Управлінський облік - Карпенко О.В. - 8.3. Особливості аналізу в умовах багатопрофільного виробництва

Середньозважений маржинальний дохід - це сума величин маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу Якщо питома вага окремих продуктів у загальному обсязі реалізації змінюватиметься, то змінюватимуться і результати аналізу. Таким чином, середньозважений маржинальний дохід можна подати за формулою:

де ЇЇ/СМ - середньозважений маржинальний дохід; СМ. - маржинальний дохід на одиницю і-то виробу 5М. - комбінація продажу.

Припущення аналізу: всі постійні витрати є непрямими щодо конкретних виробів. Якщо окремі види постійних витрат пов'язані з виробництвом певного виду (амортизація спеціального обладнання), то необхідно застосовувати аналіз щодо кожної виробничої лінії, а не для виробництва загалом.

Розрахунок точки беззбитковості при багатопрофільному виробництві передбачає послідовне визначення:

- маржинального доходу за видами продуктів;

- комбінації продажу кожного продукту;

- середньозваженого маржинального доходу;

- умовного значення точки беззбитковості (ТБ ум.);

- точки беззбитковості для кожного продукту.

8.4. Аналіз чутливості прибутку до зміни параметрів діяльності

Важливим напрямом ВОП-аналізу є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності.

Аналіз чутливості прибутку - це визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу, ціни та витрат.

Для нього використовують такі показники: коефіцієнт маржинального доходу (Кмд), запас міцності (ЗМ) і операційний важіль (ОВ).

1. Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою коефіцієнта маржинального доходу (кст)

Повернемося до інформації, наведеної у табл. 8.1 і припустимо, "Квест" збільшив обсяг продажу на 10 %, тобто на 200 000. Збільшення прибутку дорівнює 200 000 х 0,3 = 60 000 грн.

2. Визначення впливу зміни обсягу продажу на прибуток за допомогою запасу міцності

1 Запас міцності = Обсяг продажу - Точка беззбитковості.

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику потрапити у зону збитків.

Так, при обсязі продажу 2 000 000 запас міцності дорівнює 800 000 грн, що при ціні у 200 грн відповідає 4 000 од.

Запас міцності (ЗМ) використовують для визначення суми операційного прибутку:

У разі зростання обсягу продажу до 2 100 000 грн, він становитиме 900 000 грн, а операційний прибуток 270 000 грн (900 000 х 0,3).

Коефіцієнт запасу міцності = Запас міцності/ обсяг продажу (виручку, дохід)

Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи. Значення знаходиться в інтервалі до+1. Чим більше значення Кзм, тим менше ймовірність, що компанія зазнає збитку у разі зменшення обсягу продажу.

Приклад. "Квест" бажає отримати 210 000 грн прибутку і розглядає варіанти його досягнення (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Розрахунки зробіть самостійно. Ви повинні вийти на такі результати: за варантом 1 - к,т = 0,368, а за варіантом 2 - кт = 0,333. Коефіцієнт запасу міцності означає, що у В-1 менша ймовірність зазнати збитків у разі зменшення обсягів реалізації, не дивлячись на те, що обидві альтернативи забезпечують однаковий розмір прибутку (210 000 гри). Це пов'язано з тим, що В-2 забезпечує більший маржинальний дохід. Приклад свідчить, що характер реагування прибутку на зміни залежить від структури витрат.

Приклад.

Таблиця 8.3. Вихідні дані

Яке підприємство (А чи Б) на вашу думку має кращу структуру витрат? [З, с. 191-192]. Не поспішайте з відповіддю. Це залежить від тенденції зміни обсягу продажу:

- якщо він зростає, то Б - оскільки більший Кмд забезпечує більший відсоток зростання прибутку. Припустимо обсяг зріс на 10% або на 25 000. Вплив зростання обсягу продажу на прибуток характеризується так:

Таблиця 8.4

- якщо він падає, то Б швидше втрачатиме маржинальний дохід і матиме проблему з покриттям великих постійних витрат.

Отже, більша питома вага постійних витрату структурі витрат забезпечує більший вплив на прибуток ніж зміни обсягу продажу.

Міру використання постійних витрат називають операційним важелем.

Операційний важіль - це співвідношення постійних і змінних витрат, яке забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу.

Тому операційний важіль більший у підприємств, що мають більшу питому вагу постійних витрат і, як результат, більший км.

Кількісним показником операційного важеля (ОВ) є його фактор (ФОВ):

Для підприємства А він дорівнює 2 (50 000:25 000). Для підприємства Б дорівнює 9.

ФОВ визначає відсоток зміни прибутку за певного відсотка зміни обсягу продажу.

Відсоток зміни прибутку = Відсоток зміни продажу х ФОВ.

Для підприємств маємо наступні результати:

А - 10% х 2 = 20% Б - 10% х 9 = 90%

Наведений результат збігається з розрахунками, проведеними у табл. 8.5.

ФОБ зменшується при зростанні обсягу продажу.

Таблиця 8.5. Вихідна інформація

Коефіцієнт маржинального доходу, запас міцності, операційний важіль є важливими індикаторами реагування прибутку на зміни обсягу продажу. Але вони не дають відповіді на питання: як зміниться прибуток у разів зміни витрат, ціни та (або) обсягу продажу. Такий комбінований вплив можна визначити трьома способами:

1 - підготовки порівняльного звіту про прибуток;

2 - диференціального аналізу;

3 - маржинального аналізу [3].