Сугестивні технології маніпулятивного впливу - Петрик В.М. - 6.1.2. Сугестія як психолінгвістична основа чорного піару

Чорні піартехніки досить різноманітні, нараховують у своєму арсеналі понад сотню сценаріїв. Але всі вони організовані на основі єдиних психолінгвістичних принципів мотивуючого впливу маніпулятора (сугестора) на підсвідомість людини:

1. Принцип внутрішніх умов. Зовнішній мотивуючий вплив на підсвідомість іншої людини можливий лише в тому випадку, коли сформовані внутрішні психологічні умови. Ці умови базуються на знаннях і емоціях. Мотивуючий вплив на підсвідомість підсилюють патологічні психофізіологічні стани людини: втома, безсоння, страх колись пережитого болю, тривога з приводу можливої хвороби, переживання за близьких тощо. Якщо такі умови не сформовані, то вплив не відбудеться. Сугестор або розпізнає ці умови, або готує їх: формує відповідну настанову на сприйняття впливу, подає факти, вибудовує систему доказів, переходить до нових фактів, якщо попередні сприйняті. Цей принцип сугестії лежить в основі кодування від алкоголізму й наркоманії. Найменше піддаються такого роду впливам психічно й фізично здорові люди, лідери.

2. Принцип латерального програмування передбачає здійснення сугестії через органи чуття, через зміст і формально-динамічні характеристики інформаційних повідомлень. Незнайома або непрочитана символіка мотивуюче не вплине на людину. Натомість ключові для картини світу особи сигнали - фрази, сюжети, слова, образи, символи, музика, - включені в сугестивний ряд, можуть істотно змінити її поведінку. Ті, хто відвідує тренінги особистісного зростання, НЛП, цікавляться релігійними течіями тощо, мимоволі збільшують свою залежність від тих, хто намагається впливати на їхню підсвідомість.

3. Принцип проекції оснований на тому, що свідомості та мисленню людини властиві сумніви, викликані незнанням. Якщо людина стикається із чимось незрозумілим, то намагається пояснити це, користуючись минулим досвідом, який завжди обмежений. Тому, отримуючи установку авторитетного сугестора, особа приймає його точку зору при поясненні складного й незрозумілого. Використовуючи цей принцип, сугестор спочатку створює незрозумілу картину події (демонстрація дива в релігійних сектах, зцілення -на масових сеансах гіпнозу тощо), а потім дає наказ (наприклад, віддати квартиру, гроші; улаштувати масові безладдя й т. ін.), інтерпретуючи його як засіб вирішення проблеми.

4. Принцип стереотипу-архетипу. Багато символів і понять є невід'ємною частиною картини світу нації й окремої людини. їхнє використання у деяких випадках дозволяє впливати на підсвідомість індивіда. Наприклад, головними державними символами виступають прапор, герб і гімн. "Подивіться на силу національних символів. Якісь зірки, лілії, леопарди, орли й інші фігурки, які позначають невідомо що, намальовані на старій ганчірці, прикріпленій до ратища на кріпосній стіні на самому краю населеної землі, здатні викликати закипання крові в зовсім відмінних один від одного людей", -писав Р.У.Емерсон. У США культ національного прапора доходить до того, що його виставляють на ділянках біля власних будинків. Натомість у Росії прапор, герб і гімн як символи країни й народу визнавали відповідно до опитування незалежних НГО 2007 року 2 % населення, в Україні ще менше- 1,5 %.

5. Принцип самоіндукції (або принцип Сатани). Людина, яка свідомо пробує впливати на підсвідомість іншої людини, тим самим впливає на свою власну підсвідомість, яка відтоді націлена на саморуйнування. Людина обов'язково розплатиться за те, що робить. Але форма розплати їй поки невідома.

6. Принцип комунікації. Сугестія розглядається як одна з форм комунікації, мета якої - вплинути й викликати певні реакції.

7. Принцип взаємного задоволення потреб. Сугестія передбачає задоволення потреб того, хто навіює, й об'єкта навіювання.

8. Принцип "підкорення". Існують три форми реакції аудиторії на навіювання. По-перше, це формування реакції. Ця форма подібна до навчання: той, хто навіює, - учитель, а об'єкт навіювання - учень. Сугестор може формувати реакцію, навчаючи аудиторію, як діяти. По-друге, це посилення наявних реакцій. Якщо аудиторія вже має позитивні установки стосовно обговорюваного питання, сугестор нагадує про ці установки й намагається ще більше зміцнити їх. По-третє, це зміна реакцій - найбільш складна форма навіювання, яка передбачає прагнення переконати людей відмовитися від одних установок і прийняти інші, перейти з нейтральної на позитивну позицію, змінити поведінку. Оскільки люди не люблять змін, сугестору необхідно пов'язати прохання змінити ту чи іншу позицію з чимось іншим, тим, у що аудиторія вже вірить. Таке становище називається "якорем": воно вже прийнято об'єктом навіювання й використовується для "прив'язування" до нього нових установок і форм поведінки. Такими "якорями" можуть бути переконання, цінності, установки, групові норми тощо.