Науку, з якою читачеві пропонованого навчального посібника належить ознайомитися, називають "соціологія". Етимологічне та теоретичне значення цього слова розкрите у першій частині книги. Тут також мова йде про загальнонауковий контекст, у який вписана соціологічна проблематика, про предмет соціології, специфіку її методології, етапи розвитку соціологічної науки та описано характерні риси історичної самосвідомості соціології.

Автор звертає увагу читача на те, що представники цієї науки, розмірковуючи про соціум та соціальні відносини, підкріплюють свої міркування фактичними даними, отриманими у результаті емпіричних досліджень. Тому до цієї книги треба ставитися не тільки як до навчального посібника з соціологічної проблематики, але й як до філософсько-соціологічної підмоги, яка дозволяє осмислити деякі важливі світоглядні питання. Така авторська позиція визначила не тільки структуру книги й манеру викладу, а й вибір самого матеріалу.

Друга частина присвячена галузям соціологічного знання, розгляд яких починається з опису того, що можна було б назвати соціологічною теорією пізнання, і відтак автор переходить до викладення матеріалу, досліджуваного різними соціологічними дисциплінами, які своєрідно відображають ієрархію соціальних цінностей (культурних, релігійних, правових, політичних, економічних). Ця частина навчального посібника найбільшою мірою може зацікавити тих, хто обирає свій шлях в соціальних науках і хоче зрозуміти, чим конкретно займаються соціологи.

Соціологія має чітко виражені рівні пізнання — теоретичний та емпіричний. Перші дві частини посібника присвячені переважно теоретичній соціології, заключна третя — питанням емпіричної соціології.

Головна мета цієї книги — допомогти читачеві увійти у світ понять, методів та техніки емпіричних досліджень сучасної соціологічної науки. Реалізація поставленої мети передбачає передусім чітке розуміння предмета

соціології, її наукових та практичних функцій. Адекватне розуміння науково-практичного сенсу соціологічного пізнавального інструментарію повинно мати методичний характер, коли від простішого крок за кроком здійснюють перехід до складнішого.

Якщо читач, з'ясувавши суть та призначення соціології, зробить вибір на користь науки, то цю книгу слід сприймати як загальну пропедевтику до сушеної соціології, яка дозволяє мати справу з літературними джерелами, потрібними для здобуття поглиблених соціологічних знань та вироблення методичних навичок роботи з науковим інструментарієм, а також зорієнтуватися у численних напрямах сучасного науково-соціологічного пошуку.

Наприкінці кожного розділу запропоновано контрольні завдання й наведено список літературних джерел. Контрольні завдання звертають увагу читача на найзагальніше розуміння ним головного смислу певного розділу.

Автор сподівається, що навчальний посібник допоможе читачеві правильно зорієнтуватися в осмисленні характеру теоретичних досліджень і практичного значення соціології та скласти більш-менш цілісне уявлення про соціологію як науку.

Частина перша. Соціологія як наука

Розділ 1 МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

• Пропедевтичні зауваження

• Загальна характеристика методології наукового пізнання

• 3 історії розвитку методологічної проблематики

• Структуралізм у гуманітарних науках, віл структурно! лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології

• Поняттєво-функціональне відображення дійсності

• Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності

• Як ставлять та розв'язують проблеми

• Емпіричні методи пізнання та гіпотетико-дедуктивний метод у соціальному пізнанні