Конфліктологія - Прибутько П.С. - 7.3. Способи вирішення і наслідки внутрішньоособового конфлікту

Вирішення (або подолання) внутрішньоособового конфлікту - це зняття особою внутрішньої напруги, подолання суперечностей між різними елементами її внутрішньої структури й досягнення стану внутрішньої рівноваги, стабільності та гармонії.

Позитивне вирішення конфлікту веде до розвитку особи, до її самовдосконалення .

Передусім слід зауважити, що всякий внутрішньоособовий конфлікт завжди індивідуальний, носить особистісний характер. Тому його вирішення залежить від віку, статі, характеру, темпераменту, соціального стану тощо. Це свідчить про те, що універсальних способів вирішення внутрішньоособових конфліктів, однакових для всіх людей і ситуацій, не існує.

Однак попри необхідність індивідуального підходу до подолання внутрішньоособових конфліктів можна сформулювати найбільш загальні й типові принципи та способи їх вирішення, які з урахуванням індивідуальної специфіки можуть використовуватися всіма. Отже, якщо ви потрапили в ситуацію внутрішньоособового конфлікту, то рекомендується вчинити так:

— дайте адекватну оцінку ситуації, візьміть її під контроль і спробуйте виявити суперечності, що послужили причиною конфлікту та викликали відчуття тривоги, страху або гніву;

—усвідомте сенс конфлікту, проаналізуйте ступінь його важливості для вас з погляду місця та ролі у вашому житті його наслідків;

- локалізуйте причину конфлікту, визначте його суть, відкинувши всі другорядні моменти;

- проявіть сміливість при аналізі причин конфлікту, вмійте подивитися правді в очі, навіть якщо вона вам і не дуже приємна, і безжально проаналізуйте причини вашого неспокою;

- дайте вихід гніву, що накопичився, емоціям або тривозі, для чого можна використовувати як фізичні вправи, так і творчі заняття;

- змініть умови або стиль своєї роботи, якщо конфлікт виникає постійно через несприятливі умови діяльності;

- подумайте над можливістю зниження рівня ваших претензій, оскільки ймовірно, що ваші здібності і можливості не відповідають вашим зусиллям;

- умійте вибачати не тільки інших, а й себе. Внутрішньоособовий конфлікт за своїми наслідками може бути

як конструктивним (функціональним, продуктивним), так і деструктивним (дисфункціональним, непродуктивним). Перший має своїм результатом позитивні наслідки, другий — негативні.

Позитивно впливаючи на структуру, динаміку та результативність внутрішньоособових процесів, конфлікт служить джерелом самовдосконалення і самоутвердження особи. В цьому випадку вну-трішньоособові протиріччя вирішуються без особливих негативних наслідків, а загальним результатом їх вирішення є розвиток особи. Тому багато дослідників внутрішньоособового конфлікту абсолютно обґрунтовано розглядають продуктивний внутрішньоособовий конфлікт як важливий чинник розвитку особи.

Саме через конфлікт, через його вирішення і подолання внутрішньоособових суперечностей відбувається становлення характеру, волі Й усього психічного життя особи. Позбавте людину цієї внутрішньої роботи і боротьби - і ви позбавите її повноцінного життя та розвитку, бо саме життя і є постійним вирішенням протиріч.

Серед позитивних наслідків внутрішньоособового конфлікту можна виділити такі:

— конфлікти сприяють мобілізації ресурсів особи для подолання існуючих перешкод її подальшого розвитку;

- конфлікти допомагають самопізнанню особи і виробленню її адекватної самооцінки;

— внутрішньоособовий конфлікт загартовує волю і зміцнює психіку людини;

— вказаний конфлікт є засобом і способом саморозвитку та само-актуалізації особи;

— подолання конфліктів дають особі відчуття повноти життя, роблять її внутрішньо багатшою, яскравішою і більш повноцінною, надають можливість насолодитися перемогою над собою.

Разом з тим внутрішньоособовий конфлікт може мати і деструктивний характер, коли особа не може знайти вихід із конфліктної ситуації, що склалася, і не в змозі позитивно вирішити протиріччя її внутрішньої структури.

У найбільш загальному вигляді можна виділити такі негативні наслідки внутрішньоособового конфлікту:

— припинення розвитку особи та можливий початок її деградації;

— наростання психічної та фізіологічної дезорганізації особи;

— зниження активності й ефективності діяльності особи;

- формування стану сумніву, психічної пригніченості, тривожності та загальної депресії;

— поява агресивності або, навпаки, покірності а поведінці людини

як захисної реакції на внутрішньоособовий конфлікт;

— виникнення невпевненості в своїх силах, відчуття неповноцінності та нікчемності;

— руйнування ціннісних орієнтацій і втрата сенсу життя.

Негативні наслідки внутрішньоособового конфлікту можуть стосуватися не лише стану самої особи, її внутрішньої структури, а й її взаємодії з іншими - в сім'ї, школі, виші, організації тощо. Такими негативними наслідками можуть бути:

— деструкція існуючих міжособистісних відносин;

— несподіване уособлення людини в групі;

— хвороблива реакція на критику;

— відлякуюча поведінка - критиканство, лайки, демонстрація своєї

переваги;

— девіантна поведінка (з відхиленням від норм) і неадекватна реакція на поведінку інших;

— несподівані, нелогічні запитання, а також відповіді невпопад, що можуть дратувати співрозмовника;

— пошук винуватих - звинувачення інших у всіх гріхах або, навпаки, звинувачення у них самого себе.

Якщо внутрішньоособовий конфлікт вчасно не вирішується, він може призвести до більш важких наслідків, таких як стрес, фрустрація та невроз.

Стрес (від англ. stress - тиск, напруга) - стан перенавантаження систем психологічної та фізіологічної регуляції, який виникає внаслідок внутрішньоособового конфлікту і проявляється на поведінко-вому рівні. При цьому сам стрес часто провокує подальший розвиток конфлікту або породжує нові конфлікти.

Фрустрація (від лат. frustratio - розлад, руйнування планів) -психічний стан людини, викликаний труднощами, що виникають на шляху до досягнення мети чи вирішення завдання, проявляється через важке переживання невдачі або нерозв'язного конфлікту. Чим сильніше внутрішньоособовий конфлікт, тим більша глибина фрустрації.

Неврози (від греч. neuron - нерв) - група найбільш поширених нервово-психічних розладів, в основі яких лежить непродуктивне вирішення протиріч між особою і значущими для неї чинниками дійсності, що супроводжуються тяжкими переживаннями і можуть призвести до втрати сенсу життя.

Виділяють три основні форми клінічних неврозів:

- неврастенія, що характеризується підвищеною дратівливістю, нестійкістю емоцій і настрою, депресією;

- істерія, що проявляється в порушенні координації рухів, розладі мови тощо;

- нав'язливі стани у вигляді фобій - нав'язливих неадекватних переживань страхів.

Такі основні негативні наслідки внутрішньоособового конфлікту, але найстрашніше полягає в тому, що він може стати причиною суїциду (самогубства). Наша країна за цим показником посідає сьогодні одне з перших місць у світі. Досить велика кількість наших співгромадян відчуває пригніченість, відчай і озлобленість, відчуття самотності та непотрібності нікому, страх перед беззаконням і злочинністю, перед економічними труднощами. І більшість цих явищ прямо пов'язані з внутрішньоособовими конфліктами.