Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - Мотиви туризму

Процес усвідомлення людиною потреби та виникнення відповідних мотивів до дій визначається як мотивація. Зокрема, туристська мотивація - сукупність спонукань і стимулів, що змушують людину реалізувати свої рекреаційні й інші потреби за допомогою туризму. Туристська мотивація може бути реалізована людиною в широкому діапазоні варіантів туристського відпочинку залежно від темпераменту, захоплень, здоров'я, тривалості вільного часу, фінансових можливостей і таке ін.

Як зазначав М Л. Біржаков, щось повинно служити потужним спонукальним мотивом до того, щоб людина тривалий час заощаджувала свої засоби й потім на короткий проміжок часу виїхала від свого будинку на відпочинок та у пошуках пригод й інтенсивно їх витратила на розваги й відпочинок.

До основних спонукальних мотивів туризму, що залучає іноземних туристів, експерти відносять наступні:

o вивчення й знайомство з новою культурою й способом життя, їжею й звичаями;

o знайомство з розвагами, нічним життям, можливість відвідати гарні ресторани, дансинги й ін. розважальні заклади;

o можливість побути недовго в іншому способі життя, витратити вільно гроші, які збирали тривалий період, хоч трошки відчути себе людиною іншого, більш високого рівня;

o зміна загальної обстановки, зняття стресу, відпочинок;

o відвідування театрів, вистав, фестивалів, карнавалів;

o зустрічі з новими цікавими людьми;

o вивчення умов для потенційного бізнесу в певній країні;

o шопінг-цілі;

o придбання сувенірів і подарунків;

o відпочинок на морі, спорт;

o зимовий спорт і відпочинок;

o лікування, оздоровчі цілі;

o релігійні цілі; паломництво;

o зустрічі з родичами й друзями.

Для туристів різних країн дані мотиви мають різні вагові показники.

Існують також інші класифікації мотивів туристичної поведінки. Так, Дж. Кромптон визначає дев'ять основних мотивів туризму: прагнення до зміни свого "Я"; переоцінка й відновлення свого "Я"; релаксація; престиж; прагнення перебороти регресію; підтримка родинних зв'язків; прагнення до соціальних контактів; пізнання нового, поповнення знань.

Е. Коен підрозділяє мотиви подорожі на п'ять груп: рекреаційні; часопроводження; прагнення до розмаїтості; нагромадження нового досвіду; любов до експериментів.

За класифікацією В А. Квартального, в основу якої покладено мету подорожі, виділяють такі мотиви: відпочинок, дозвілля, розваги, пізнання, спорт, лікування, паломництво, ділові зустрічі, гостьові зустрічі.

7. Діяльність, поведінка - строго скоординована система дій людини, спрямованих на досягнення об'єкта, що має задовольняти потреби. Уся багатоманітність поведінки та діяльності людини спрямована на задоволення різних потреб, а в кінцевому підсумку - на остаточний результат функціонування людини як багаторівневої живої системи, на збереження та забезпечення життя людини.

8. Задоволення потреби, що спричинила розузгодження в рівновазі системи "людина - середовище". Діяльність щодо задоволення потреб спрямована на відновлення динамічної рівноваги.

9. Завершення циклу - відновлення порушеної рівноваги в системі "людина-середовище". Задоволення потреб сприяє нормалізації співвідношень між зовнішнім та внутрішнім середовищами людини і супроводжується поверненням до початкової активності мотиваційних центрів. Суб'єктивно людина зазнає при цьому позитивних емоцій і загального заспокоєння.

10. Тимчасовий спокій. Зі стану активності, пов'язаної із задоволенням певної потреби, людина переходить у стан відносного спокою. Цей період спокою буває різним. Після задоволення однієї з потреб може актуалізуватись інша, і людина одразу починає її реалізовувати. Проте можливі також паузи. У будь-якому разі для задоволення однієї й тієї самої потреби повторно слід обов'язково робити перерву чи відпочивати.

11. Початок нового витка "життєвої спіралі" - задоволення чергової потреби, що актуалізувалась. Практично людина, задовольнивши одну потребу, одразу розпочинає задовольняти іншу, а може задовольняти їх паралельно. Проте і в тому, і в іншому разі задоволення кожної з них утворює черговий виток у спіралі життєдіяльності людини.

Основними регуляторами поведінки, діяльності та життя людини є потреби, емоції, воля, характер, здібності та свідомість. Кожний компонент виконує властиву йому функцію в системі регулювання.

Зазначимо, що усі компоненти особистості, що регулюють поведінку, а не лише її "раціональний компонент", виконуючи різні функції, працюють в одному напрямку - сприяють успішному та швидкому задоволенню посталої потреби.

На завершення розгляду системного підходу до поведінки людини зазначимо деякі його переваги, корисні для соціологічного дослідження туристичної поведінки.

1. Можливість урахування впливу на поведінку навколишнього природного та соціального середовища.

2. Можливість розглядати в єдності біологічні, психічні та соціальні механізми поведінки людини.

3. Орієнтація на збереження та забезпечення життя людини-системи як її кінцева мета, навколо якої інтегруються всі функції взаємодіючих елементів системи, а туристична поведінка виступає як один з них.

4. Можливість спирання у соціальному управлінні на всю сукупність компонентів особистості, що регулюють її туристичну поведінку.