Соціологія - Кузьменко Т.М. - Функції референтних груп

Позитивна референта група - група, яка мотивує індивіда бути прийнятим до її складу та досягти ставлення до себе як до члена групи. Наприклад, для випускника школи це може бути студентська група певного вищого навчального закладу, в якому прагне навчатися учень.

Негативна референтна група мотивує індивіда виступати проти неї, або в якій не бажає ставлення до себе як до члена групи. Наприклад, виходець із нижчого класу відмежовується від свого соціального середовища і не бажає, щоб його ідентифікували з представниками "низів"*129.

*129: {Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная социальная психология. - М., 1984. - С. 197-203.}


Розрізняють реальну та уявну референтну групи.

Також можна говорити про такі види референтних груп:

- інформаційна - носії інформації. Серед них розрізняють носіїв досвіду та експертів;

- ціннісна - є еталоном ціннісно-нормативної системи;

- утилітарна - це група носій матеріальних або інших благ, які є важливими для індивіда. Для осіб чоловічої статі утилітарною референтною групою є жінки, а для жінок - чоловіки;

- група самоідентифікації - група, з якою ідентифікує себе особистість, членом якої себе вважає.

Наприклад, за даними щорічного моніторингового дослідження, яке проводить Інститут соціології НАН України, на вибірці, репрезентативній дорослому населенню України, у 1992-2002 рр. 13 % населення на запитання "Ким Ви себе, передусім, вважаєте?" (можна було обрати лише один варіант) зазначили: "громадянином колишнього Радянського Союзу", в 2006 р. така самоідентифікація була властива вже 7 %, а у 2008 р. - 9 % населення*130. Тобто для них Радянський Союз - референтна група самоідентифікації, група, до якої вони належали в минулому, але вважають і сьогодні себе її членами.

*130: {Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005-2007 роки. - К., 2008. - С. 35.}

Функції референтних груп

Референтні групи, через свою різнорідність, можуть виконувати різноманітні функції*131 в формуванні соціальних установок особистості .

*131: {Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная социальная психология - М., 1984. - С. 197-203.}

По-перше, нав'язувати, формувати стандарти - групові норми індивіду. Це нормативна функція референтної групи.

По-друге, вона є еталоном, точкою відліку для порівняння і виконує порівняльну функцію.

Часто і нормативну, і порівняльну функції виконує одна й та сама референтна група, але не завжди.

Обираючи собі референтну групу, індивід враховує такі її характеристики, як спосіб життя, престиж, дохід, а також її відкритість-закритість, міру соціальної диференціації, автономність чи залежність групи, відносну соціальну позицію, соціальну силу групи та інші параметри.

Не завжди референтна група постає як група членства, що можна було б вважати найоптимальнішим варіантом для особистості. Інколи виникають досить суперечливі ситуації, коли індивід перейняв цінності, зразки поведінки позитивної референтної групи, а вона не приймає його як члена групи. Тоді виникає ситуація маргі-нальності, яку визначають як маргінальність соціальної ролі.

Між групами членства та референтними можуть виникати конфлікти. Полліс Н. побудував типологію референтного групового конфлікту, який виникає при обранні тих, чи інших груп як референтних*132:

*132: {Фейгина О. А. Теория референтних групп в работах Роберта К. Мертона}

1) Конфлікт між групою членства та референтною групою: виникає тоді, коли група членства очікує від індивіда певного типу поведінки, характерного для цієї групи, а поведінка індивіда не відповідає очікуванням через орієнтацію на ціннісно-нормативну систему референтної групи.

2) Конфлікт між референтними групами: виникає, коли індивід обирає як референтні кілька груп із протилежними стандартами.

3) Конфлікт між усталеною ідентичністю та привабливою ідентичністю: індивід "душею й тілом" належить до однієї референтної групи, водночас ідентифікуючи себе з іншою, прагнучи відповідати її стандартам.

4) Конфлікт виникає, коли одночасно дві групи є і групами членства, і референтними групами, які висувають протилежні вимоги: наприклад, ніжний і турботливий батько одночасно прагне кар' єрного росту та сімейної злагоди.

Соціогрупова структура суспільства потребує подальшого вивчення: пошук реального набору основних елементів структури, окреслення сутнісних їх характеристик, впливу, функцій, конфліктних форм взаємодії, проекції членства в групі на поведінку індивіда тощо.

Соціальна група є однією із стрижневих категорій соціології. Вона описує різноманітні форми об'єднання людей. В соціологічному аналізі значну увагу приділяють виокремленню показників реальності соціальної групи. До яких належать: участь як суб'єктів та об'єктів у реальних соціальних відносинах; загальні потреби та інтереси, соціальні норми; цінності; взаємна ідентифікація; подібна мотивація; власні символи; подібний стиль життя; самовідтворення, відмінна система соціальних зв'язків.

Класифікація соціальних груп дає можливість повніше з'ясувати їхні сутнісні риси. Соціальні групи поділяють за характером взаємозв'язку: реальні, номінальні, фіктивні; за часом існування: довгочасні та короткочасні; за тіснотою контактів між членами групи: великі та малі; за мірою входження в групу: формальні та неформальні; за ступенем організації: неорганізовані та організовані. Розуміння скерованості поведінки особистості, її ціннісних орієнтирів дає референтна група, яка постає як еталон, взірець, орієнтир діяльності індивіда.

ВИКОРИСТАНА ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Бурдье П. Социология политики. - М., 1993.

2. Гавриленко І. М. Соціологія. Кн. 1. Соціальна статика: навч. посіб. - К., 2000.

3. Ильин В. Теория социального неравенства (структуралистско-конструктивистская парадигма). - 80СМїТ, 2000.

4. Келли Г. Две функции референтных групп // Современная зарубежная социальная психология. - М., 1984. - С. 197-203.

5. Кочанов Ю. Л., Шматко Н. А. Как возможна социальная группа? (К проблеме реальности в социологии) // Социологические исследования. - 1996. - № 12.

6. Мертон Р. Вклад в теорию референтно - группового поведения // Мет-рон Р. Социальная теория и социальная структура. - М., 2006. - С. 360-427.

7. Мертон Р. Связи теории референтных групп и социальной структуры // Метрон Р. Социальная теория и социальная структура. - М., 2006. - С. 428-562.

8. Огаренко В. М., Малахова Ж. Д. Соціологія малих груп. - К., 2005.

9. Радаев В. В., Шкаратан О. И. Социальная стратификация: Учеб. пособ. - М., 1995.

10. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

11. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992.

12. Фейгина О. А. Теория референтных групп в работах Роберта К. Мертона

13. Фролов С. С. Социология. - М., 1996.

14. ШаповалМ. Загальна соціологія. - К., 1996.

15. Шкаратан О. И., Сергеев Н. В. Реальные группы: концептуализация и эмпирический расчет // Общественные науки и современность. - 2000. - № 5.

16. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. - М., 1969.


ТЕМА 7. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ
Наукове опрацювання проблеми та перші дослідження мобільності
Соціальна мобільність, її форми та характеристики
Загальні принципи соціальної мобільності
Механізми соціальної мобільності
Сім'я як канал вертикальної соціальної мобільності
Дослідження соціальної мобільності в Україні
ТЕМА 8. СОЦІАЛЬНА МАРГІНАЛЬНІСТЬ
Поняття соціальної маргінальності
Американська та європейська традиції дослідження маргінальності
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru