5.1. Документальна ревізія: поняття та види
Найбільш ефективною та розповсюдженою з позиції правоохоронної практики є така форма документального і наступного контролю, як документальна ревізія.
Значна кількість злочинів, які пов'язані з розкраданнями державного, приватного та суспільного майна, а також посадових та господарських злочинів викриваються шляхом проведення документальної ревізії.
Ревізія - це система контрольних дій, за допомогою яких за певний період часу, відповідно до програми ревізії, встановлюється законність, цілеспрямованість та економічна ефективність проведених господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб при їх здійсненні. Контроль здійснюється на підставі вивчення бухгалтерських й інших документів, чому ревізія і називається документальною [26, с.212].
Документальна ревізія є одним із найефективніших інструментів документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності. З її допомогою здійснюється також виявлення нестач, розтрат, привласнень і розкрадань коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань [13, с.168].
Мета ревізії полягає у перевірці первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської і статистичної звітності, матеріалів інвентаризації грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, розкритті й попередженні розкрадань, порушень державної і фінансової дисципліни, а також виявленні та мобілізації внутрішньогосподарських резервів [13. с.168].
Ревізія - перевірка на вимогу ревізійних, слідчих або судових органів законності, доцільності фінансово-господарської діяльності щодо вирішуваних завдань [13. с.169].
Види ревізій:
1) Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії поділяються: (позавідомчі ревізії; відомчі ревізії; внутрішньогосподарські ревізії). Позавідомчі ревізії, спрямовані на захист державних інтересів (повнота внесків до бюджету платежів з прибутку підприємствами, правильність використання бюджетних асигнувань тощо. Внутрішньогосподарські ревізії при збереженні великих відомчих структур у нашій країні не отримали ще досить широкого розвитку.
Захисні функції як відомчої, так і ревізії взагалі залежать від реалізації у роботі контрольного апарату наступних принципів організації ревізійної перевірки: її своєчасності, раптовості, цілеспрямованості і всебічності [26, с.213].
2) За принципом організації ревізії поділяються на планові (за планом) та позапланові (не передбачені цим планом) [26, с.213].
3) За обсягом операцій, що перевіряються, і документів: за першою ознакою (обсяг операцій) виділяють ревізії повні, неповні, часткові; за другою ознакою (обсяг документів, що перевіряються) розрізняють тематичні, вибіркові, комплексні. При тематичній ревізії перевіряється кожний документ, що належить до певного виду операцій, при вибірковій - деякі з таких документів. Комплексною вважається ревізія, де з одних видів операцій документи перевіряються суцільним методом, по інших - вибірково.
4) За ознакою повторюваності контрольних дій ревізії можуть бути: первинними; додатковими; повторними.
Первинна ревізія проводиться за первинним завданням, а також у випадках, коли вперше перевіряються відповідні документи. Повторна ревізія призначається тоді, коли необхідно перевірити висновки первинної, наприклад, якщо первинна ревізія була проведена поверхово або за відсутності матеріально відповідальних осіб (крім випадків, встановлених законом), при необґрунтованості виведення і в інших випадках. Компетенція ревізорів звичайно визначається у Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу України".
5) За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й вибіркові.
Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, пов'язані з певною операцією. Ця перевірка дає змогу усунути можливість про-пущення незаконних документів та повне уявлення про діяльність підприємства.
Під час вибіркової ревізії аналізуються не всі документи бухгалтерської звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу залежить від способу вибору - хронологічного або систематичного.
За складом ревізійної групи розрізняють бухгалтерські та комплексні ревізії. До перших належать такі, які здійснюються ревізора-ми-бухгалтерами, до других - ті, що проводяться групою ревізорів різних спеціальностей. Потреба у комплексній ревізії виникає тоді, коли накопичується значний обсяг інформації, що його ревізор-бухгалтер неспроможний досконально перевірити і необхідні ревізори других спеціальностей або, якщо необхідно, провести ревізію фінансово-господарської діяльності за значний період.
За наявності певних даних про здійснення розкрадань на якійсь конкретній ділянці виробництва можна точно визначити мету і обсяг перевірки та залучити відповідних фахівців, які всебічно перевірять господарську діяльність як з боку фактичного здійснення операцій, так і з боку відображення їх у бухгалтерському обліку.
Для проведення таких ревізій повинні залучатися товарознавці, технологи, економісти, будівельники і інші фахівці, що дозволить значно розширити коло визначених питань.
При проведенні комплексної ревізії на вимогу слідчих органів немає необхідності перевіряти всі сторони виробничої, фінансової й господарської діяльності.
5.2. Особливості організації і проведення документальної ревізії
5.3. Документальне оформлення проведеної документальної ревізії
5.4. Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою правоохоронних органів
Розділ 6. Участь спеціаліста-бухгалтера у кримінальному процесі
6.1. Непроцесуальні форми використання спеціальних бухгалтерських знань (на стадії порушення кримінальної справи)
6.2. Консультації спеціаліста-бухгалтера та їх значення
6.3. Участь спеціаліста-бухгалтера у провадженні окремих слідчих дій
Розділ 7. Аудит і документальна перевірка
7.1. Аудит як форма недержавного фінансового контролю