Товарознавство продовольчих товарів - Бірта Г.О. - 7.8. Кофейне дерево

Всім добре відомо: ніщо так швидко не знімає втоми, як чашечка гарячої кави.

Кофейне дерево займає значно більші площі, ніж чай: у світовому виробництві гарячих напоїв воно посідає перше місце. На початку другої половини XX ст. вироблялось близько 2,5 млн. т кофе. Незважаючи на те що батьківщина кофе - Африка, найбільші площі під цією рослиною знаходяться у Латинській Америці.

Довгий час центром культури кофе була Бразілія, яка давала понад 50% світової продукції.

Друге місце по вирощуванню кофе належить Колумбії. Країни Центральної Америки дають до 15% світової продукції.

Майже 13% кофе експортує тропічна Африка, де близько 5% виробництва кофе припадає на Ефіопію і 2-3% - на країни північно-західної частини.

Із азіатських країн до 1 % світової продукції виробляє Індонезія і приблизно стільки ж - Океанія.

А взагалі, цю тропічну рослину вирощують 31 країна Америки, 14 країн Азії, Океанії й Австралії і 36 країн Африки.

Рід кофейне дерево, що належить до родини маренових, об'єднує понад 40 видів рослин, поширених у Центральній і Південній Америці, Південно-Східній Азії, на Шрі-Ланка, Яві, в Африці.

Найбільше значення має кофейне дерево аравійське, що займає 90% площі усіх кофейних плантацій. Це великий гарний кущ або невисоке вічнозелене дерево, до 5-9 м заввишки. Стовбур стрункий, кора зеленкувато-сірового відтінку. Крону дерева складають довгі гнучкі розложисті або звисаючі гілки, які несуть численні листки. М'які листки цільнокраї, злегка хвилясті, яскраво-зелені, блискучі, 5-20 см завдовжки та 1,5-5 см завширшки, на коротких черешках. Розміщені вони супротивно. Квітки білі або трохи зеленкуваті, двостатеві, правильні, п'ятичленні, з тонким ніжним ароматом, по 3-7 у пазухах листків. Довжина трубочки віночка 1-1,2 см завдовжки, часточки ланцетні, до 0,7 см завдовжки.

Плід - двонасінна, овальна або округла ягода 1-1,5 см у діаметрі, оплодень м'ясистий. Плоди кофейного дерева дозрівають, поступово змінюючи своє забарвлення від зеленого через жовте та червоне до малинового і навіть фіолетового. Дерево квітне і плодоносить одночасно протягом всього року. Цвітіння залежить від раптового падіння температури, що відбувається після сильної грози. Можливо, йому сприяє і озон, що виникає у повітрі після сильних розрядів блискавки, адже тропічна гроза незрівняна з грозою помірних широт.

У кожній ягоді міститься дві зеленкувато-сірих з сріблястою оболонкою насінини. У деяких сортів, що дуже високо цінуються, буває по одній насінині в плоді.

У дикому стані кофейне дерево аравійське зростає в Ефіопії, у річкових долинах на висоті 1350-1800 м над рівнем моря. Цілі лісові зарості його зустрічаються і зараз у провінції Каффа. Кофейні дерева - надзвичайно теплолюбні тропічні рослини. Температури нижче 15° для них занадто холодні. Кофейні дерева для свого росту потребують достатнього зволоження, і тому їх плантації закладають звичайно лише в тих областях, де річна кількість опадів становить не менше 1250 мм на рік, причому з рівномірним випаданням протягом вегетаційного періоду без різких періодів посухи.

Плантації кофейного дерева аравійського, як правило, розміщуються не нижче 1200 м над рівнем моря. Ці дерева погано переносять жару тропіків, і тому в нижньому гірському поясі вирощують більш жаровитривалий вид - кофейне дерево могутнє (Coffea robusta). При недостатній кількості вологи застосовують штучне зрошення. Кофейні дерева добре розвиваються і на вулканічних ґрунтах.

Розмножується кофейне дерево насінням, яке звичайно висівають у спеціальних розсадниках. Через один-два роки сіянці, що досягли заввишки 30-50 см, висаджують на постійні плантації на відстані 3,5-4,5 м один від одного. У Бразілії існує й інший спосіб: посів відбувається прямо на плантацію. По кілька насінин кидають у гнізда, розташовані на певній відстані одне від одного, а потім сіянці розріджують. Плантації кофе іноді притіняють. Притінювачами можуть бути банан, інколи мо-ринда або якісь інші рослини. Одначе питання, чи треба притінювати кофейні дерева, і досі лишається спірним. Кофейні дерева починають плодоносити у віці 3-5 років. Найбільші врожаї одержують, коли дерева досягають 15-18-річного віку, а потім продуктивність плантації значно знижується і в віці 30-40 років стає вже нерентабельною. Плоди збирають вручну.

