Ресторанна справа - Мальська М.П. - ЄГИПЕТ

Данська кухня близька до кухонь Скандинавії і Північної Німеччини і традиційно є ситною та калорійною. У харчуванні данців риба домінує. Найбільшим попитом користуються оселедці та тріска, їх готують у вигляді закусок, перших і других страв, смажать, запікають, відварюють.

Для приготування страв у великій кількості використовується свинний шпик.

З перших страв у Данії подають суп, найчастіше - міцний м'ясний бульйон з м'ясними фрикадельками або манними галушками. Із других страв найпопулярніша смажена свинина із брюссельською капустою або з яблуками й чорносливом. Не менш популярна й свиняча печінка із хрусткою смаженою цибулею. У данських гарячих стравах часто використовують цукор, популярна також злегка карамелізована картопля.

Гарячі страви данці споживають один раз на день, основу денного раціону становлять холодні закуски та бутерброди.

У Данії налічується понад 700 видів бутербродів - від традиційного хліба з маслом до складних багатоповерхових бутербродів-веж. Такі бутерброди їдять, знімаючи шар за шаром.

На десерт переважно подають кисіль або желе з вершками "рьодгрьод мед фльоде", червоний пудинг "бондьопігьо мед сльор" і різного роду випічку.

Кави у всіх скандинавських країнах споживають набагато більше, ніж у Центральній Європі. З алкогольних напоїв вживають горілку й пиво. Горілка має в Данії давню традицію. Перші згадки про цей напій за назвою аква віта ("вода життя") датовані XVI ст. Правда, тоді йшлося про ароматизований алкоголь, що застосовувався як універсальний засіб майже від всіх хвороб.

ЄГИПЕТ

Національна кухня Єгипту вважається дуже "складною". Для неї характерне використання рису, бобів, баранини, козятини, птиці та яєць. Достойно представлені сири (типу бринзи) і молочнокислі продукти. Їх приправляють олією та сіллю, перцем, цибулею та часником, а також ароматною зеленню, наприклад кмином, кропом або м'ятою. У прибережних районах готують багато страв з риби. Свинину не споживають. Кухня півдня Єгипту тяжіє до північноафриканської і є гострішою, ніж північна, але ні одна, ні друга не надто гострі.

Більшість сучасних єгиптян - вегетаріанці, тому сніданок, обід і вечеря багатьох єгиптян складаються з коржів або оладок, бобів і овочевих фрикадельок.

Поширені фініки і великі солодкі лимони. З солодощів подають мененас (булочки з начинкою з фініків, мигдалю, фісташок і кориці); фатір (млинці з різноманітною начинкою); умалі (листкове тісто розірване на дрібні шматочки, змішане з мигдалем, родзинками, тертим кокосом, покрите вершками). Основним гарячим напоєм є чай.

ЕСТОНІЯ

Естонська кухня зберегла свої специфічні національні ознаки. Такі народні страви, як, кама, приготовлена з борошна жита, гороху, пшениці та ячменю, яка вживається з молоком чи кисляком, гороховий суп з перловою крупою, кров'яна ковбаса з брусничним варенням, запечена свинина з цибулевим соусом і маринованим гарбузом, естонський чорний хліб і маринована тюлька користуються в Естонії великою популярністю. Тут не бояться поєднувати молоко з горохом чи рибою. При цьому співвідношення і технологія приготування страв роблять їх безпечними для шлунка.

Більшість страв готують без пряних добавок і приправ. Смакова гама естонської кухні виразнопрісна, її смак м'який, ніжний, стриманий, природний, її основний аромат - молочний, переважний навіть у рибних і солодких стравах. У харчуванні естонців переважають холодний стіл, молочні й м'ясні супи, кашоподібні овочево-зернові страви, риба у всіх видах і ситні (завжди з борошном, крупами й крохмалем) солодкі страви.

З усіх прибалтійських кухонь естонська є найбільш рибною. При цьому є відмінності у використанні риби в приморських і при-чудських районах Естонії. Камбалу, салаку, балтійського оселедця, сирть, вугра використовують у приморських частинах країни. На сході Естонії, біля Чудського озера і у внутрішніх районах, біля Виртс'ярва, рибні страви готують зі снетків, ряпушки, йоржів і щуки. Як правило, рибно-молочні і рибно-овочеві супи варять з риби з білим безкістковим філе, переважно з камбали, тріски, сига.

У рибних стравах естонської кухні використовується відносно мало цибулі, що є незамінним компонентом у всякій іншій рибній кулінарії. Це пояснюється нелюбов'ю естонців до пряної сировини, небажанням "загострювати" гаму рибних страв. До риби як пряність частіше додають ніжний і м'який кріп, а не гостру цибулю.