Управлінський облік - Карпенко О.В. - 9.3. Обґрунтування рішення щодо запасів і цін

9.3.1. Обгрунтування рішення щодо запасів

Прийняття рішення такого типу означає, що знайдено відповіді на два питання "Скільки?" і "Коли?".

Система планування та контроль придбання, виробництва і створення запасів визначають успіх підприємства. Метою управління запасами є - своєчасні поставки запасів, мінімізація витрат, пов'язаних зі створенням і зберіганням запасів.

Процедури управління запасами це:

- визначення оптимального рівня запасів,

- порівняння фактичних запасів з рівнем замовлення. Якщо фактичні запаси нижчі рівня замовлення, то готується відділом закупок вимога на придбання, замовлення на поставку постачальнику, оприбутковуються придбані запаси і відпускаються у межах виробничих потреб.

Бухгалтеру зрозуміло, чому важливим в управлінні запасами важливим є підтримка оптимального рівня інвестицій у товарно-матеріальні цінності.

При системі безперервного обліку запасів деякі типи одиниць перераховуються щоденно і порівнюються із записами в книгах, вивчаються розбіжності. Всі одиниці повинні бути перевірені щонайменше раз у кожний звітний період.

Систему з постійним обліком запасів можна визначити як метод реєстрації залишків запасів після кожного одержання (відпуску) товарів. Це дає можливість мати інформацію про залишки у будь-який час, не потребує закриття складів на інвентаризацію.

Основні завдання управлінського обліку запасів:

- правильна класифікація для цілей обліку та контролю;

- обгрунтування методу оцінки запасів;

- віднесення матеріальних витрат (прямо, непрямо до об'єкта витрат);

- розробка норм матеріальних витрат;

- контроль за витратами, пов'язаними з розміром запасу;

- обґрунтування економічного розміру замовлення;

- планування матеріальних потреб і контроль за витрачанням матеріалів.

Витрати на закупку не є релевантними, оскільки витрати на придбання одиниці запасу не змінюються. Витрати на замовлення- на оформлення документів і здійснення розрахунків, пов'язаних із замовленням. Вони однакові для віх варіантів створення запасів, не є релевантними, тому при визначенні ОРЗ враховуються тільки додаткові витрати на розміщення замовлення. Релевантними витратами на замовлення запасів, виготовлених самим підприємством є витрати на переналагодження обладнання для випуску відповідної партії виробів. Релевантні витрати на зберігання (частина їх є нерелевантними: зарплата комірника, амортизація обладнання, оренда):

- додаткові витрати на страхування запасів;

- додаткові витрати на утримання складських приміщень;

- додаткові витрати на обробку матеріалів;

- втрати внаслідок знецінення запасів;

- можлива втрата прибуткових інвестицій.

Розрахунок оптимальної партії за формулою Вільсона:

де (2 - оптимальна величина закупленої партії;

т - річний обсяг закупівлі товарів (сировини) матеріалів у кількісному виразі (шт., т.);

о - затрати з обслуговування закупівель у розрахунку на одну партію;

к - ціна франко-склад покупця за одиницю товару (матеріалів); г - витрати на складування у процентах від вартості середньорічного виробничого запасу (у вигляді коефіцієнта).

Втрати через нестачу (дефіцит) запасів - можливі втрати через відсутність достатньої кількості запасів для задоволення виробничих потреб або клієнтів. Вони містять:

- втрачений дохід від продажу;

- штрафні санкції на несвоєчасну поставку замовникам ГП;

- понаднормативні втрати внаслідок заміни матеріалів дорожчими;

- втрати внаслідок простоїв.

Отже, ОРЗ визначається тими витратами, на які впливає кількість запасів, або кількість зроблених замовлень. Чим більша кількість одиниць замовляється одночасно, тим менше замовлень необхідно зробити за рік, тобто зменшуються витрати на виконання замовлень. Однак, коли робиться менше замовлень, то збільшуються витрати на зберігання.

Оптимальний розмір замовлення - це той обсяг повторного замовлення, при якому витрати на замовлення та зберігання є мінімальними. При ОРЗ витрати на розміщення замовлення урівнюються з витратами на зберігання. Для визначення ОРЗ необхідно враховувати чинники цієї рівноваги: річна потреба в одиниці запасу, витрати на розміщення замовлення, річні витрати на зберігання, знижки за розмір партії, зв'язок з іншими запасами, які закуповуються в того ж постачальника.

Оптимальний економічний розмір замовлення (оптимальна партія) можна визначити: табличним методом, графічним, за допомогою формули.