Існує два способи одержання кофейних зерен: "мокрий" та "сухий". При першому плоди током води подаються у спеціальну машину - пульпер, усередині якої обертається борозенчастий валик. Плоди, які попадають у проміжок між валиком і оточуючим його напівцилін-дром з поздовжніми металевими смужками на його внутрішній поверхні, звільнюються від м'якуша і надходять у підставлені посудини. Далі насіння вміщують у цистерни з водою, де воно поступово очищається від залишків пульпи. Потім його знову пропускають через пульпер і висушують.

При другому, "сухому", способі плоди спочатку висушують на сонці, а потім пропускають через спеціальні машини, де хрумкі залишки м'якуша розпадаються на дрібні часточки, від яких вони звільнюються за допомогою сильного струменя повітря.

З 1 га одержують у середньому 2,5 т "бобів" кофе. Насінини тверді, з світло-сірим відтінком, мають овальну форму, плоскоопуклі, з глибокою борозенкою на плоскому боці. Зверху вони вкриті тонкою "сріблястою" або пергаментною оболонкою ^

Найкращим за якістю здавна вважається Йєменське кофе. Широко відомий дрібнонасінний сорт мокко одержав свою назву від одноімен-ного порту, через який відбувається вивіз цього сорту кофе. Справжнє Йєменське кофе виробляється у невеликій кількості й вивозиться переважно в Англію та деякі інші країни. Бразільське та колумбійське кофе також високоякісні. Існуючі зараз сорти кофе задовольняють різні смаки, проте чи не найбільшою популярністю користується те, що виробляє Колумбія.

Природні умови Колумбії виключно благодатні для вирощування "брунатного золота". Кофейні плантації розміщуються, як правило, на схилах гір і їх доводиться обробляти вручну. "Кофе підтримує третину колумбійців, але нікого не робить багатим" - ці слова часто можна чути серед збирачів плодів на кофейних плантаціях.

Стрункі ряди кофейних дерев зростають у тіні тропічних велетнів, які немовби прикривають плантацію від пекучого сонця. Кращі сорти колумбійського кофе розводять у затінку, і це є однією з особливостей місцевого способу вирощування кофейних дерев.

Кофейні дерева обов'язково підрізають, щоб вони не були вище 2 м. Це не тільки посилює плодоношення, а й поліпшує якість плодів. Грона кофейних плодів обліплюють усі гілочки. Плоди, як правило, різнобарвні, бо на гілках одного й того самого дерева і навіть на одній гілці в одному гроні вони дозрівають у різний час. Для одержання високоякісного кофе вибираються вручну лише зовсім стиглі ягоди, таким чином до однієї і тієї ж гілки збирачу доводиться повертатися кілька разів. Плоди не повинні також перезріти, бо це знижує їхню якість.

Ґрунт під деревом регулярно прополюється, і лише де-не-де вид-ніються невеликі килимки з дрібних рослинок, що трохи нагадують наші фіалки.

Проте не лише чудовий клімат, тінь, належний догляд за плантацією та збирання виключно стиглих плодів визначають якість кофе. Біля домівок колумбійців, серед квітучих гібіскусів та яскравих бугенвілей, можна побачити спеціальні машини, котрі служать для відокремлення м'якуша від насіння. Одержане сухе насіння і є товарною продукцією, яка надходить у країни, що споживають кофе. Там воно піддається остаточному обробленню: з нього знімають оболонки, полірують, сортують.

Сухі зерна кофе містять 34% клітковини, 12 води, 10-13 жирів, 1516 цукрів, декстринів і кислот, 10% білків. Цінність кави залежить від наявності в ній алкалоїдів кофеїна, якого залежно від сорту буває від 0,65 до 2,7%.

Високі і лікувальні властивості кофе. Вже давно доведено, що кава знімає головний біль, покращує кровообіг, обмін речовин, посилює дихання. Настій сирого кофе корисний при коклюші та нервових розладах, а також при артриті та подагрі. Напій з піджарених зерен кофе збуджує нервову систему, серцеві м'язи, зменшує виділення вуглекислоти у легенях.

