Особлива увага приділяється дослідженню операцій зі списання запасів.
Списання запасів із балансу згідно з П(с)БО 9 може відбуватись у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання у зв'язку з невідповідністю критерію активу; списання через втрати від стихійного лиха; списання нестач у межах норм і понад норми природного убутку.
При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести документальну перевірку, яка допоможе встановити:
а) відповідність норм у документах на списання нормативним даним (аналітичні тести);
б) відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами.
Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:
♦ фактична кількість списаної сировини та матеріалів відповідає нормам;
♦ фактична кількість списаної сировини більша від норми;
♦ фактична кількість списаної сировини менша від норми.
Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то необхідно визначити причини, отримавши пояснення від технологів, начальника цеху. Причинами перевитрат можуть бути:
♦ погана якість сировини (тоді необхідно встановити, від кого вона надійшла, хто укладав договір від клієнта, за якою ціною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подібну сировину в іншого постачальника і за якою ціною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клієнта);
♦ значна кількість сировини йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.
В обох випадках документальний контроль бажано підтвердити результатами фактичної перевірки:
♦ експертною оцінкою сировини, якщо така є в наявності;
♦ контрольним запуском сировини у виробництво (за участю спеціалістів, технологів, експертів).
Крім того, широко застосовуються такі прийоми, як опитування та підтвердження, якщо списано сировини менше, ніж передбачено нормами. Причини можуть бути такі:
♦ використання нового обладнання і норм на списання сировини (передбачених для обладнання, яке використовувалося раніше і було менш ефективним);
♦ недостатня кількість сировини для випуску тієї кількості продукції, яка була оприбуткована (можливі приписки, що мотивуються отриманням премій);
♦ випуск низькоякісної продукції через недовкладення відповідної сировини (прийоми: документальна перевірка; тести узгодженості, зустрічні перевірки документів);
♦ перевірити відповідність відображеної в документах сировини тій, що фактично використана у виробництві на предмет підміни (прийоми: опитування, спостереження).
Окремо виділяється аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів. При перевірці даного об'єкта контролю аудитор повинен звернути увагу на порядок списання або погашення вартості МШП. У ході перевірки необхідно визначити склад, кількість та вартість МШП на підприємстві за допомогою перевірки оборотних відомостей та інших облікових регістрів, у яких відображається назва, кількість та вартість МШП; перевірити правильність розмежування в обліку малоцінних оборотних активів.
Планом рахунків для обліку МШП, які знаходяться у класі запасів, передбачений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети”.
Інструкцією № 291 уточнено, що на рахунку 22 відображаються такі МШП, як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
Існують певні особливості в обліку МШП:
♦ на рахунку 22 обліковуються тільки МШП на складі (тому рахунок 22 не має субрахунків);
♦ при відпусканні МШП зі складу в експлуатацію їх вартість списується з рахунка 22 на рахунки обліку витрат, (рахунки класу 9 "Витрати діяльності"). Таке списання, в свою чергу, передбачає тільки кількісний облік МШП, які знаходяться в експлуатації;
♦ на МШП, які обліковуються на рахунку 22, не нараховується знос. Малоцінні та швидкозношувані предмети, термін експлуатації яких перевищує
один рік або операційний цикл, відображаються у складі необоротних активів на субрахунку 112 "Малоцінні матеріальні активи" з нарахуванням амортизації.
Особливу увагу необхідно приділити визначенню складу необоротних малоцінних активів, які служать понад один рік.
Аудитор повинен встановити правильність обліку вартості оборотних та необоротних малоцінних предметів, а також можливостей контрольної функції бухгалтерського обліку за збереженістю та ефективністю використання даних видів активів підприємства.
Необхідно також окремо перевірити правильність відображення в обліку операцій зі списання вартості МШП. Тут часто допускають помилки, які призводять до викривлення фінансової звітності.
Зворотні відходи, лом, одержані від вибуття предметів з експлуатації, оцінюються за ціною можливого використання та оприбутковуються на рахунок 20 "Виробничі запаси" субрахунок 209 "Інші матеріали". У зв'язку з цим необхідно перевірити наявність актів списання МШП, накладних, прибуткових ордерів на оприбуткування зворотних відходів та обґрунтованість їх оцінки.
Документельне оформлення аудиту виробничих запасів
12.5. Вибірковий спосіб організації аудиту виробничих запасів
ТЕМА ХІІІ. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ ІЗ БЮДЖЕТОМ
13.1. Мета і завдання аудиту розрахунків із бюджетом
13.2. Предметна область досліджень
13.3. Аудит розрахунків із бюджетом
ТЕМА ХІV. АУДИТ ДОТРИМАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА І РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
14.1. Мета і завдання аудиту дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці
14.2. Особливості нормативної бази аудиту дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці