Регіональна економіка - Качан Є.П. - 10.3. Зовнішньоторговельний баланс країни

Україна — ще молодий суб'єкт зовнішньої торгівлі із зарубіжними країнами, оскільки у складі колишнього СРСР вона мала обмежені можливості для укладання зовнішньоторговельних контрактів та здійснення експортно-імпортних операцій. Внаслідок цього в державі не було відповідної інфраструктури.

За час своєї незалежності Україна змогла налагодити зовнішньоторговельні відносини з 213 країнами світу і створити свої торговельно-економічні місії у 35 державах на всіх континентах.

Загальна тривала економічна криза в Україні вплинула і на стан зовнішньої торгівлі. Нинішній обсяг експорту не відповідає можливостям вітчизняних товаровиробників і не забезпечує потреб держави у валютних надходженнях, необхідних для стабілізації економіки, зниження рівня інфляції та бюджетних витрат.

Зовнішньоторговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту товарів чи послуг за певний проміжок часу (як правило за рік ). Конкретна величина сальдо торговельного балансу становить різницю між вартістю їх експорту та імпорту.

За офіційними даними експорт товарів і послуг у 2009 р. становив 49,29 млрд дол. США., що на 37 % менше, ніж у 2008 р., а імпорт в 2008 р. становив 92 млрд дол. США — на 82 % більше, ніж у 2009 р. Значною мірою цьому сприяло вивезення товарів та послуг у країни СНД, частка яких у 2009 р. становила 40 %. Обсяги експортно-імпортних операцій зазначені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами, млн дол. США [11]

Як видно з табл. 10.1, порівняно з 2007 р. експорт товарів зменшився на 24 %, імпорт — на 24,6 %. Від'ємне сальдо становить 5,7 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становить 0,85.

У товарній структурі експорту переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості.

У загальному обсязі експорту товарів за 2009 р. порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилась частка жирів та олії тваринного або рослинного походження, недорогоцінних металів та виробів з них, електричних машин і устаткування. Натомість зменшилася частка молока і молочних продуктів, яєць, меду, зерна, полімерних матеріалів і пластмас.

Україна імпортує з різних країн світу енергоносії, промислове устаткування, медичне обладнання, хімічні товари, цитрусові, продукцію легкої промисловості.

За 2009 р. у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка фармацевтичної продукції, полімерних матеріалів, котлів, машин, пристроїв для записування або відтворення зображення і звуку, транспортних засобів. Зменшилась частка руд, електричних машин, устаткування, нафти та продуктів її перегонки.

Товарна структура експорту товарів України є неефективною і потребує докорінної перебудови. Насамперед необхідно обмежити обсяги експорту сировини, підвищити в ньому частки продукції обробних галузей, а також удосконалити структуру імпорту. Понад 70 % експорту становить сировина, матеріали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефіцитні ресурси і продаються на світовому ринку майже за демпінговими цінами. Навіть з країнами близького зарубіжжя Україна має від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу на продукцію виробничо-технічного призначення. Від'ємне сальдо в торгівлі 3 цими

країнами зберігається за енергоносіями, прокатом кольорових металів, целюлозою, деревиною, каучуком, акумуляторами тощо. У світовий економічний простір Україна інтегрується в ролі сировинного придатка. Адже впродовж останніх років експорт продукції машинобудування у загальному балансі становив 10— 20 %, а рівень експорту такої самої продукції у світі понад 50 %. Товарна структура експорту та імпорту подана в табл. 10.2.

Таблиця 10.2. Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2009 р., млн дол. США [11]

Частка машин, обладнання, приладів, транспортних засобів в імпорті із країн ЄС у 2009 р. становила більше 7 млрд дол. США, і негативним є той факт, що приріст обсягів взаємної торгівлі йде не за рахунок українського експорту, а, навпаки, за рахунок європейського імпорту.

Якщо в 1996 р. частка країн ЄС (у форматі 25 країн) в загальному товарообігу товарами становила 22,8 %, то в першому півріччі 2009 р. цей показник виріс уже до 32,7 %. Відповідно частка експорту виросла з 21 до 29,9 %, імпорту — з 24,3 до 35,1 %.

