Релігієзнавство - Кислюк К.В. - Другий напрямок буддизму

Другий напрямок — махаяна (букв, велика колісниця) має власне коло священнихтекстів — "Праджняпараміша сутри" (Су три Безмежної Мудрості), що вважалися Одкровеннями самого Будди. Сутри махая ни в основному створювались між І ст. до н.е. й VI ст. н.е. Найпліднішими у творчому відношенні були II—IV ст. Таким чином, як влучно зауважив один буддолог, Будда через п’ятсот років після своєї кончини виголосив у багато разів більше і громов і проповідей, ніж за все своє життя. Однак через надзвичайну складність розуміння їхнього змісту вони начебто були на багато століть приховані від людей. Коли ж настав відповідний час, їх повернув людям великий учитель Нагарджуна (200 р. н.е.). Сутри Безмежної Мудрості складаються з різних за розмірами творів — від сутр, що займають лише одну сторінку, до величезних сутр у 18,25 і навіть 100 тис. віршів.

Праджняпараміта сутри — канонічні тексти, що розповідають про вищу позамежну мудрість, досконале розуміння, що переводить на інший берег існування—у нірвану. їхня відмінна риса полягає в тому, що текст сутри не просто викладає релігійну доктрину, а прагне породити у людині особливий, вищий стан свідомості, стан безпосереднього переживання, бачення реальності, якою вона є, — порожньою, незаповненою ані матеріальними речами, ані ідеальними думками, а тому тотожною нірвані. Ось найвідоміший зразок такого тексту: "... якщо якась людина протягом незліченних кальп заповнить світи сьома скарбами і піднесе їх у дар, і якщо добрий син або добра дочка, які відчули прагнення стати бодхисатвою, витягнуть з цієї сутри хоча б одну гатху в чотири вірші, завчать її, прочитають, вивчать і докладно проповідуватимуть її іншим людям, то щастя, знайдене ними, перевершить щастя, знайдене від попереднього дару"^*42.

*42: {Алмазная Праджня-Парамита Сутра // Избр. сутры китайского буддизма.— Спб., 2000.— С. 66.}

Найвідоміші Сутри Безмежної Мудрості — Діамантовасутра, Лотосова сутра, Сутра Намиста, Махапаринірвана сутра ("Учення про великий перехід до нірвани").

Махаяна розглядає Будду не як конкретну особистість, а як уособлення вищого начала — абсолютної мудрості, абсолютної досконалості тощо, і припускає можливість спасіння не тільки для ченців, а й для мирян. Це стає можливим завдяки трьом віронавчальним і культовим моментам:

• ученню про тотожність нірвани й сансари;

• ученню про бодхисатв;

• ученню про майбутній прихід Майтреї.

Відповідно до першого положення махаяни, між нірваною і сан-сарою немає ні просторових, ні тимчасових кордонів. Індивід, що крутиться, немов білка у колесі сансари, колесі перероджень, одночасно перебуває й у нірвані, однак через "затьмареність" його свідомості ілюзією "Я" і матеріальності світу вона залишається для нього недоступною. Проте слід зробити рішучий крок, очистити свою свідомість, і ти опиняєшся там, де тобі належить бути. Але навіть для того, щоб цей крок зробити, не потрібно прикладати надзвичайних зусиль.

Адже наступне положення махаони — вчення про бодхисатв припускає, що досягнення нірвани, в принципі, відкрите кожній людині, здійснюється не стільки особистими праведними зусиллями, скільки за активної допомоги Й підтримки бодхисатв. Так, один з учнів Будди досяг просвітлення одразу ж після того, як побачив зів’ялу квітку в руці Вчителя. Тому від своїх прихильників махаяна вимагає дотримання тільки найпростіших моральних заповідей і так званої "клятви бодхисатви" втому, що людина, яка впритул наблизиться до нірвани, буде залишатися в звичайному світі, щоб допомагати йти "восьмеричним шляхом" іншим:"... Я клянуся захищати всіх відчуваючих істоти ніколи не залишати їх. Мої слова—щира правда, в них немає брехні. Чому? Тому що я став просвітленим для того, щоб звільнити всі відчуваючі істоти; я прагну до неперевершеного Шляху не заради себе"^*43. Свою благородну місію бодхисатва мусив виконувати доти, доки, як говорять буддисти, не "буде врятована остання травинка".

*43: {Сутра Ожерелья 23, 513// Всемирное Писание. Сравнительная антология священных текстов,— М., 1995.— С. 349.}

Махаяна пояснює простим віруючим, що велика кількість людей залишається в сансарі і, переживаючи безліч перероджень, виявляються прямими родичами один одному, внаслідок чого доля будь-якої людини не може залишити нікого байдужим.

В основі вчення про Майтрею лежать уявлення про циклічне функціонування нашого Всесвіту, що доповнюють і розширюють картину трьох світів у тхераваді. Кожний з нескінченної кількості світів, з яких складається Всесвіт, розвивається за законами циклу. Один цикл — кальпа ("махакальпа", "велика кальпа") триває близько 4 млрд років. Кінець одного циклу означає тільки початок іншого. Не кожна кальпа відзначена появою Будд — бувають і такі, коли вони не народжуються зовсім. Наша ж кальпа воістину "буддоносна" —в ній повинно з’явитися 1008 Будд, по одному на кожні п’ять тисяч років. У циклі виділяються кілька періодів — "малих кальп", або просто кальп, у кожній з яких з’являються п’ять Будд. На початку кожного циклу світ буває досконалим, а люди практично безсмертними. Однак поступово світ занурюється в пітьму неуцтва і гріха. У результаті на зміну практичному безсмертю приходить життя, тривалість якого все більше скорочується (з 80 тис. до 80 років). Ми живемо в еру четвертого Будди кальпи — Будди Шак’ямуні. Початок її обчислюється з моменту його переходу в нірвану. Через п’ять тисяч років після відходу Просвітленого до нірвани з’явиться останній, п’ятий Будда—Будда Майтрея, чий прихід зійдеться з воцарінням на Землі справедливого правителя, що буде означати повне й остаточне спасіння людей. Тому, наприклад, офіційні бірманські газети на Новий рік обов’язково нагадують про те, скільки років пройшло з початку ери Гаутами і скільки залишилося до її закінчення.

Махаяна — це "північний буддизм", оскільки вона має поширення в країнах, розташованих на північний схід від його прабатьківщини — у Кореї, Китаї, Японії, Непалі.