Товарознавство цукру, меду, кондитерських виробів - Сирохман І.В. - РОЗДІЛ 3. МЕД

3.1. МЕД НАТУРАЛЬНИЙ

Мед натуральний - це солодкий, ароматний продукт, що виробляється медоносними бджолами з нектару (квітковий) або паді (падевий) і речовин, які виділяються слинними залозами бджіл.

На наших землях бджільництво з давніх часів було розвиненою галуззю і Київська Русь значну кількість меду та воску експортувала. Бортьове бджільництво на Україні вважалось продуктивним і існувало до початку XVII століття. Потім народилося пасічництво з використанням колод і дуплянок, а в 1814 році їм на зміну з'явився перший у світі розбірний рамочний вулик, сконструйований великим українським вченим Петром Івановичем Прокоповичем. Завдяки цим вуликам стало можливим відбирати у бджіл мед, не знищуючи їх. Над створенням інтенсивних технологій виробництва і переробки продуктів бджільництва, вивченням біологічно активних сполук продуктів бджільництва з метою розробки препаратів, що підвищують захисні реакції організму людини до несприятливих факторів, розробкою експрес-методів якісного і кількісного складу продуктів бджільництва працюють вчені ННЦ "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокопо-вича УАА".

Україна має сприятливі умови для розвитку бджільництва, що забезпечує зростання виробництва, заготівель і реалізації меду та інших продуктів бджільництва.

В Україні розведенням бджіл і виробництвом меду займаються близько 700 тис. пасічників, 90 % яких - приватні підприємці і любителі. У кризові 2002-2003 рр. з 4 млн бджолярів було втрачено майже 50 %, а у 2004 р. їх чисельність вже досягла 3 млн і далі поступово зростає.

За виробництвом меду України входить до п'ятірки найбільших виробників меду (Китай, Аргентина, СІЛА, Мексика). В середньому у нас виробляється 50-60 тис. т меду, а в 2006 р. - 71 тис. т. На одну людину припадає більш як 1 кг меду.

За даними В. М. Блонської, основними джерелами медозбору у степовій зоні України є ентомофільні сільськогосподарські рослини, частка яких складає 77,7 % всього цукрозапасу зони. Переважаючий тип медозбору в цій зоні акацієво-люцерно-соня-шниковий або акацієво-коріандро-люцерно-соняшниковий. У лісостеповій зоні 81,7 % загального цукрозапасу також припадає на сільськогосподарські ентомофільні культури. В цій зоні переважають еспарцето-гречаний, еспарцето-гречано-соняшниковий, лісовий і гречаний медозбори. У зоні Полісся 69,8 % цукрозапасу забезпечується природною медоносною флорою лісів та луків. На початку літа головним медозбором є чорнично-крушино-малиновий, а в кінці літа (серпень-вересень) другий головний медозбір - вересовий. У Карпатах переважають малиново-знітовий і ріпако-малиново-знітовий медозбори. Дикоросла малина Карпат квітує майже місяць і може дати понад 100 кг меду з 1 га площі. Після малини в горах зацвітає зніт (Іван-чай). Квітує він понад місяць. Медопродуктивність досить висока і сягає 600-1000 кг з 1 га. Значне поширення також має червона і біла конюшина, на Поділлі і в Прикарпатті - ріпак, у передгірній частині Криму - ефіроолійні культури, зокрема шавлія. Серед різнотрав'я Степу значну частину займає буркун жовтий і білий дворічний, чистець польовий. У лісосмугах і меліоративних насадженнях Степу та Лісостепу поширені нектароносні дерева: гледичія тришипна, чорноклен, липа дрібнолиста та ін.

Нектаропродуктивність деяких медоносних дерев і кущів складає, кг/га: липа пухнаста - 1200; липа широколиста - 800; липа серцевидна, клен польовий і біла акація - 600-1000; барбарис - 90-230; верес і клен гостролистий - 200; верба козяча - 150; каштан справжній - 120; малина - 70-100; глід - 35-100; смородина чорна і аґрус - 70; абрикос і алича - 40; черешня і вишня - 30-40; яблуня - 20-30; слива і шипшина - 20; груша - 15-20.

Одна із основних умов отримання чистих продуктів бджільництва - пошук екологічно-чистих місць їх виробництва.

Для виробництва продуктів бджільництва високої якості, що відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам необхідно дотримання зоотехнічних, ветеринарних вимог, технологічних правил утримання бджолиних родин, а також відповідне територіальне розміщення пасік.

В Україні районована сіра гірська кавказька мегрельська популяція бджіл, що має довгий хоботок (7,2 мм), завдяки якому може повніше вибирати нектар з квіток рослин з довгим віночком, збирає нектар за концентрації цукру в ньому близько 7 % (українська степова - не менше 15 %), відвідує в день до 15 видів нектароносіїв, тоді як карпатська - 5, а українська степова - лише два.

Бджоли добре використовують медоноси в радіусі до 2 км і задовільно - до 3 км.