Розділ 14. Фінанси страховика.
Розділ 15. Фінансово безпеко страховика.
Розділ 14.ФІНАНСИ СТРАХОВИКА
14.1. Ризики страхової організації та джерела їх покриття.
14.2. Страхові тарифи .
14.3. Баланс страхової організації, фінансові ресурси страховика.
14.4. Формування фінансового результату страхової організації. Показники фінансової діяльності.
14.5. Страхові резерви.
14.1. Ризики страхової організації та джерела їх покриття
Зростання ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності компанії пов'язане зі швидкою зміною економічної ситуації і кон'юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин підприємства, появою нових фінансових технологій, фінансових інструментів та іншими факторами.
Фінансові ризики мають об'єктивну природу через невизначеність зовнішнього середовища щодо компанії. Зовнішнє середовище містить у собі об'єктивні економічні, соціальні та політичні умови, за яких компанія здійснює свою діяльність і до динаміки змін яких змушена пристосовуватись.
Слід зазначити, що у загальному випадку страхова компанія має справу з двома видами ризиків - ризиками, що надходять від страхувальників, та ризиками, зумовленими діяльністю самого страховика.
Ризик страховика - це невизначеність, ймовірність недостатності коштів страхової організації для виконання покладених на неї обов'язків, у першу чергу страхових.
Ризик страхувальника - це невизначеність, ймовірність появи збитку (втрат, пошкодження та знищення), вираженого у грошовому вимірі.
Отримуючи страхові внески, страховик бере від страхувальника на себе відповідальність за ризиками і для виконання страхових зобов'язань, тобто для покриття ризиків страхувальників, формує страхові резерви.
Технічні резерви - це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно - сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування.
Технічні резерви дають змогу страховику бачити загальний обсяг відповідальності за чинними договорами їх страхування. Обсяг технічних резервів має бути достатній для покриття відшкодування всіх збитків за діючими договорами страхування, навіть у випадках припинення надходження премій за договорами.
Варто зазначити, що розмір страхового резерву буде тим ближчий до розміру майбутніх страхових виплат, чим:
o точніше будуть дотримані прийняті передумови;
o більш адекватними будуть методи розрахунку страхових тарифів та страхових резервів;
o краще будуть оцінені ризики.
Водночас, є можливість того, що сформованих резервів виявиться недостатньо для виконання страховиком взятих на себе зобов'язань за страховими виплатами.
У цьому випадку додатковим фінансовим джерелом виконання страхових зобов'язань стають власні вільні кошти (ВВК) страховика.
Для ризиків, які складно оцінити та виміряти, також формуються страхові резерви. Проте є висока ймовірність недостатності коштів страховика для виконання страхових зобов'язань, тому у цьому випадку він змушений використовувати ВВК. За умови використання не цілком адекватних методів розрахунку страхових резервів та страхових тарифів, коштів страхових резервів також може виявитись недостатньо. Тобто для виконання страхових зобов'язань страховик використовує два основних фінансових джерела - страхові резерви та власні вільні кошти.
У більшості випадків ризики страхувальників стають причиною виникнення технічних ризиків страховика, пов'язаних з поточним виконанням страхових операцій.
На рис. 14.1 наведено співвідношення між ризиками страхувальників, технічними ризиками страховика та фінансовими джерелами їх покриття.
Рис. 14.1. Співвідношення між ризиками страхувальників, технічними ризиками страховика та фінансовими джерелами їх покриття
Варто зазначити, що діяльності страхової компанії притаманні три групи ризиків: технічні, інвестиційні та нетехнічні. Подібна класифікація була розроблена Європейським комітетом зі страхування1.
До технічних ризиків належать ризики недостатності коштів страхової компанії для виконання зобов'язань зі страхових виплат, зумовлені виконанням нею страхових операцій.
Інвестиційні ризики - це ризики недостатності коштів страхової компанії для виконання зобов'язань зі страхових виплат, що пов'язані з інвестиційною діяльністю компанії.
У свою чергу, під нетехнічними розуміють ризики, з якими може зіткнутися страхова компанія як компанія, що займається будь-яким видом діяльності.
У табл. 14.1 подано ризики, на які наражається страхова компанія в процесі своєї діяльності на ринку. Кожна група ризиків містить певний набір небезпек, які загрожують фінансовому стану і можуть призвести до зміни грошового потоку страхової компанії, тому всі вони є фінансовими. Розглянемо детальніше представлені групи ризиків.
Таблиця 14.1. Групи ризиків страховика
Технічні ризики | Інвестиційні ризики | Нетехнічні ризики |
Поточні ризики: - ризик недостатності тарифів; - ризик відхилення; - ризик недостатності страхових резервів; -ризик перестрахування; - ризик операційних витрат; - ризик великих збитків; - ризик катастроф чи кумулятивний ризик. Спеціальні ризики: - ризик зростання; - ліквідаційний ризик | -Ризик знецінення активів; - ризик неліквід -ності активів; - ризик невідповідності активів зобов'язанням; - ризик відсоткових ставок; - ризик оцінки інвестицій; - ризик вкладень в інші компанії; - ризик, пов'язаний з використанням похідних фінансових інструментів | - Ризик управління; - ризик, пов'язаний з виконанням зобов'язань перед третіми особами; - ризик недоотримання коштів від третіх осіб; - загальний ризик бізнесу |
Спеціальні технічні ризики
Інвестиційні ризики
Нетехнічні ризики
14.2. Страхові тарифи
14.3. Баланс страхової організації, фінансові ресурси страховика
14.4. Формування фінансового результату страхової організації. Показники фінансової діяльності
14.5. Страхові резерви
Резерв незароблених премій (РНП)
Резерв заявлених, але не врегульованих збитків (РЕЗ)