Для поліпшення міжнародної торгівлі велику користь можуть принести міжурядові комісії з торгово-економічного співробітництва, яких зараз в Україні налічується більше 60. У період розвитку приватно-державного партнерства дієвим засобом можуть стати торгові представництва українських підприємств за кордоном. Ця форма діяльності дуже поширена у світі, наприклад Австрія має в Україні більше 200 представництв, а Україна в Австрії — 8. Аналогічна картина спостерігається в інших країнах світу.

Найбільшим торговим партнером України залишається Росія: експорт в цю країну в 2009 р. становив 8,49 млрд дол. США, а імпорт — 13,2 млрд дол. Мільярдний рубіж Україна подолала з Італією, Польщею, Німеччиною, Індією, Китаєм, Туреччиною, Єгиптом, Казахстаном і Білоруссю. Обсяги експорту до країн СНД становили 34 % від загального обсягу експорту, Європи — 26, Азії — ЗО, Америки — 3, Африки — 9, Австралії і Океанії — 0,05 %.

Імпорт з країн СНД становив 43,4 % від загального обсягу, Європи — 35,7, Азії — 14,4, Америки — 5, Африки — 1,3, Австралії і Океанії — 0,2 %. Найбільшими імпортерами з країн СНД є Росія і Туркменистан, в товарній структурі яких переважають енергоносії.

В експорті України у країни далекого зарубіжжя переважають сировина і продукти первинної переробки, тоді як країни СНД і Балтії закуповують ширший асортимент харчових продуктів, у тому числі поглибленої переробки (консерви, ковбаси, борошно, крупи), обсяги вивезення яких до близького зарубіжжя сягають 90 % від загального українського експорту.

Нині товарний експорт та імпорт України характеризуються яскраво вираженою асиметрією у бік Російської Федерації. Це означає збереження монопольної залежності від російських ринків збуту, особливо від джерел постачання імпортних товарів, серед яких домінують енергоносії.

В останні роки простежується негативна тенденція до витіснення України з окремих ринків, насамперед у країнах СНД, де вона посідала ще недавно помітне місце (ринки цукру, м'ясних, молочних продуктів тощо).

У країни далекого зарубіжжя Україна поставляє залізну і марганцеву руди, чорні метали, устаткування для гірничошахтних, будівельних, електротехнічних підприємств, засоби автоматизації, автомобілі, прокатні стани, судна, силові трансформатори, магістральні тепловози, одяг та багато іншої продукції.

В Україну з різних країн світу надходять промислове устаткування, медичне обладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, продукція легкої промисловості. Проте для таких товарів, як напої, тютюнові вироби, радіотовари, жувальна гумка і деякі інші товари широкого вжитку, необхідно створювати економічні бар'єри з метою зменшення дефіциту платіжного балансу і підвищення попиту на аналогічну вітчизняну продукцію.

Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами Європи, зокрема з Італією та Польщею. У структурі вивезення в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: руда, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловостей, тепловози, бульдозери, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо. Тривалий час експортується донецьке вугілля (щорічні поставки 3—5 млнт), що визначається попитом на нього як у колишніх країнах Ради Економічної Взаємодопомоги, так і в ряді інших держав (Італії, Франції, Єгипті). Об'єктивною причиною попиту на це вугілля на європейському, північно-африканському та близькосхідному ринках є недостатня кількість на землі антрацитового палива, яке має високу калорійність, а головне — не димить.

Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії тощо; самородну сірку — в Чехію, Словаччину, ФРН, Угорщину, Румунію.

З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної, меблевої і харчової промисловостей, прилади, продукцію хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автомашини, побутові електроприлади, медикаменти та ін.

Україна бере участь також в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голландія, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Велика Британія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, металургійне та гірничошахтне устаткування, штучні алмази, велосипеди, металообробні верстати, прилади, автонавантажувачі, а також одяг, олійне насіння, олію тощо.

До Великої Британії з України надходять прокат чорних металів, чавун, руди, феросплави, олійне насіння, одяг, продукти неорганічної хімії, а Україні Великобританія постачає різні машини, нафтопродукти, парфуми і продукцію косметики, фармацевтичні вироби.

До ФРН Україна експортує одяг, чорні метали, мідь і вироби з неї, алюміній, котли тощо, а звідти імпортує різні машини та промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію.

До Франції з України вивозиться одяг, олійне насіння, руди, органічні хімічні сполуки, білкові речовини, а з Франції в Україну — авіаційні та космічні апарати, автобусні двигуни, котли, обладнання та механічні прилади, фармацевтична продукція. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства.

Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансформатор на 500 тис. кіловольт ампер, для Фінляндії — комплект устаткування для атомної електростанції. Значно зменшився експорт металобрухту з України в США. Це пов'язано з широким вжиттям антидемпінгових засобів щодо експорту такої продукції з України.

У розвитку зовнішньоторговельних відносин України і США помітне місце зайняли переговори державної авіакомпанії "Авіалінії України" з транснаціональним консорціумом "Airbus Industrie", а також американським концерном "Boeing" про придбання американських літаків. Компанія "Airbus Industrie" пропонувала поставку літаків типу А-310, А-319, А-340 на вигідних фінансових умовах. "Boeing" готовий поставити літаки В-767, В-737. Подальшій активізації зовнішньої торгівлі України і США сприяє діяльність постійно діючої урядової комісії.

З Китаєм Україна підписала низку угод про співробітництво в галузі металургії, енергетики, освоєння космічного простору. Ще багато років наша космічна продукція буде конкурентоспроможною на китайському ринку. Торговельний обіг між Україною і Китаєм у перспективі може становити 2—3 млрд дол. США.

Україна бере участь в економічному співробітництві також з країнами, що розвиваються. У наданих за часів СРСР цим країнам кредитах на пільгових умовах з відшкодуванням упродовж 10—12 років частка України становила майже 18 млрд дол. США. Традиційні товари експорту країн, що розвиваються: бавовна, джут, вовна, арахіс, рис, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, кава, цитрусові, тютюн та ін. Україна вивозить до цих країн машини та промислове устаткування. Так, вантажні автомобілі Кременчуцького заводу поставляють до Індії, Латинської Америки, Близького Сходу; помпи із Сумського заводу — до Індії, Пакистану, Сирії; машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовах тропічного клімату.

Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією метою створено українсько-ірансько-азербайджанську компанію, яка у майбутньому має збудувати систему трубопроводів через Росію в Україну (по 45 % внески — України та Ірану і 10 % — Азербайджану). Угода розрахована на 15 років, Україна поставлятиме до Ірану машини і обладнання для гірничодобувної та металургійної промисловостей, братиме участь у реконструкції металургійних підприємств, доріг та морських портів.

Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузі іригації, за якою на туніських іригаційних спорудах працюватимуть українські фахівці. Туніс постачатиме Україні фосфорити.

Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних операцій надано окремим підприємствам і організаціям, що сприяло підвищенню активності у зовнішньоекономічній сфері. Зареєстровано більш як 30 тис. учасників зовнішньоекономічних зв'язків.

Розглядаючи обсяги експорту-імпорту в розрізі регіонів, можна побачити, що найбільша частка їх припадає на промислово розвинені регіони: м. Київ, Одеську, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Харківську і Миколаївську області. Донбас постачав за кордон метал, антрацит, гірничошахтне обладнання, верстати. Дніпропетровщина вивозить залізну і марганцеву руди, космічну техніку, устаткування.

Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами подано в табл.10.3.

В обсягах імпорту найбільша частка припадає на Київську область з містом Києвом, а також на Дніпропетровську, Донецьку і Харківську області.

Не реалізовує свого промислового і науково-технічного потенціалу Херсонська область — експорт становить 59,7 млн дол., імпорт — 4,6 млн дол., не згадуючи вже Тернопільську область, яка займає одне з останніх місць в експортно-імпортних операціях. Остання, враховуючи її земельно-ресурсний потенціал, могла б виробляти значно більше сільськогосподарської продукції на експорт.

Варто акцентувати, що країни такого промислового рівня, як Україна, змушені вести цінову конкуренцію між собою на обмежених ринках, використовуючи як її основний інструмент знй-

Таблиця 10.3. Обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами у 2009 р." млн дол. США [111

ження витрат виробництва, насамперед затрат на оплату праці і первинну переробку сировини. Наголос на ціновій конкуренції спричиняє ряд негативних наслідків: знижує доходи від експорту і перешкоджає глибокій переробці сировини.

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з державами СНД, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору. Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури України повинні не тільки реалізовувати продукцію на традиційних ринках, а й виходити на нові перспективні регіони (Азію, Африку, Латинську Америку та Австралію).

Отже, зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови. Насамперед необхідно обмежити обсяг експорту сировини, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, а також удосконалити структуру імпорту. Реальними основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати вітчизняні підприємства військово-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.