Країнознавство - Мальська М.П. - Державний устрій та форма правління

Площа - 78 866 км² Населення - 10,2 млн осіб Столиця - Прага (1,2 млн осіб)

Загальні відомості

Чехія розташована в центральній частині Європи, займає відносно невелику територію, є однією з найбільш розвинених, індустріальних країн світу. Офіційна назва - Чеська Республіка. На півночі Чехія межує з Польщею (786 км), на сході зі Словаччиною (488 км), на півдні з Австрією (приблизно 500 км), на заході і півночі - з Німеччиною (811 км). Протяжність державних кордонів Чехії становить 2303 км. Чисельність населення Чеської Республіки становить 10,2 млн осіб. Столиця держави - місто Прага, з населенням 1,2 млн осіб. Серед найбільших міст Чехії - Брно, Острава, Пльзень, Усті-Над-Лабем, Градец Кралове.

Площа країни складає 76866 км² (114 місце серед держав світу). Територія Чехії витягнута з заходу на схід. Протяжність з заходу на схід - близько 491 км, з півночі на південь - 282 км.

Офіційною державною мовою є чеська. Грошова одиниця - чеська крона.

Чеська Республіка розташована на головному європейському вододілі, де беруть початок ріки, що впадають у Північне, Балтійське і Чорне моря. Найбільш великими ріками є Ельба (357 км) зі своїми притоками Влтавою у західній частині країни і Моравою (329 км) у східній частині. Найвища точка гора Сніжка (1602 м).

Чеські землі поділяються на три історичні регіони: Чехію, Моравію і Сілезію відповідно з адміністративними центрами Прага, Брно й Острава.

Державне свято 28 жовтня - день проголошення незалежності країни у 1918 році.

ВВП (2006) - 221,4 млрд дол. США, на душу населення - 21,6 тис. дол. США. Чехія - держава з економікою у стані динамічної ринкової трансформації. Член НАТО, ЄС.

Державний устрій та форма правління

Чехія є парламентською республікою. Очолює державу - президент, який обирається парламентом на термін п'ять років. Президентом може стати особа, яка отримала підтримку більшості у кожній з палат парламенту. Президент виконує здебільшого представницькі функції. 28 лютого 2003 р. президентом Чеської Республіки обраний Вацлав Клаус.

Після "оксамитової революції" Вацлав Клаус був першим міністром фінансів Чехословаччини, згодом, після "цивілізованого розлучення" чехів і словаків 1 січня 1993 р., першим прем'єр-міністром Чехії. Вацлав Клаус зумів здійснити економічні реформи із становлення ринкової економіки.

Згідно до конституції, президент Чехії має значні повноваження, приймає рішення одноосібно. Зокрема, він призначає раду Центрального банку, а це означає, що у випадку конфлікту з урядом Центробанк може проводити політику, яка не узгоджується з діями міністра фінансів. Президент також призначає суддів та голів Верховного і Конституційного судів.

Законодавча влада представлена двопалатним парламентом, складається з Сенату (81 місце, обирається загальним голосуванням на 2-, 4- і 6-річний термін) і Палати Депутатів (200 місць, депутати обираються на 4-річний термін).

Законодавча система побудована на австро-угорському кодексі, національне законодавство було змінено для приведення його у відповідність до вимог Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі, не визнає верховенства Міжнародного Верховного Суду (в Гаазі).

Виконавча влада належить уряду, яку очолює є 9 січня 2007 р. прем'єр-міністр Мірек Тополанек. Чеський уряд утворений лівоцентрист-ською урядовою коаліцією.

Законодавчу владу представляє Верховний Суд - судді і голова Суду призначаються президентом довічно. Конституційний Суд - судді і голова Суду призначаються президентом довічно.

В адміністративно-територіальному устрої Чеська Республіка поділяється на сім областей: Північно-Чеську, Східно-Чеську, Західно-Чеську, Середньо-Чеську, Південно-Чеську, Північно-Моравську і Південно-Моравську та столичний округ.

До основних політичних партій країни належать:

- Чеська соціал-демократична партія - лівоцентриська партія, підтримує традиції чехословацького і світового соціал-демократичного руху;

- Громадянська демократична партія. Головні принципи її програми - парламентська демократія, ринкова економіка з сильною приватною власністю;

- Комуністична партія Чехії і Моравії - виникла у 1990 р. після розпаду Комуністичної партії Чехословаччини;

- Християнсько-демократична унія - відноситься до правоцен-тристських партій;

- Громадянський демократичний альянс - виник у 1989 р. і прихильник західного консерватизму і принципів економічного лібералізму;

- Республіканска партія - виникла у 1989 р., вважається радикальною правою партією з програмою популістсько-анархічного спрямування;

- Сільськогосподарська партія - відстоює інтереси землевласників і селян;

- Товариство Моравії і Сілезії - виступає за самоуправління Моравії.

Всього в Чехії зареєстровано більше 80 партій і рухів і більше 200 молодіжних організацій. Найбільшим профсоюзним обєднанням в Чехії є Чесько-Моравська партія профсоюзів, в яку входить більше 40 галузевих професіональних союзів.

Історичні особливості розвитку

Назва країни походить від назви наймогутнішого слов'янського племені Celo, саме слово в перекладі з індоєвропейської мови означає "людина нашого племені".

