Фінансовий облік - Сук Л.К. - 2.5. Облік операцій на інших рахунках у банках та інших коштів

Для обліку операцій за іншими рахунками передбачені субрахунки: 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"; 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

Операції за капітальними вкладеннями здійснюють через поточний рахунок в такому ж порядку як і за основною діяльністю, тому облік їх ведуть на субрахунках 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". Проте для обліку коштів на капітальні вкладення може бути відкритий окремий рахунок. Потреба в цьому виникає тоді, коли на підприємство надходять централізовано кошти для капітальних вкладень і потрібно чітко організовувати контроль їх використання за призначенням. Звичайно, в ринкових умовах підприємства самі вирішують, скільки для певної мети витрачати грошей. Якщо ж підприємство відкрило в установі банку окремий рахунок для зберігання і використання коштів за капітальними вкладеннями, то облік операцій за ними ведуть на субрахунках 313, 314.

Підприємства мають у банках й інші рахунки, кошти з яких використовують для різних операцій цільового характеру. Для обліку таких коштів призначені субрахунки 313, 314.

Тут обліковують акредитиви, ощадні сертифікати, імпортний депозит, приватизаційні кошти громадян, чекові книжки та інші рахунки в банках, забезпечуючи за кожним з них аналітичний облік.

Акредитив - це доручення платника обслуговуючому його банку провести за рахунок власних коштів або позик, депонованих банком, оплату товарно-матеріальних цінностей або наданих послуг за місцем знаходження одержувача платежу на умовах, що передбачені платником в заяві на відкриття акредитива.

Відкриття акредитива здійснюється за рахунок власних коштів або позик банку. Акредитив призначається для розрахунків тільки з одним постачальником і може бути відкритий на строк, обумовлений в договорі.

На кожний акредитив відкривають окремий аналітичний рахунок, контролюючи використання коштів. При відкритті акредитивів робиться запис за дебетом субрахунків 313, 314 і кредитом субрахунків 311, 312 або 60 "Короткострокові позики" та інших залежно від того, з якого рахунку відкрито акредитив. У разі використання акредитива кредитують субрахунки 313, 314 і дебетують рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" та інші рахунки відповідно до напряму проведеного платежу. Невикористані суми акредитива під час його закриття записують за

кредитом субрахунків 313, 314 і дебетом субрахунків 311, 312, рахунку 60 та інших, на які зараховані повернені суми.

На субрахунках 313,314 обліковують також операції за розрахунковими чеками. Чеки видаються підприємству за заявою тією установою банку, в якій знаходиться його поточний рахунок. Чеки зброшуровані у вигляді книжки, за якою встановлюється сума ліміту, в межах якої можуть бути оплачені виписані чеки.

У разі одержання чекових книжок дебетують субрахунки 313, 314 в кореспонденції з субрахунками 311, 312 або рахунком 60, що залежить від того, з якого рахунку взяті кошти для лімітування їх за чековою книжкою.

На суми сплачених банком чеків, пред'явлених йому відповідними підприємствами, субрахунки 313, 314 кредитують у кореспонденції з рахунками 63, 68 "Розрахунки за іншими операціями". На суми повернутих в банк невикористаних чеків відновлюють залишок грошей на рахунках: дебет субрахунків 311,312 або рахунку 60 і кредит субрахунків 313,314.

Облік інших грошових коштів ведуть на рахунку 33 "Інші кошти". Він має такі субрахунки: 331 "Грошові документи в національній валюті"; 332 "Грошові документи в іноземній валюті"; 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"; 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

На субрахунках 331 і 332 обліковують наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валютах), які знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, поштові марки, марки гербового збору, проїзні документи на службові роз'їзди тощо.

