Психологія праці - Баклицький І.О. - Розділ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ПРАЦІ

1.1. Предмет і основні завдання психології праці

Для чого потрібно знати психологію праці?

Людина живе не ізольовано від навколишнього середовища, явищ, подій, які відбуваються в світі. Вона постійно перебуває у взаємодії з різними факторами як біологічного, так і спеціального характеру.

Тоді, коли активно розвивається науково-технічний прогрес, коли відбуваються зміни у всіх сферах життя, важливого значення набув психологічний фактор. Сьогодні важко створити повноцінний психологічний комфорт. З виникненням нових видів техніки збільшилась швидкість роботи обладнання, зріс потік інформації, що спричиняє стійке та постійне збудження психіки людини.

Якщо раніше джерело психоемоцій було здебільшого у сфері особистих взаємовідносин, то тепер воно охопило і сферу професійної діяльності. Нині інтенсивно інтелектуалізується праця. У багатьох професіях поряд зі зниженням загальнофізичного навантаження на організм все більшого значення набуває розумова діяльність, зростає відповідальність людини за роботу, яку вона виконує, а, отже, і сила впливу негативних психоемоційних факторів. Усе це підвищує вимоги до внутрішніх ресурсів людини, важливим компонентом яких є психічне здоров'я і емоційна рівновага [2; 3; 5; 11; 13; 19; 20].

Предметом вивчення психології праці є людина як учасник процесу створення цінностей споживання. Психологія праці вивчає психологічні закономірності, психічні процеси й властивості особистості від взаємозв'язку з предметами, знаряддями праці та з фізичним і соціальним середовищами. Таке розуміння предмета психології праці, з системою внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків об'єкта, який вивчається, виникло на основі застосування принципів системного підходу [2; 8; 13].

Основні завдання, які визначені для психології праці на практиці — гуманізація праці та підвищення її продуктивності. Під гуманізацією праці розуміємо профілактику перевтоми професійних захворювань, запобігання виробничого травматизму та професійної деформації особистості, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку працівника, його здібностей (рис. 1.1):

Рис, 1.1. Психологічні фактори гуманізації праці та підвищення її продуктивності

Для вирішення цих завдань потрібно вжити технічні, технологічні, санітарно-гігієнічні, організаційні заходи. Наприклад, заміна комп'ютерів на досконаліші або введення нової технології (програмування) підвищують продуктивність праці, а покращення мікрокліматичних умов (кондиціювання, освітлення, вологість, температура, рух повітря тощо) на робочих місцях сприяє поліпшенню здоров'я працівників. Своїми питаннями психологія вирішує завдання гуманізації праці власними засобами. Оптимальне використання властивостей індивіда й особистості, оптимізація станів людини у праці досягається такими практичними заходами, як професійний відбір (розроблення систем для окремих умов завжди включає науково-практичне завдання більшої або меншої складності), раціоналізація соціального та фізичного середовищ з врахуванням психологічних особливостей робітників.

Усі ці заходи входять до структури (НОП) праці. Практичні завдання психології праці — удосконалити та розширити арсенал методів, які можна застосовувати з суміжних галузей психології. Це методи оцінки й аналізу діяльності, діагностики і прогнозування здібностей, вивчення соціальної структури і психологічного клімату в колективі, оцінки психологічних станів [2; б; 8].