Релігієзнавство - Кислюк К.В. - Пантеон

Порівняно з іншими напрямками, тибетський буддизм має свої особливості, до яких належать:

1. Релігійний синкретизм, органічне поєднання в ламаїзмі місцевої релігії бон з основними напрямками буддизму. Не дивно, щодня мандрівника Тибет може з’являтися й у вигляді запаскуджених культових споруд, ченців-лам, що поводять себе як звичайні жебраки, й у вигляді поширених усередині вузької групи посвячених таємничих обрядів, що вимагають найвищої духовної і фізичної досконалості.

2. Створення більш централізованої і розгалуженої релігійної організації, ніж в інших країнах, де панує буддизм.

3. Зрошування державної і світської влади, що не зовсім вписується в загальнобуддійський принцип неприйняття матеріального світу.

4. Шанування і звеличування ролі наставника чендялами, тому що тільки за його допомогою вчення Шак’ямуні може дійти до розуму і серця слухача.

Завдяки такій ролі лам, за тибетським буддизмом закріпилася назваламаїзму. Віруючі під загрозою "поганих" перероджень повинні звільняти лам від непотрібного їм вантажу повсякденних справ, бути готовими віддати ламі все своє майно, вшановувати ламу як самого Будду. У цьому вони присягають на урочистій церемонії проголошення Обітниць Притулку, не забуваючи прибігати одночасно й до Будди, Дхарми, Сангхи. Бували часи, коли більш яку 6200тибетських монастирях проживало до 25—30% усього дорослого населення Тибету.

Збірка священних текстів

Головна збірка священних текстів у ламаїзмі — Ганджур (Канд-жур) (тибетськ. переклад одкровень (Будди), налічує 108томів. Томи Ганджура, як і інші книги ламаїстської літератури, являють собою довгі аркуші паперу, уздовж яких іноді з обох, іноді з однієї сторони написаний текст. Ці аркуші скріплюються двома дошками-обкладинками або просто обертаються шматком кольорової матерії. Текст Ганджура, написаний від руки, цінується в 108 разів (по числу томів) більше, ніж друкований. Укладання священного ламаїстського канону, що завершилося в першій третині XIV ст., відбувалося шляхом перекладу найважливіших буддійських текстів.

На другому місці після Ганджура, за своїм авторитетом стоїть Данджур (Танджур) (букв, переклад тлумачень або навчань). Він налічує 225 томів творів, також перекладених із санскриту, китайської та деяких інших мов. Ці твори мають в основному коментаторський характер щодо основних священних текстів буддизму. Розміри свого священного канону ламаїсти визначають так: для перевезення Ганджура потрібно 14 мулів,Данджура — 28.

Почесне місце у священній ламаїстській літературі займають також Калачакра-тантра і твори "засновника" ламаїзму Цзонхави.

Пантеон

У жодному іншому напрямку, в жодній іншій країні, де буддизм є релігією більшості населення, його пантеон не розрісся до таких масштабів, як у ламаїзмі. Це неминуче впадає в око будь-кому, хто зазирнув в ламаїстське святилище, — настільки багаточисельні зображення різноманітних божеств і святих він там зустріне. Пояснюється це злиттям у пантеоні ламаїзму загальнобуддійських божеств із шанованими божествами махаяни, тхеравади, валжраяни і місцевими богами та духами ще добуддійського періоду. Втім, для послідовників буддизму, що по-справжньому далеко просунулися на шляху спасіння, всі божества є тільки відображеннямиїхнього власного розуму в різних аспектах.

Учені лами поділяютьсвій пантеон на чотири розряди, у кожному з розрядів існують свої внутрішні підрозділи.

Перший розряд складають більше 1050будд, 8 бодхисатв, 1 бархатів, а також обожнені діячі буддизму. До числа прирівняних до богів відносять як подвижників загал ьнобуддійського масштабу (Нагард-жуна, Васубандху),такітих, хто зіграв вирішальну роль в історії тибетського буддизму (Цзонхава, далай-лами). Другий розряд— дакіні (букв, повітряні мандрівниці). Дакіні здатні пересуватися в небесному просторі, повелівати демонами, іноді вони з’являються до тих, хто шукає їхньої допомоги або викл и кає їх закл и нанням и. Цих божеств ламаїзм запозичив з тантризму. Третій розряд — докшити (санскр. дхармапали)—страшні "охоронці закону", грізні захисники віри. Четвертий розряд містить у собі і так званих "божеств місцевості", що супроводжують вищих богів і потрапили в ламаїзм із тибетського і монгольського шаманізму, і 84 000 "господарів землі" — духів-заступників окремих гір, рік, озер, населених пунісгівтощо. Вони дісталися ламаїзмові "у спадщину" від колишньої релігії бон.

Ламаїзм також сприйняв з інших напрямків буддизму інші об’єкти шанування. Особливо значного поширення набув у ламаїзмі культ ступ (тибетськ. чортен). Символіка ступи досить складна. Прийнято виділяти в ступі п’ять геометричних фігур (куб, куля, півкуля, трикутник, сваямбху). Вони послідовно розташовані одна над одною й уособлюють елементи, з яких складається Всесвіт: землю, воду, вогонь, повітря й ефір (свідомість, дух). Вертикальна ж конструкція ступ символізує тричленну структуру Універсуму, де фундамент асоціюється з нижнім світом, основа купола — зі світом земним, а сам купол — з небесами. Шпиль осмислюється як вісь світу або світове дерево на вершині гори Меру. З другого боку, ступа відтворює вловній відповідності з "колесом перероджень" цикл кожного людського життя: народження на землі — сходження по сходинах знання — перехід у царство чистої свідомості — нове народження.