Релігієзнавство - Кислюк К.В. - Третій напрямок у буддизмі

Третій напрямок у буддизмі — ваджраяна, або тантричний буддизм. Саме слово "ваджра", від якого походить назва цього напрямку, спочатку означало удар блискавки бога Індри; пізніше воно стало вживатися в переносному значенні особливої субстанції, якій властиві яскравість, прозорість і незруйновність діаманта. Тому ваджраяна часто перекладається як "діамантова (алмазна) колісниця". Разом з тим, наставники ваджраяни завжди підкреслювали, що цей шлях є дуже небезпечним, подібним прямому сходженню до вершини гори по канату, натягнутому над всіма гірськими ущелинами і проваллями. Найменша похибка на цьому шляху призведе невдалого йогина до безумства або народження в особливому "пеклі". Запорукою успіху є прихильність ідеалу бодхисатви і прагнення досягти цього стану, щоб швидше отримати здатність врятовувати живих істот від страждань сансарн. Якщо ж йогин вступає на шлях діамантової колісниці заради власного успіху, в гонитві за магічними силами і могутністю, його кінцева поразка і духовна деградація невідворотні.

Цей напрямок зародився в Індії на початку І тисячоріччя н.е. Через свою таємничість він майже не досліджений. Можливо, що джерела цього вчення сховані в глибині історії Індії в ритуальних традиціях індійської сільської громади, пов’язаних з магічним збільшенням родючості. Але якщо тантрична практика сходить до примітивних вірувань, то філософія Тантри являє собою одне з відгалужень буддійської філософії.

Філософію Тантри, що виникла в середині І тисячоріччя н.е., можна охарактеризувати як різновид махаяни, огорнутий містичним і магічним туманом. Вона робить наголос на дуалістичне, чоловіче і жіноче начало, що лежить в основі Всесвіту. Два основних різновиди тантризму розрізняються як раз тим, якому началу вони віддають перевагу: тантризм "лівоїруки", власне ваджраяна, — жіночому, тантризм "правої руки" — чоловічому.

Один з найвідоміших пізньотантричних творів (X—XI ст.) — Калачакра-тонтра (букв. Колесо Часу). Вчення, що в ній міститься, за традицією приписуване Будді, набуло особливо широкої популярності у тибетському буддизмі (ламаїзмі), про який йтиметься нижче.

У Кал ачакрі основоположник першої з великих світових релігій ідентифікується з Адибуддою (санскр. споконвічний, первинний Будда). Адибудда з’єднується з богинею Калі, у результаті чого виділяє особливу енергію, що породжує все нові й нові союзи страшних жіночих божеств із їхніми не менш страшними чоловіками. Останні розглядаються як модифікації самого Адибудди, їм при п псується ще більша могутність, ніж небесним будцам, а також жорстокий кровожерний характер.

У світі немає нічого постійного, немає нічого матеріального, тому що все відбувається завдяки божественній силі Адибудди. Цей Всесвіт описується (загалом його опис збігається з описом тхеравади) за образом і подобою людини: рух зірок і планет пов’язаний з подихом людини, розміри і пропорції людського тіла відбивають структуру Універсуму тощо. Один оберт колеса часу відповідає черговому переродженню людини.

Тим самим Калачакра-тантра дає обґрунтування езотеричному культові тантри, обґрунтовуючи можливість надприродного впливу на навколишній світ і досягнення таким шляхом швидкого спасіння.

З другого боку, Калачакра-тантра підбиває свого роду теоретичний підсумок розвитку буддійського віровчення до монотеїзму, до концепції єдиного Бога-Творця. Справді, спочатку своїми сучасниками Сіддхартха Гаутама сприймався лише як мандрівний аскет (шра-ман), рахунок яким і в сучасній Індії йде на сотні тисяч, якщо не на мільйони. Після смерті основоположника буддизму виник його культ — на його честь споруджували ступи, у всіх святилищах і монастирях установлювали його статуї, місця його життя і діяльності перетворили на об’єкт священного паломництва, його вислови зібрали у Священну книгу. Таким чином, він перетворився на бога, щоправда, не єдиного — Будду Шак’ямуні, одного з тисячі будд.

Сутри махаяни (І—VI ст.) розглядали Будду вже по-іншому. Він став Божественним Абсолютом, що перебуває у всіх речах і в усіх людях як прихована, але справжня реальність — Дхармакая. В той же час божественна всемогутність і вселенське співчування дозволяли Будді виявляти себе в двох інших "тілах". В одному з них він з’являвся у видіннях святим подвижникам і бодхисатвам, наставляючи їх на шлях спасіння, а в другому — Нірманакая — міг приймати будь-який тимчасовий вигляд, у тому числі й людини.

