Страхування в запитаннях та відповідях - Долгошея Н.О. - 97. Зміст факультативного перестрахування

Факультативне, тобто необов'язкове, перестрахування передбачає, що відносини перестрахувальника і перестраховика формуються за кожним конкретним ризиком, що підлягає перестрахуванню. Перестрахувальник може не передавати ризик у перестрахування даному перестраховику, який, у свою чергу, не зобов'язаний його брати або може брати його частково.

Фактично перестрахувальник, беручи на себе ризик, у подальшому не має гарантії того, що він зможе вдало розмістити його в перестрахування, а це, природно, несприятливо позначається на його фінансовому становищі і фінансовому становищі його клієнтів.

З іншого боку, перестрахувальник і перестраховик не пов'язані один із одним жодними довгостроковими зобов'язаннями з прийому й передачі ризиків у перестрахування, володіють певною свободою у виборі партнерів і мають можливість перестраховувати ризики на взаємовигідних умовах, що сприяє зниженню вартості страхової послуги для клієнта при прямому страхуванні.

Перестрахувальні відносини на факультативній основі будуються в такий спосіб. Підписанню конкретних договорів факультативного перестрахування (ковернотів) передує підписання договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, що не містить даних про конкретний ризик, а лише встановлює загальні умови конкретних договорів перестрахування, які сторони планують укладати надалі.

Кожна зі сторін, що підписала цей договір, може брати від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики відповідно до видів страхування, зазначених у ліцензіях сторін, тобто виступати як у ролі перестрахувальника, так і в ролі перестраховика.

Також у договорі про співробітництво в галузі факультативного перестрахування докладно описуються механізм передачі ризиків у перестрахування і механізм відшкодування збитків, інші розрахунки, порядок розгляду суперечок, встановлюються права та обов'язки сторін, їхня відповідальність, а також термін дії цього договору.

У певних випадках цей договір передбачає допомогу однієї зі сторін під час оцінювання ризику, при визначенні умов договору страхування, заходів для запобігання збитків і консультації з даних питань. Нерідко перестрахувальник і перестраховик здійснюють спільну інспекцію ризику за місцем розташування об'єкта страхування.

На підставі договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування сторони можуть укладати конкретні договори факультативного перестрахування - коверноти окремо за кожним ризиком (або групою ризиків).

Предметом конкретного договору перестрахування (ковер-нота) є зобов'язання однієї сторони (перестраховика) за обумовлену в ко-верноті плату (перестрахувальну премію) відшкодувати іншій стороні (перестрахувальнику) частину витрат, що виникли в результаті здійснення перестрахувальником страхової виплати за оригінальним договором страхування.

Коверноти також можуть доповнювати або змінювати умови перестрахування, раніше описані в договорі про співробітництво у галузі факультативного перестрахування.

Перестрахувальник після виникнення в нього конкретного ризику, який він бажає перестрахувати за умовами договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, висловлює пропозицію з факультативного перестрахування у вигляді ковернота і направляє її перестраховику.

Після одержання ковернота перестраховик упродовж визначеного терміну, передбаченого умовами договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, розглядає умови передачі ризику, що зазначаються в коверноті, за відсутності зауважень підписує документ і направляє його перестрахувальнику. Саме з цього моменту ковернот вважається укладеним.

Якщо перестраховик вважає за необхідне внести до ковернота зміни (доповнення), то він в усній або письмовій формі погоджує їх з перестрахувальником, після чого останній повторно направляє перестраховику ковернот із внесеними змінами (доповненнями). Перестраховик підписує відкоригований ковернот і направляє його перестрахувальнику.

Якщо впродовж терміну, встановленого умовами договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, сторони не змогли врегулювати розбіжності з перестрахування конкретного ризику, ковернот вважається непідписаним, а перестрахування - таким, що не відбулося.

У випадку завдання збитків за перестрахованим ризиком перестрахувальник упродовж зазначеного в договорі про співробітництво у галузі факультативного перестрахування терміну з моменту виплати страхового відшкодування страхувальнику зобов'язаний направити перестраховику лист (рахунок) про виплату його частки страхового відшкодування і комплект документів, який містить:

o копію страхового акта або іншого документа, що фіксує страхову подію за правилами перестрахувальника;

o копії всіх документів, на підставі яких складався страховий акт (згідно з оригінальним договором страхування), зокрема, копії офіційних висновків компетентних органів про подію, що відбулася, і причини її настання;

o калькуляцію збитків;

o копію документа, що підтверджує виплату перестрахувальником страхового відшкодування страхувальнику;

o розрахунок частки перестраховика, що підлягає виплаті. Перестраховик після одержання заяви на відшкодування збитків має право вимагати в перестрахувальника додаткову інформацію і документи про подію, що відбулася, а також про розміри збитків, після чого приймає рішення про виплату або відмову у виплаті, повідомивши про причини відмови перестрахувальника в терміни, зазначені раніше в договорі про співробітництво у галузі факультативного перестрахування.

Очевидно, що термін на оформлення факультативного перестрахування й досить тривалий, тому при збільшенні обсягу страхових операцій виникає потреба прискорити механізми передачі ризиків, що й зумовило розвиток облігаторного перестрахування.