Сугестивні технології маніпулятивного впливу - Петрик В.М. - 7.2. Сугестія в інтернеті: інформаційно-комунікативні передумови

Під сугестією розуміють форму міжособистісного й міжгрупового спілкування, при якому передання інформації відбувається за допомогою частково неусвідомлюваного, направленого сигналу на вербальному чи невербальному рівнях. Сугестія відрізняється від переконання зниженим рівнем критичності й потреби у верифікації інформації.

Особливо ефективні сугестивні технології в інтернеті з певних причин: усе ще висока довіра до неофіційних ресурсів мережі; аудиторія може бути залучена до інформації надією розв'язати будь-які проблеми; формування мережевих співтовариств на основі емпатії (співчутті). Сугестивні технології можуть торкатися нервово-психічних процесів і соціальних уявлень, настанов, суспільних норм, цінностей, думок, а також індивідуальної самосвідомості відвідувачів інтернетних ресурсів. Сугестивний вплив на мережеві співтовариства може спонукати їхніх представників до певних дій у реальному світі. "Навіювання й самонавіювання ... підсилює почуття й прагнення, піднімаючи до надзвичайного ступеня активність народних мас... Не підлягає ніякому сумніву, що психічний мікроб у відомих випадках виявляється не менш згубним, ніж фізичний мікроб, спонукаючи народи на сприятливій до того основі до спустошливих війн і взаємознищення, збуджуючи релігійні епідемії. ... проте, навіювання в інших випадках ... сприяє захопленню народів як єдиного цілого до найбільших подвигів, що залишають найвищою мірою яскравий і величний відбиток в історії народів" (В.Бехтєрев).

Щоб результативно впливати на людину, сугестивні технології в інтернеті повинні ґрунтуватися на значущих мотивах і потребах людини. За А.Маслоу, це початкові потреби - у захищеності, визнанні, задоволенні фізичних потреб.

Насамперед сугестивному впливу найбільш піддана аудиторія, що прагне розв'язати певні проблеми:

1. Люди активно шукають інформацію про проблему, що стосується їх, і фіксують інформацію, яка надходить до них зненацька та пропонує порятунок від проблеми.

2. Сила сугестивного впливу визначається ступенем віри людей у те, що існують перешкоди, які обмежують їхню спроможність реалізовувати плани.

3. Можливість сугестивного впливу зумовлюється рівнем причетності - ступенем, до якого людина відчуває себе залученою до певної ситуації й вирішує, чи діяти їй і яким чином.

Сугестивна комунікація в інтернеті ґрунтується на кардинально нових комунікативних принципах, один із яких звучить так: там, де раніше була реклама, сьогодні повинна бути емпатія. Сугестивний вплив найбільш ефективно здійснюється серед тих мережевих співтовариств, де інтерактивні відносини налаштовані на довіру, симпатію, співчуття й розуміння, що знижує рівень критичності в сприйнятті інформації.

Про наявність емпатії як ключового компонента комунікації на тому чи іншому мережевому ресурсі можуть свідчити відповіді на питання, запропоновані на рис. 7.1.

Сугестивні технології в інтернеті націлені на масовий результат. їхнім об'єктом найчастіше виступає певне мережеве співтовариство, або соціальна мережа. Соціальна мережа в інтернеті - співтовариство постійних користувачів певного мережевого ресурсу, "коло своїх", об'єднаних єдиними нормами й спільністю цілей комунікації.

Термін "соціальна мережа" (СМ) був уведений у 1954 році соціологом Джеймсом Барнсом, котрий розвинув ідею взаємозв'язку між людьми за допомогою соціограм, тобто візуальних діаграм, у яких люди подавались у вигляді точок, а зв'язки між ними - у вигляді ліній.

СМ має певні переваги: оперативний обмін інформацією; установлення нових зв'язків; неформальне спілкування; полегшений пошук потрібної людини. В інтернеті діють такі СМ: Однокласники; Myspace, Facebook. В Україні найбільш популярні Linkdln, Proteo. У Profeo можна знайти онлайнівське резюме багатьох людей, ознайомитися з матеріалами різних блогів, обговорень; простежити взаємодію індивідів і співтовариств; отримати уявлення про імідж у мережі тієї чи іншої компанії або особи.

У соціальному контексті дослідники порівнюють СМ із неформальними об'єднаннями громадян колишнього СРСР часів перебудови (80-90 рр.). Ці співтовариства об'єднували носіїв альтернативних повсякденним практикам світоглядних настанов. В інтернеті діяльність СМ не має явно вираженого альтернативного характеру, але її становлення торкається всіх традиційно сформованих просторів - моральних, економічних, політичних, правових, - на кожен із яких може бути спрямований сугестивний вплив. СМ називається в інтернеті по-різному - кіберсоціумами, віртуальними співтовариствами, онлайновими співтовариствами, кібертовариствами, - що свідчить про процес формування цього явища в мережі. Дослідники виділяють низку умов виникнення й існування СМ, які одночасно визначають параметри сугестивного впливу на їхніх членів:

1. Можливість ідентифікації індивіда або групи - від псевдоніма до повних даних із місця роботи, домашньої адреси.

2. Механізм контролю - від морально-психологічного до економічного та юридичного.

3. Наявність історії - чинника ідентифікації індивіда в межах спільної діяльності.

4. Можливість впливати на членів співтовариства й формувати правила комунікації.

5. Єдність цілепокладання й довіри, що досягається на цій основі.

Мережева організація інтернету виключає цільову аудиторію в традиційному її розумінні. Передбачається, що відправлена інформація стане загальнодоступною. Відпадає необхідність націлювання сугестивного впливу на певне вузьке коло людей, поширення інформаційних потоків координується самою мережею. Процес націлювання повідомлень мережею Е.Кларк представив схематично (див. рис. 7.2).

Як тільки повідомлення стає доступним інтернетній аудиторії, вона може або познайомитися з ним, або ні. Це означає, що контроль над повідомленням починають здійснювати користувачі. Сугестивне повідомлення повинне посісти сильні позиції в інтернетному дискурсі, бути комунікативно привабливим для споживачів інформації, щоб зібрати більшу аудиторію.

Сугестивний вплив в інтернеті може бути змодельований та одночасно досліджений у рамках двох дисциплін - теорії соціальних комунікацій і сугестивної лінгвістики.