Соціологія - Кузьменко Т.М. - Референтна група

В. Ільїн*122 зазначає, що у субстанціоналістській традиції під соціальною групою розуміють сукупність індивідів. Структуралістський підхід визначає соціальну групу як частину соціального простору, групова статусна позиція якої переважно складається з індивідуальних позицій - первинного елемента групи. В межах структуралістсько-конструктивістського підходу, основи якого закладені методологією Гегеля та Маркса, розрізняють групи в собі - як сукупність більш-менш однорідних статусних позицій, а індивіди, які займають позиції в цій частині соціального простору - члени цієї групи; група - для себе - колектив, члени якого усвідомлюють свою приналежність, спільність, інтереси та діють більш-менш узгоджено. Колектив - виразник групових інтересів та суб'єкт соціальних відносин.

*122: {Ильин В. Теория социального неравенства (структуралистско-конструктивист-ская парадигма). - ВОСЫБТ, 2000.}

Соціальна група та соціальний інститут. Соціальна організація

В. Ільїн*123 розмежовує поняття соціальна група та соціальний інститут і колектив.

*123: {Ильин В. Теория социального неравенства (структуралистско-конструктивистская парадигма). Глава ІІ. Механизмы воспроизводства социальной иерархии. - ВОСЫБТ, 2000.}

Соціальну групу він розглядає як сукупність однорідних статусних позицій, які й об'єднує, насамперед, їх однорідність у соціальному полі.

Інститут, на відміну від групи:

1) поле з більш високим рівнем інтегрування, концентрації та координації (група чоловіків та армія);

2) представляє ієрархію, яка для групи властива дещо слабко. Але чіткої відмінності між соціальною групою та інститутом немає. Для групи характерна тенденція до інституціалізації, що проявляється в наявності силового поля в групі.

Більш близькими В. Ільїн вважає поняття інститут та колектив, які зближує наявність потужнішого силового поля. Колектив - поле, створене взаємодією конкретних людей, що об'єдналися для спільних дій задля досягнення власних усвідомлених інтересів. Зміна складу колективу може призвести до його руйнування. Інститут - надіндивідуальне утворення, стабільне, мало залежне від особистісних характеристик та персонального складу учасників.

Дж. Сартр розглядав групу як соціальну організацію, в якій члени групи реалізують спільні цілі на основі спільної діяльності. "...Група - це не організм; вона просто діє як організм, що розподіляє робочі місця, щоб досягти загальної мети... Саме під тиском потреб група створюється індивідуальними учасниками й у цьому значенні мо1же бути названа продуктом, продуктом індивідуальної діалектики"*124.

*124: {Группа как организация / Пер. с англ. В. Ильин // Desan W. The Marxism of Jean-Paul Sartre. Garden City, New York: Doubleday & Company, Inc., 1966. Р. 158, 164.}

"Межі соціальних груп та їх силовий простір - це результат соціального конструювання, яке розгортається як на мікро- так і на макрорівнях. На макрорівні як суб'єкт цього процесу виступають соціальні інститути, а на мікрорівні - індивіди"*125. Соціальна структура суспільства - це і є сукупність ієрархічно впорядкованих соціальних груп та соціальних інститутів, що їх підтримують та забезпечують відтворення.

*125: {Ильин В. Теория социального неравенства (структуралистско-конструктивистская парадигма). Глава ІІ. Механизмы воспроизводства социальной иерархии. - SOCNET, 2000.}

Референтна група

Серед соціальних груп особливе місце посідає референтна група.

Референтна група - реальна чи уявна група, на яку індивід орієнтує свою поведінку, яка постає своєрідною ціннісно-нормативною системою відліку.

Термін введений у науковий обіг американським соціопсихологом Гербертом Хайменом (H. Hyman "The Psychology of Status", 1942 р.). Референтним можуть бути різноманітні соціальні групи - від сім'ї до держави. Зазвичай це - група, до якої індивід може належати в певний момент, належав у минулому, прагне належати у майбутньому.

Формуючи власну поведінку, оцінки, люди часто орієнтуються на інші групи, а не на власні*126.

*126: {Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. - М., 2006. - С. 428-562.}

Г. Келлі зазначає, що поняття "референтна група" використовується для двох видів відносин між індивідом та групою*127.

*127: {Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная социальная психология. - М., 1984. - С. 197-203.}

По-перше, для позначення групи, що мотивує індивіда бути прийнятим до її складу. Соціальні установки індивіда коригуються відповідно до загальноприйнятих, на його погляд, у референтній групі.

По-друге, для зіставлення власної позиції, оцінки себе порівняно з іншими індивідами чи групами. Тобто, група - еталон. Г. Хаймен розглядав такі випадки, аналізуючи "психологію статусу". Як приклад вчений наводить ситуацію, в якій уявлення індивіда про власну позицію залежить від того, з ким себе порівнює особистість. Група, індивіди, з якими себе порівнює людина, і є референтною групою. Тому люди більш задоволені власною позицією, коли порівнюють її із групами, що займають дещо гірші позиції.

Ще Дюбуа зазначав: "Білий житель Філадельфії з прибутком $ 1500 на рік може назвати себе бідним і скромно живучим. Негр з прибутком $ 1500 на рік належить до найбагатших людей своєї раси і, відповідно, повинен зазвичай витрачати більше, ніж його білий сусід, на квартирну плату, одяг і розваги"*128.

*128: {Мертон Р. Вклад в теорию референтно-группового поведения // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. - М., 2006. - С. 421.}

Види референтних груп
Функції референтних груп
ТЕМА 7. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
Наукове опрацювання проблеми та перші дослідження мобільності
Соціальна мобільність, її форми та характеристики
Загальні принципи соціальної мобільності
Механізми соціальної мобільності
Сім'я як канал вертикальної соціальної мобільності
Дослідження соціальної мобільності в Україні
ТЕМА 8. СОЦІАЛЬНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru