Організація і методика аудиту - Кулаковська Л.П. - Колективний договір

Згідно з Законом України "Про оплату праці" заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Системи оплати праці, які найчастіше застосовуються на підприємствах, відображені на рис. 14.1.

При проведенні аудиторського дослідження в першу чергу вивчаються внутрішні нормативні документи суб'єкта господарювання.

На підставі КЗпП України на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок оформлення прийому, звільнення і переведення працівників. У наказі про облікову політику підприємства має бути зазначено, якими документами оформлюється процес руху працівників на підприємстві.

Для правильної організації роботи кадрової служби та відділу розрахунків із працівниками з оплати праці у кожного суб'єкта господарювання організація праці та її оплати здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, колективних, трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку, штатного розпису, посадових інструкцій тощо.

Колективний договір

Згідно з чинним законодавством про оплату праці система оплати повинна прийматися на підприємстві в складі колективного договору власником (або адміністрацією) і профспілкою (або самим колективом) суб'єкта господарювання.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці; встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку тощо. Усі колективні договори підлягають реєстрації в місцевих органах самоврядування.

Правила внутрішнього трудового розпорядку є внутрішнім документом суб'єкта господарювання, який передбачає організацію роботи підприємства, внутрішньо-об'єктивний режим роботи, взаємні обов'язки підприємства та працівників, порядок відправлення працівників у відрядження, порядок надання відпусток та інше.

Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні бути затверджені керівником підприємства, завізовані юристом та узгоджені з радою трудового колективу. У відповідності до статуту підприємства розроблюється його структура, визначається штатний склад та штатна кількість, що оформлюється спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розпис підприємства.

Штатний розпис

У штатному розписі визначається посадовий та кількісний склад суб'єкта господарювання із зазначенням фонду заробітної плати. Цей документ виконує такі функції: фіксування структури управління підприємством, нормативну кількість працівників, регулювання співвідношення головних, старших та рядових спеціалістів, контроль за дотриманням рівня адміністративно-управлінських витрат, можливість порівняння працівником свого фактичного навантаження з нормативним, виконання профспілкою суб'єкта господарювання функцій захисту членів профспілки.

Штатний розпис складається на бланку підприємства і містить перелік посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадові оклади, надбавки та місячний фонд заробітної плати.

Зміни до штатного розпису вносяться наказом директора підприємства.

Посадова інструкція — це нормативний документ, у якому визначено завдання, права, обов'язки і відповідальність посадової особи, її розробляють для кожної конкретної штатної посади.

У посадовій інструкції розкривають функціональну структуру діяльності посадової особи як комплексу елементів: цілей, завдання і програм; функцій, форм і методів управління; інформації, технічних засобів управління.

Інформацію про рух кадрового складу суб'єкта господарювання надає кадрова документація.

Сукупність документів, у яких зафіксовані етапи трудової діяльності працівників, називається документацією з особового складу (кадрів, персоналу), або кадровою документацією.

Кадрова документація поділяється на види, що їх можна відобразити за допомогою схеми (рис. 14.2):

Кожна господарська операція із нарахування заробітної плати, утримань з оплати праці знаходить відображення в первинних документах.

Таблиця 14.1

Типові форми первинного обліку з оплати праці

Часто зустрічаються помилки та порушення при групуваннях інформації про нарахування заробітної плати. Аудитору слід пам'ятати, що при відображенні в обліку витрат на оплату праці між первинними документами і регістрами обліку є зведені документи, за допомогою яких інформація групується відповідним чином. Від достовірності інформації у зведених документах залежить достовірність інформації, відображеної в обліку і звітності. До таких документів належать:

♦ розподіл заробітної плати і витрачання матеріалів (для підприємств із децентралізованим обліком);

♦ розподіл заробітної плати (будівництво, наука);

♦ зведення даних по розрахунках із робітниками і службовцями;

♦ зведення нарахованої заробітної плати за складом і категоріями працівників;

♦ зведення нарахованої заробітної плати за її складом і категоріями працівників і зведення даних по розрахунках із робітниками і службовцями (на заміну двох попередніх таблиць).

Для обліку розрахунків з оплати праці застосовують рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці", на якому ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до необлікового складу підприємства — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має такі субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами".

За кредитом рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" відображаються нарахована працівникам суб'єкта господарювання основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредитом субрахунка 662 "Розрахунки з депонентами".

Аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.