Кофе позитивно діє при спазмах шлунка, його вживають від зубного болю та при отруєннях наркотиками. Настоєне, але не кип'ячене кофе ефективно впливає на перистальтику кишечника. Не так давно з'явилися дані, які стверджують, що кава у суміші з молоком або червоним угорським вином допомагає при тифі та епідемічній дитячій холері. Корисна дія кофе^ при загрозливій анемії головного мозку, коли людина знепритомнює. Ного не слід вживати при повнокрів'ї та високому кров'яному тискові, при певних видах іпохондрії, туберкульозі та деяких інших захворюваннях.

Відходи від оброблення кофе, що становлять 60% урожаю, багаті на кальцій, фосфат, фосфорну кислоту, і тому їх використовують як добриво, йдуть відходи на паливо і на виробництво кофеліту - пластичного матеріалу з високими ізоляційними властивостями.

Про кофе немає літературних даних до початку XV ст., і тому можна вважати, що це порівняно молода культура. Походження її пов'язане з двома країнами - Ефіопією та Йеменом.

У XV-XVI ст. Аравія була єдиною країною кофе - "кахва". З того часу йємен утопає у кофейних садах. Кофейні дерева вирощують на терасах, застосовуючи штучне зрошення. Відомо, що відносини Ефіопії з Йеменом існували ше в IV ст. і тому природно, що кофе було запозичене Йеменом з Ефіопії.

В ^Ефіопії кофейні дерева не культивувалися; ще довго після того, як в Иємені їх почали вирощувати, ефіопи все-таки не вживали його, бо, будучи християнами, вони дотримувались заборони на каву, накладеної церквою. Кава вважалась магометанським винаходом.

Дикоросле кофейне дерево аравійське було знайдено Ротом в 1843 р. у Південній Ефіопії. Вчений писав, що в Ефіопії вживали каву таємно, нехтуючи законом. Відомо також, що кочовники та караванщики в цій країні давно знали про збуджувальні властивості кофе. Дію кофе на нервову систему помітили пастухи Ефіопії, спостерігаючи, як кози та вівці, наївшись плодів, що опали з диких чагарників кофе, не спали вночі.

Каву могли вживати провідники караванів, бедуїни. І зараз, виряджаючись в дорогу, вони беруть з собою все необхідне для приготування кави. Та ніхто, мабуть, не вміє приготувати такий ароматний, густий і міцний напій, як араби Йемена та бербери Північної Африки. Європейці же дізнались про кофе значно пізніше, у першій половині XVII ст., а першу кав'ярню відкрито у Лондоні 1652 р.

Наприкінці XVII ст. голландці почали культивувати кофейні дерева на острові Шрі-Ланка, де з 1825 р. плантації їх зайняли значні площі.

У Південну Америку кофе було завезене 1740 p., a дещо пізніше у Бразілію, де його культура швидко поширилась.

Крім кофейного дерева аравійського, культивуються і інші, серед яких заслуговують на увагу кофейне дерево ліберійське (Coffea liberica) та кофейне дерево могутнє (Coffea robusta).

Кофейне дерево ліберійське - досить високе, до 12 м заввишки, з пірамідальною кроною із великих, 16-35 см завдовжки і 6-15 см завширшки шкірястих листків. Плоди трохи більші, ніж у кофейного дерева аравійського, видовжені, 2-3 см у діаметрі. Насіння містить 1,061,45% кофеїну.

У дикому стані зростає у тропічній Західній Африці, а культивується від Сенегалу до Східної Африки, на Шрі-Ланка, в Індонезії. В культурі воно не потребує притінення, стійке до грибкових захворювань листків. Якість цього виду кофе задовільна.

Кофейне дерево могутнє - невисокий чагарник, 2-5 м заввишки, з світло-зеленими еліптичними або ланцетними листками до 20 см завдовжки та 5-11 см завширшки. Квітки білі або рожеві, квітує дерево 2-3 дні. У дикому стані зростає в екваторіальних лісах і саванах Конго, до 1300 м над рівнем моря.

Вирощується нині на великих площах, бо цей вид виявився най-придатнішим для одержання розчинного кофе. Кращі посадки його розміщуються на рівнині. Культивується воно на Яві, Шрі-Ланка, в Індії, Малайзії, на острові Суматра, а також в Конго, на Мадагаскарі, в Кенії та інших країнах.

В Європі плоди цього дерева відомі з 1900 р.

Кофейне дерево могутнє надзвичайно врожайне, містить 1,5-2,4% кофеїну. Напій, виготовлений з його зерен, за смаком нагадує каву з кофе аравійського з легким ароматом шоколаду. Цей вид кофе дуже перспективний.