При придбанні грошових документів їх оприбутковують у дебет субрахунків 331 або 332 з кредиту рахунків 30, 31, 65, 68 та інших. Списують грошові документи за кредитом субрахунків 331 або 332 і відносять в дебет рахунків 91 "Загально-виробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати" та інших рахунків за призначенням. Наприклад, від Пенсійного фонду одержано путівки до санаторіїв - дебет субрахунків 331, 332 і кредит субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням"; видано санаторні путівки працівникам за готівку - дебет субрахунку 301 і кредит субрахунків 331 або 332; якщо частина вартості путівки компенсується за рахунок підприємства, то відповідна сума відноситься в дебет рахунку 92, а за рахунок Пенсійного фонду - в дебет субрахунку 651.

За субрахунками 333, 334 обліковують грошові кошти в дорозі: кошти, внесені в каси банків чи каси поштових відділень для зарахування на поточний рахунок, але ще не зараховані за призначенням, суми за векселями одержаних, зданих в банк для зарахування грошей, тощо. Підставою для відображення в обліку коштів у дорозі є при здаванні виручки - квитанції установи банку, поштового відділення, копії супровідних відомостей на здавання виручки інкасаторам банку тощо; перерахованих сумах - одержані від вищестоящих організацій повідомлення (авізо).

Залишки за рахунками 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти" разом із рахунком 30 "Каса" та субрахунком 351 "Еквіваленти грошових коштів" відображаються окремо в національній та в іноземній валютах відповідно в рядках 230 і 240 статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" II розділу активу балансу (форма № 1).

З метою ефективного використання вільних коштів їх можна розмістити на депозиті.

В Податковому кодексі України (ст. 14, пункт 14.1.44) визначено, що депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення після закінчення встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом.

Депозитні вклади є різні. Але по суті вони відрізняються один від одного лише строками і процентними ставками. Депозити є на вимогу та строкові. За депозитами на вимогу вкладені грошові кошти повертаються на першу вимогу вкладника. Строкові депозити розміщуються на визначений договором строк. Порядок їх повернення обумовлюється договором. За депозитами банк нараховує та сплачує проценти.

Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

- плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

- плата за використання коштів, залучених у депозит;

- плата за придбання товарів на виплату;

- платіж за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні операції).

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі, коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного папера, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного папера (сума дисконту).

Розмір процентів зазначається в договорі. Звичайно, завжди є бажання отримати вищі проценти. Але, вибираючи банк для розміщення грошей на депозитному рахунку, потрібно поцікавитися не тільки розміром процентів, а й надійністю та репутацією банку.

Для відкриття депозитного рахунку в банк подаються документи, перелік яких визначено інструкцією. Між підприємством або фізичною особою і банком при відкритті депозитного рахунку укладається договір, за яким одна сторона (банк) приймає в іншої сторони (вкладника) грошовий вклад і зобов'язується після закінчення договору повернути основну суму вкладу і проценти. При укладанні договору фізична особа подає паспорт і довідку про присвоєний ідентифікаційний код. Банк знімає ксерокопії з цих документів.

Договір укладається у двох примірниках - один для банку, а другий для клієнта, підписується сторонами і скріплюється печаткою. Перед підписанням договору потрібно детально з ним ознайомитися, щоб чітко знати його умови. Банк відкриває депозитний рахунок.

Облік операцій за депозитними рахунками ведуть на субрахунках 318 "Інші рахунки в банку в національній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Облік депозитних операцій в національній валюті

Якщо депозитний договір укладено на строк, що перевищує 12 місяців, то користуються рахунком 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи". Депозитний сертифікат, оформлений на строк менше 12 місяців, обліковують на субрахунку 352 "Інші поточні фінансові інвестиції", а оформлений на строк понад 12 місяців - на субрахунку 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам". Аналітичний облік ведеться за фінансовими установами (банками) в розрізі кожного депозиту окремо та за строками їх розміщення.

Відсотки, одержані за депозитними вкладами, податком на доходи фізичних осіб не обкладаються, за ними не робляться нарахування у пенсійний та соціальні фонди та не здійснюються жодні утримання.