Історик-соціолог Лоренс Стоун простежив деякі зміни від досу-часних до сучасних форм сімейного життя в Європі. Він розрізняє три форми розвитку сім'ї від 1500 до 1800 рр.
Розвиток сімейного життя*226
*226: {Гіденс Е. Соціологія. - К., 1999. - С. 174-208.}
Нуклеарна сім'я початкового періоду | Поєднувала мало людей, зберігала глибоко вкорінені зв' язки зі спільнотою, а не лише з кровними родичами. Сім'я не була головним осередком емоційної прив' язаності або залежності для її членів. До сексу ставилися не як до джерела втіхи, а як до необхідності розмноження. Індивідуальна свобода вибору в шлюбі та інші аспекти родинного життя підпорядковувалися інтересам батьків та інших родичів або всієї спільноти. Поза аристократичними колами (де воно інколи активно заохочувалося) еротичне або романтичне кохання розглядалося моралістами й теологами як хвороба. За словами Стоуна, сім'я в той період була відкритою, нечітко означеною, позбавленою будь-яких почуттів і емоцій, авторитарною інституцією.... вона також довго не існувала, розпадаючись унаслідок смерті або дружини, або чоловіка, або смерті чи раннього від'їзду з дому дітей". |
Перехідна форма (поч. XVII до поч. XVIII ст.) | Характерна переважно для вищих верств населення та попри те, була надзвичайно важливою, бо започаткувала звичаї та поведінку, які відтоді стали майже універсальними. Нуклеарна сім'я стала більш відокремленим осередком, не пов'язаним з іншими родичами та локальною спільнотою. Зросло значення подружньої та батьківської любові, хоча водночас посилилася авторитарна влада батька. |
Сучасна сім' я | Група, об'єднана міцними зв'язками почуттів, із характерним високим рівнем приватності домашнього життя, де головна увага приділяється вихованню дітей. Відбувається зростання ролі афективного індивідуалізму, формування шлюбного зв'язку на основі персонального вибору, скріпленого сексуальним потягом та романтичним коханням. Сексуальні принади кохання стали прославлятися в межах шлюбу, а не в позашлюбних відносинах. Унаслідок зростання робочих місць, відокремлених від дому, родина стала більше прив'язаною до споживання, аніж до виробництва. |
*227: {Гіденс Е. Соціологія. - К., 1999. - С. 174-208.}
У структурі соціального інституту розрізняють: норми, правила, символи та систему статусів і ролей. Соціальний інститут - стійкий комплекс норм, правил та символів, які регулюють певну сторону люд2ської діяльності та організовують їх у систему статусів та ролей*228.
*228: {Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. И. Добренькова. - М., 1998.}
Сім'я як соціальний інститут - прийнята суспільством форма спільного життя чоловіка та жінки, пов'язана з продовженням роду, в т. ч. правила утворення сім' ї, норми взаємовідносин у сім'ї, розподіл рольових обов' язків та прав, система символів, в яких суспільство фіксує свої уявлення, пов' язані з цією сферою життя.
Так, у сучасному суспільстві уявлення про сім'ю пов'язані з моногамним союзом чоловіка та жінки, які мають вільне право розірвати шлюб, несуть спільну відповідальність за дітей, народжених в шлюбі, мають право самостійно планувати сім'ю, перервати вагітність. Сучасне суспільство не вимагає від своїх членів обов' язкового релігійного скріплення шлюбу. Навіть пари, які не оформили шлюб згідно з цивільним кодексом, при тривалому спільному житті можуть розглядатися в певних аспектах як сім'я. Сучасна сім'я, зазвичай, нуклеарна, малодітна, а її ідеал характеризується рівністю свобод. Усе це разом створює ніби розгорнуту характеристику інституту сім' ї в сучасному світі.
А. І. Кравченко*229 характеризує еволюцію сім'ї як соціального інституту. Вчений зазначає, що сім'я пройшла такі етапи, як груповий шлюб, полігамія і моногамія. Розширену сім'ю змінила нуклеарна. Історично змінювалися ролі чоловіка і дружини, традиції та звичаї, методи виховання дітей тощо.
*229: {Кравченко А. И. Социология: Учебник. - М., 2003. - С. 216-218.}
Індустріальна революція зумовила загальні тенденції в зміні інституту сім'ї. Молоді люди стають самостійні у виборі шлюбного партнера, звільняються від контролю батьків. Вони засновують власний, окремий від батьків дім. Полегшується розлучення. Основою шлюбу все частіше стає взаємна прихильність і кохання. Знижується шлюбний вік європейців. Вік початку трудової діяльності зріс від 11 до 25 років. Більшість людей, на відміну від минулих епох, починають трудовий шлях після одруження. Скорочується кількість дітей в одній сім'ї з 4,3 у 1910 р. до 2,3 у 1960 р.
