1. Співстрахування та перестрахування виконують водночас функції захисту страхових інтересів страхувальників і страховиків.
2. Співстрахування - це страхування, за якого двоє чи більша кількість страховиків беруть участь у страхуванні одного й того ж ризику на пайових засадах чи на основі солідарної відповідальності.
3. Товариствам взаємного страхування притаманні важливі переваги: простий механізм утворення; не потрібне нагромадження первісного капіталу; учасниками їх є зацікавлені саме у страховому захисті суб'єкти.
4. Перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестраховиком) на визначених договором умовах частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (цесіонарія, перестраховика) - резидента чи нерезидента, який має статус страховика або перестраховика згідно з законодавством країни.
5. Процес передачі ризику перестраховику (іншому страховику) називається цедуванням ризику або страховою цесією.
6. Перестрахування виконує низку важливих функцій: вторинний перерозподіл ризику; взяття до страхування дуже дорогих та унікальних ризиків; сприяння запровадженню та поширенню нових видів страхування; сприяння формуванню однорідного збалансованого портфеля; є формою "невидимого" експорту.
7. Передача ризиків у перестрахування здійснюється факультативними, облігаторними та факультативно-облігатор-ними методами. Факультативний метод застосовують, як правило, за одним великим ризиком; облігаторний - коли ризик настільки великий, що виходить за межі лімітів чинних договорів перестрахування; факультативно-облігаторний - метод, за якого цедент вільно обирає ризик (чи групу ризиків), що передаються в перестрахування, та їх розмір.
8. Залежно від умов розподілу ризиків між цедентом і це-сіонарієм розрізняють пропорційне та непропорційне перестрахування. Пропорційне передбачає передачу цедентом заздалегідь визначених часток взятих на страхування ризиків і премій, пропорційно яким цесіонарій здійснює відшкодування. Непропорційне перестрахування - така форма, за якої відповідальність перестраховика настає тоді, коли обумовлений розмір збитку чи збитковості перевищений.
9. Пропорційному перестрахуванню притаманні такі види договорів: квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний.
10. Найпоширенішими видами договорів непропорційного перестрахування є договір ексцедента збитків, за яким цесіонарій несе відповідальність у межах визначених лімітів за окремий ризик, та договір ексцедента збитковості, за яким цесіонарій несе відповідальність у межах визначених лімітів за страховий портфель.
11. Є три основні моделі ринку перестрахування: 1) домінування професійних спеціалізованих перестраховиків; 2) основні суб'єкти - страховики, що надають перестрахові послуги; 3) змішана модель.
12. Перестраховий ринок України знаходиться тільки на початку свого становлення. Позитивними тенденціями його розвитку є розширення місткості національного ринку; позитивна динаміка між валовими і чистими преміями; поява на національному ринку професійних перестраховиків.
Навчальний тренінг
Основні терміни і поняття
Власне утримання; договори пропорційного перестрахування: квотний, ексцедентний, квотно-ексцедентний; договори непропорційного перестрахування; ексцедента збитків та ексцедента збитковості; ковер; сліп; методи передачі ризику в перестрахування: факультативний, облігаторний, факультативно-облігаторний; моделі розвитку ринку перестрахування; непропорційне перестрахування; перестраховик; перестрахування; пропорційне перестрахування; ретроцедент; ретроцесіонарій; співстрахування; страхувальна цесія; товариство взаємного страхування; цедування ризику; цедент; цесіонарій.
Розділ 14.ФІНАНСИ СТРАХОВИКА
14.1. Ризики страхової організації та джерела їх покриття
Поточні технічні ризики
Спеціальні технічні ризики
Інвестиційні ризики
Нетехнічні ризики
14.2. Страхові тарифи
14.3. Баланс страхової організації, фінансові ресурси страховика
14.4. Формування фінансового результату страхової організації. Показники фінансової діяльності