Територія Чехії заселена з давніх-давен, історичні відомості заселення території країни сягають 1,7-1,6 млн років тому. Особливе вигідне стратегічне положення Чехії зумовлювало намагання різних завойовників підкорити її територію. Так, у IV столітті до нашої ери, тут поселилося кельтське (гальське) плем'я богемців, яке дало країні першу назву - Богемія. На початку нашої ери з півночі чеські землі захопили германські племена, які згодом перемістились на південь, а чеські землі підпадають під вплив Римської імперії. В період Римської імперії, зокрема за правління імператора Траяна (98 - 117 рр.) була збудована широко відома лінія укріплень - "Римський вал", північні бастіони якої знаходились у Мушове (Південна Моравія). В період "переселення народів" на території Моравії залишилися лангобарди, які в середині шостого століття були витіснені новим приходом зі Сходу слов'янских племен чехів. Плем'я чехів у VII ст. увійшло в державу Само.

Саме тут у зв'язку зі значним розвитком сільського господарства, а також ремесел, формуються перші чеські міста. У VIII ст. область Південної Моравії, де об'єднання племен відбувалось значно швидше у порівнянні з ізольованою горами західною Чехією. Швидко розвивалось землеробство, збільшується видобуток залізної руди, що покриває потреби країни у сировині для виробництва зброї, засобів праці, проводилась жвава торгівля з сусідніми державами.

Поступово центр історичного розвитку переміщається в західні райони Чехії, більшою частиною території яких володіють племена чехів, що заселили середню частину країни і володіли потужними містами-форте-цями, з яких найбільш молодим була Прага.

У IX ст. сформувалося Празьке князівство на чолі з князівським родом Пржемисловичів, князівство стало основою Чеської держави, а Прага перетворилась на важливий центр торгівлі на шляху із Регензбурга в Краків та Київ.

Укріплення держави продовжувалося і в X столітті при Болеславі I, водночас Чехія потрапляє під владу германського короля, в результаті чого вона пізніше стала складовою "Священної Римської імперії".

В 1158 році Чехія стала королівством. При королях Пржемислі I (1197 -1230), Пржемислі II (1253 - 1278), Вацлаві II (1278 - 1305) і Вац-лаві III (1305 - 1306) до Чехії приєднано значні території суміжних земель (Австрію, Штирію, Карінтію, значну частину Польщі і Угорщини).

Найбільшого розквіту держава досягла під час правління Карла I (1346 - 1378). У цей час був виданий законник "Majestas Carolina", засновано Празьке архиєпископство, заснований Празький університет. Карл I добився для себе імператорської корони "Священної Римської імперії", посів престол під іменем Карла IV, Прага стала її столицею.

У XIV - XV ст. в результаті зростання феодальних утисків різко загострилися суспільні протиріччя і почались чисельні християнські повстання. Рух Реформації у Чехії на початку XV ст. очолив Ян Гус. Спалення Яна Гуса в 1415 р. зумовлює широкий національно-визвольний рух.

У XVI ст. однією з найважливіших проблем політичної життя стала боротьба з турецькою агресією. Після поразки при Мохачі в 1526 р. чеські феодали обрали королем ерцгерцога Фердинанда Габсбурга. Габсбурги посилили політику, спрямовану на обмеження самостійності Чехії, що привело в 1618 році до повстання. У бою біля Білої Гори повстанці були розгромлені. Чехія втратила свою незалежність, а в 1627 році влада Габ-сбургів була об'явлена наслідною.

Тридцятилітня війна, яка продовжувалася в Європі до 1648 року, зруйнували країну, чисельність населення Чехії населення зменшилося на третину. Економічний розвиток Чехії гальмували австро-турецькі війни.

Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. в Чехії формується рух "чеське відродження".

У 30-40-х рр. XIX ст. в Чехії почався промисловий переворот і назріла революційна ситуація. Кульмінаційним пунктом революційного руху стало Празьке повстання 1848 р. Повстання було придушене, але зумовило визволення селян від кріпацтва.

З 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини Національною Радою в Празі було оголошено про створення незалежної Чехословаччини, у склад якої ввійшли Чехія і Словаччина.

Згідно мюнхенської змови 1938 р. гитлерівска Німеччина захопила Західну Чехію (Судетську область). В березні 1939 р. все чеські землі були окуповані німецькими військами і оголошені "протекторатом Чехія і Моравія". Народне повстання 1945 р. і наступ військ Радянського Союзу зумовило звільнення від німецьких військ і окупацію агресором зі сходу.

Після Другої світової війни була відновлена територіальна цілісність Чехословаччини, чеські і словацькі землі ввійшли у склад Чехословацької соціалістичної республіки. З лютого 1948 р., після захоплення влади комуністичною партією, було проголошено вступ країни на шлях соціалізму. В кінці 60-х ХХ ст. розпочався процес обновлення соціалізму шляхом його демократизації, що отримав назву "празької весни". Цей процес був перерваний у серпні 1968 р., після вводу військ п'яти країн Варшавського договору. В результаті виникнення суспільно-політичної кризи у листопаді 1989 р. Комуністична партія Чехословаччини була відсторонена від влади. На парламентських і комунальних виборах у 1990 р. нові політичні сили отримали підтримку виборців і очолили державу.

У 1993 році в результаті, так званої "Оксамитової революції", яка почалася із студентських виступів, Чехія стала незалежною державою. Вона знову стала "Серцем Європи", відновила статус туристичної держави.

У 1997 році Чеська Республіка вступила в НАТО. Сьогодні Чехія очікує нового економічного підйому, пов'язаного із приєднанням до ЄС.