Зростає роль чоловіка у веденні домашнього господарства та вихованні дітей. Жінка раніше завершує народжувати: вона молодша, ніж раніше, в той час, коли одружується її остання дитина. Збільшується час, необхідний для одержання освіти дітьми: вступ у трудове життя затягується. Жінка більше залучається до діяльності в економічній сфері. Домашня праця полегшується за рахунок розвитку техніки.
Узагальнення змін сім'ї як соціального інституту вченим здійснено на основі ознак інституту.
Установки та зразки поведінки:
1) Перехід від подвійного до одинарного (сингулярного) стандарту: те, що дозволяється чоловіку, дозволено і дружині.
2) Велика терпимість до дошлюбного сексуального досвіду обох партнерів, але менша до адюльтеру (зради в шлюбі).
3) Секс розглядається як самоцінність, а не як засіб репродукції. Він відокремлений від дітонародження і виховання.
4) Від жінки, як і від чоловіка, очікується активна участь у суспільному житті.
5) Терпиме ставлення до роботи жінки поза домом, насамперед до народження дитини.
6) Жінка менше займається тяжкою домашньою роботою і прагне бути економічно більш незалежною від чоловіка.
Символічні риси:
1) Відмінності в стилі одягу одружених і незаміжніх жінок починають зникати.
2) Зменшується символічне значення обручок. Шлюб може бути і без каблучок, якщо немає можливості (бажання) їх придбати.
3) Здвоєна постіль символізує рівність і незалежність шлюбних партнерів.
4) Атрибути весільного обряду (наприклад, весільний коровай, весільне вбрання тощо) тепер вважаються зайвими.
5) Терпиме ставлення до розлучення.
Утилітарні риси:
1) У шлюбі активно використовують засоби контрацепції.
2) Житло стає менше та більш компактне, кухонні комбайни - обов'язковий елемент побуту, поширені невеликі кухні, ліжка, що складаються і т. п., особливо в молодих сім'ях.
3) Подружжя активно користаються хімчисткою, пральнею; жінка частково звільняється від домашньої роботи.
4) Законодавство в питаннях шлюбу і розлучення стає більш ліберальним.
Ціль шлюбу:
1) Романтичне кохання з відтінком реалістичного розуміння сімейних проблем.
2) Соціальні чинники усе більше втручаються у процес створення сім' ї і народження дітей.
Сучасна сім'я фундаментально досліджувалася американськими соціологами Е. Берджесом та Х. Локком. Вони дійшли висновку, що у її структурі та функціонуванні відбулися суттєві зміни. Раніше сім'я трималася на зовнішніх, формальних факторах: закон, звичаї, громадська думка, традиції, авторитет глави сім'ї, чітка дисципліна, ритуали. На зміну приходить нова форма сім'ї - товариська. Вона менше залежить від зовнішніх чинників, від тиску суспільства. Основними стають міжособистісні стосунки, взаєморозуміння та дружні відносини*230.
*230: {Гіденс Е. Соціологія. - К., 1999. - С. 174-208.}
У сучасних суспільствах розрізняти три основні моделі-системи сім'ї:
Дітоцентризм | Орієнтація на приватне життя, його автономізація, посилення чуттєвого боку; прагнення до задоволення від подружнього життя та регулювання дітонародження; надмірне обожнювання дитини, інколи обмеження її самостійності, жорсткі та авторитарні стосунки з дитиною. |
Подружня сім'я | Орієнтація на взаємні відносини. Діти - не є самоцін-ністю. Їх виховання базується на заохоченні індивідуальності та ініціативи, самореалізації та самостійності. |
Позашлюбна сім'я | Фактичний шлюб без юридичної реєстрації (один із різновидів - конкубінат (від лат. соп - разом лежу, співжиття) - довгий, стійкий зв'язок чоловіка, який має сім'ю, з іншою жінкою, у якої від нього є дитина. |
Усі три моделі утворюють сучасний тип сім'ї, яка відрізняється від традиційної.
Сім'я в Україні
Українська сім'я в європейському контексті
ТЕМА 11. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ
Поняття особистості. Предмет дослідження соціології особистості
Вихідні принципи розгляду категорій соціології особистості
Теорія соціальних ролей
Міжособистісні та внутрішні конфлікти особистості
Структура особистості
Соціальна типологія особистості