Організація готельного господарства - Головко О.М. - Розділ 5. Особливості організації побудови структури підприємств готельного господарства

5.1. Організація структури підприємств готельного господарства

Організація управлінської ланки, її склад, розміщення, взаємозв'язок складають структуру управління підприємством. Організація структури підприємств готельного господарства передбачає поділ послуг на окремі операції, а колектив підприємства - на групи, які відповідають за окремі ділянки обслуговування. При цьому необхідна координація та управління окремими ділянками для забезпечення цілісності процесу.

Кожне підприємство готельного господарства має свою власну організаційну структуру, яка забезпечує його діяльність. Вона формується під дією ряд факторів: призначення, місцезнаходження, категорії споживачів, форми власності тощо.

Теорія управління сьогодення пропонує багато підходів до побудови організаційної структури, але не всі вони однаково ефективні. Організаційна структура створюється з метою відстоювання корпоративних інтересів, а не інтересів окремих груп чи працівників підприємств готельного господарства. Організаційна структура підприємства не може залишатися незмінною протягом тривалого періоду, тобто вона має трансформуватися.

Для того, щоб створити організаційну структуру необхідно: визначити робочі місця під конкретні функції (вертикальну структуру);

згрупувати робочі місця у відділи та структурні підрозділи (структурна ієрархія);

скоординувати функціональну діяльність (сформувати горизонтальну структуру).

Організаційні структури сучасних підприємств готельного господарства зводяться до модифікацій таких основних видів структур, як лінійна, функціональна та лінійно-функціональна.

Організація лінійної структури управління базується на зосередженні всіх виробничих та управлінських функцій в руках одного керівника. Єдиний керівник (який має бути компетентним у всіх питаннях, пов'язаних з роботою його ділянки) забезпечує швидкість взаємодії зі виконавцями, спрощує контроль виконання доручень; крім того, скорочується чисельність управлінського апарату.

Цей вид організаційної структури є сприятливим для стабільної та міцної організації, тому що кожний управлінець підпорядковується лише одному керівникові. До недоліків лінійної структури відносяться:

непристосованість до подальшого розширення підприємства;

негнучкість;

надто високі вимоги до компетенції керівника з усіх

питань.

Наявність перелічених недоліків зумовлює використання лінійної структури управління на невеликих підприємствах готельного господарства (малих готелях) та у випадку, коли вони надають обмежений набір послуг в категорії "3-4 зірки". Будь-яке ускладнення технології і/або розширення асортименту послуг приводить до необхідності створення більш ефективних структур.

При організації функціональної структури управління проходить розподіл всіх процесів, які мають місце в діяльності підприємств готельного господарства, на окремі напрямки (ділянки) в залежності від функції (служба приймання і розміщення, організація харчування тощо). Кожним напрямком управляє функціональний керівник, який не вмішується у справи інших підрозділів, координацією діяльності всіх керівників підрозділів займається директор підприємства готельного господарства або його керівник. Є декілька способів класифікації функціональних підрозділів. Фахівці фінансових систем класифікують їх за доходами.

1. Центри прибутку (revenue centers):

- номерний фонд;

- служба харчування і напоїв і т.д.

2. Центри підтримки (service centers):

- бухгалтерія;

- всі технічні служби;

- відділ кадрів.

Поширена класифікація підрозділів за адміністративними зонами.

1. Адміністративна зона переднього плану (front of the house або front office) - підрозділ, який виконує лінійні функції (їх службовці регулярно або періодично контактують з гостями: служба приймання та розміщення, робітники підприємств харчування тощо).

2. Адміністративна зона заднього плану (back of the house, beck office або "heart" of the house) - підрозділ, який виконує адміністративні функції (працівники цих підрозділів прямого контакту не мають: співробітники відділу кадрів, інженерно-технічна служба тощо).

Не дивлячись на ефективність роботи кожного підрозділу, функціональна структура управління може привести до зниження ефективності процесу у випадку порушення взаємодії між підрозділами. Крім того, при функціональній структурі оперативність прийняття рішень при участі представників нижча, чим при лінійній, а можливість виникнення конфліктів інтересів -вища. Не дивлячись на це така структура є найбільш поширеною серед середніх і великих першокласних підприємств готельного господарства.

Спроба подолання недоліків лінійної й функціональної структури зумовила створення таких комбінованих структур управління, як:

лінійно - функціональні;

лінійно - штабні;

бюрократичні.

Лінійно - функціональна структура поєднує лінійну й функціональну структуру. Проте лінійно-функціональній структурі управління притаманні певні недоліки. Насамперед - це інерційність і недостатня гнучкість. Потрібен час, поки сигнал про виникнення проблеми у первинній ланці керованої системи дійде через функціональні підрозділи до лінійного керівника, який має повноваження вносити певні корективи. При цьому корегуючий вплив може запізнитись і незначні негаразди перетворяться на серйозну проблему.

Лінійно-штабні структура на підприємствах готельного господарства можуть створюватися в екстремальних ситуаціях, пов'язаних зі необхідністю вирішувати питання цивільної оборони населення.

Бюрократичні організаційні структури управління були запропоновані німецьким соціологом М. Вебером. Вони є своєрідними моделями управління, які характеризуються :

o чітким поділом праці й наявності висококваліфікованих фахівців;

o ієрархічністю рівнів управління, при якій нижчий рівень контролюється вищим;

o наявністю взаємопов'язаної системи формальних правил і стандартів;

o формальним виконанням службових обов'язків офіційними особами;

o добором кадрів на основі технічних кваліфікаційних вимог.