І от через півтори тисячі років після заснування першої зі світових релігій Будда остаточно утвердився як Бог-Творець, Споконвічний, Первинний Будда.

Для впливу на Всесвіт споконвічного Будди у ваджраяні використовуються досить специфічні засоби:

1. Магічна сила впливу особливих магічних засобів — заклинань — мантр (більш 2500), жестів —мудр і символів — мандал.

Мантра (санскр. Манас — розум, траяти — звільняти) — повторювана без перерви коротка ритуально-магічна фраза. Вважається, що її сила сягає далеко за межі Всесвіту. Найбільш відома мантра "Ом Мані падме хум" найчастіше використовується буддистами Тибету.

"Мані падме" означає "діаманту лотосі", а "ом", це магічне слово всіх індійських релігій, і "хум" виражають владу над надприродними силами. Є й наукова версія цієї мантри: "мані" і "падме" виступають як символи чоловічого й жіночого начал, а зміст названої мантри полягає в словесній імітації магічно-сексуальних дій, що повинні були різко збільшити енергетичний потенціал віруючих і наблизити його до відкриття надприродних можливостей.

Мудра (санскр. з’єднання, сполучення) — символічний набір особливих рухів, головним чином, рук, зовні схожих на жести. Насправді мудра поєднує в собі кілька компонентів: позу, дихання, концентрацію уваги і власне рухи, шо виражають жа^гу особистості з’єднатися з надприродними силами Космосу. Точніше, мудра спрямована на "запуск" усередині людської особистості надприродних властивостей, недоступних звичайній людині в звичайному стані.

Мандола, у значенні "коло медитації", — це кругла чи ба-гатофанна діаграма. Геометрична схема, яка лежить в основі мандали, — коло, вписане в квадрат, який в свою чергу також вписаний в коло, — являє собою форму усвідомлення простору людиною, побудови універсальної моделі Всесвіту.

Мудри (символічні жести у тантризмі)

Внутрішнє коло мандали схематично виглядає як восьми пел юстковий лотос. Квадрат, у який він вписаний, орієнтований по чотирьох сторонах світу. Зовнішні сторони квадрата мають Т-подібні виступи, що осмислюються як ворота у Всесвіт, позначений зовнішнім колом. Деталі зображення в мандалі залежать уже від того, в якому саме ритуалі вона використовується і якому божеству присвячується (це божество зображується в центрі внутрішнього кола). У такий спосіб визначається колір основного поля, набір божеств, що сидять біля воріту Всесвіт, зображення всередині кожного з восьми пелюстків —сегментів внутрішнього кола і багато чого іншого. Способів зображення мандал безліч: мальовані й скульптурні, з металів простих і дорогоцінних, інкрустовані коштовним камінням, з піску, тіста, квітів тощо.

Споглядання мандал і концентрація на силах, що виходять від неї, дозволяють відчути присутність божества, тому що мандала покликана відігравати роль того місця, на яке боги спускаються з небес для здійснення якогось чудодійного акту.

Символічне число ваджраяни — 108 — уособлює трикутник, складений з одиниці, двох двійок і трьох трійок.

2. Різного роду езотеричні культові дії, серед яких уяву європейця найбільше вражає ритуал одночасного вживання алкоголю, риби, м’яса, зерна а також статевого акту. Цей ритуал ("ритуал п’яти М" — тому що назви всіх його складових на санскриті починаються зі звуку М) був запозичений ваджраяною з первісного індійського тантризму.

Сильний еротичний елемент, особливо характерний для Тибету і особливо привабливий для європейських послідовників тантри, насправді не має нічого спільного з тими сексуальними надуживаннями, які стали звичними для західного суспільства після сексуальної революції. Віруючі, виконуючи ритуали, зовні подібні до оргій, насправді не отримують суто фізичне задоволення, а прилучаються до всесвітньої жіночості й усвідомлюють споконвічний зв’язок речей, бо статеві стосунки, як ніякі інші, дозволяють вийти за межі індивідуального егоїстичного Я, відчути єдність з Іншим.

3. Як у всіх релігіях подібного напрямку, у ваджраяні необхідно керуватися настановами гуру і бути готовим цілком присвятити себе справі віри.

Геометрична схема, що лежить є основі зображення мандоли (горизонтальна модель Всесвіту)

Тим, хто дотримується цих принципів, гарантується спасіння — швидке, як блискавка "ваджра", що випускалася богом Індрою. Таких налічується приблизно 2,5% від загальної кількості віруючих буддистів. Не варто й згадувати, що ця школа нехтується іншими, більш суворими прихильниками буддизму.