Починаючи з 60-х років, Ллойд надавав покриття компенсацій за позовами, висуненими третіми особами за шкоду їх здоров'ю та нерухомому майну внаслідок забруднення, а також у разі ущемлення інших прав та погіршення умов життя, що захищаються законом. У страхове покриття включались і витрати на превентивне очищення. Поліс покривав не лише забруднення внаслідок нещасного випадку.
Складність у визначенні умов страхування та ризиків, що страхуються, спричинена тим, що ризики, які призводять до забруднення навколишнього середовища, ніхто не в змозі точно оцінити. Страхування відповідальності за шкоду, заподіювану навколишньому середовищу, ґрунтується на таких умовах:
- компенсувати страхувальникові усі суми, присуджені за законом постраждалим третім особам у зв'язку з настанням страхового випадку. До суми компенсацій вносяться також судові витрати;
- страхуванням покриваються лише випадкові забруднення. Навмисні дії або помилки, які можуть збільшити ймовірність шкоди третім особам, страхуванням виключаються;
- суми штрафів не включаються у страхове покриття.
Винятки з договору страхування
Формулювання винятків можуть варіюватись у кожному конкретному випадку. Поліси страхування відповідальності за екологічні забруднення не покривають шкоди внаслідок навмисного порушення страхувальником законодавчих актів, постанов, розпоряджень та інших нормативних документів, що регулюють питання екології.
Строк страхування
Хоч договір укладається на рік, розуміється продовження його в того самого страховика. Через високі страхові премії, великі адміністративні витрати при розробленні умов страхування та укладанні договору чи програми превентивних заходів та здійсненні контролю і страховикові, і страхувальникові вигідна партнерство на строк не менш як 5-10 років.
Територіальні межі страхування
Географічні ліміти чітко обумовлюються, особливо в разі використання транспортних засобів, наприклад, під час перевезення шкідливих речовин.
Ліміт відповідальності страховика
Страховики обмежують максимальну відповідальність грошовою сумою та періодом часу. Ліміти компенсацій, що надаються, не влаштовують підприємства-забруднювачі, оскільки вони нижчі від реально необхідних. Проте висока вартість страхування не дає змоги придбати страхування з великими лімітами. Водночас навіть наявність пулів не вирішує проблему місткості національних та міжнародних ринків. Ліміти відповідальності, що надаються в Європі, не перевищують 20 млн дол., Лондонський ринок надає покриття до 170 млн дол. Для прикладу, шкода навколишньому середовищу від експлуатації Бхопальського заводу в Індії досягла понад 300 млн дол., а у зв'язку з численними людськими жертвами влада індійського штату Мадхія-Прадеш подала позов на суму в 3 млрд дол.
Андерайтинг. Як уже зазначалось, оцінювати ризик дуже складно. Проблема екології досить нова для людства та складна. Практично неможливо отримати достовірного сценарію її розвитку. Недостатньо вивчені природа та характер ризиків. Унаслідок тривалої кумуляції мало статистичних даних про можливі розміри збитків, їхню залежність від впливу різних факторів.
Андерайтер, передусім, повинен мати великий досвід у страхуванні екологічних ризиків. Йому слід орієнтуватись у технологічному процесі виробництва для кращого розуміння природи можливих забруднень; оцінити можливості різних потенційних джерел забруднення та ступінь їхнього впливу на суму збитків. Часто проводиться спеціальна експертиза для вивчення цих аспектів. Надзвичайно важливим фактором є історія збитків підприємства через забруднення навколишнього середовища, а також на інших підприємствах аналогічного профілю. Слід враховувати, що страхувальник підвладний великим, але нечастим збиткам. Корисно також вивчити екосистему місцезнаходження підприємства страхувальника, виявити інших можливих потенційних забруднювачів у минулому та сучасному, що впливають на цю екосистему. Оцінюючи ризик та розроблюючи умови, слід пам'ятати про розвиток та постійне посилення законодавства в галузі охорони навколишнього середовища, про кумулятивний характер забруднень, вплив якого зростає з кожним роком. Враховуються фінансові можливості страхової компанії, наявність програм перестрахування, загальна місткість ринку.
94. Функції перестраховування
95. Особливості методів перестрахування
96. Специфіка договорів перестрахування
97. Зміст факультативного перестрахування
98. Характеристика облігаторного перестрахування
99. Особливості факультативно-облігаторного перестрахування
100. Порівняльний аналіз методів перестрахування
101. Зміст активного та пасивного перестраховування
102. Умови пропорційного перестрахування