Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - 3.4. Модель туристичної поведінки

В сучасній соціології для пояснення і пізнання складних соціальних фактів, явищ, до яких відноситься і поведінка людини, використовують метод соціального моделювання. Зокрема, В.І.Добреньков ІА.І. Кравченко характеризують модель поведінки як складне соціокультурне явище, порівнюючи з художнім фільмом. Як фільм в цілому складається з окремих кадрів, так і модель поведінки складається з окремих типів соціальної дії.

Отже, для розуміння сутності та механізмів туристичної поведінки людини доцільно скористатися науковим методом соціального моделювання, методом пізнання соціальних явищ та процесів за допомогою відтворення їх характеристик на спеціально створених з цією метою моделях. Модель (лат. modulus - міра, зразок) - об'єкт-замісник, що за певних умов відтворює риси і характеристики оригінала як в предметній, так і в знаковій формі, зокрема, в теоретичних конструктах (абстрактному поданні теорії). Прикладом останнього є "ідеальні типи" М. Вебера.

Типологія соціальних дій М. Вебера включає чотири типи: ЦІле-раціональне (інша назва: інструментально-раціональне), ціннісно-раціональне, традиційне й афективне.

Перший тип - ціле-раціональна або інструментально-раціональна поведінка, що припускає вільний й усвідомлений вибір мети, наприклад просування по службі, купівля туристичної послуги або іншого товару, ділова зустріч. Така поведінка обов'язково вільна. Воля означає відсутність якого-небудь примусу з боку колективу або юрби. Інша характеристика - орієнтація на поведінку інших людей, передбачення його, використання такого передбачення як "засобу" побудови власних дій.

Дійсно, з одного боку вибір подорожі як засобу проведення вільного часу здійснюється людиною вільно. З іншого боку - місце і час, вартість туристичних послуг, що обираються, орієнтуються на її престижність, статусну значимість, моду та ін.

Другий тип - ціннісно-раціональна поведінка, що базується на свідомій орієнтації або вірі в моральні або релігійні ідеали. Ідеали цінуються вище хвилинних цілей, розрахунків, міркувань вигоди. Діловий успіх відходить на другий план. Людина може навіть не цікавитися думкою навколишніх: засуджують вони її чи ні. Вона думає тільки про вищі цінності, наприклад, про порятунок душі або про виконання обов'язку. З ними порівнює свої вчинки.

Такий тип туристичної поведінки притаманний таким видам туризму як паломництво, ностальгічний туризм та ін.

Третій тип - традиційна поведінка, яку не можна навіть назвати свідомою, тому що в її основі лежить притуплена реакція на звичні подразники. Вона протікає за якоюсь прийнятою схемою. Подразниками виступають різні табу й заборони, норми й правила, звичаї й традиції. Вони передаються з покоління в покоління. Таким е, наприклад, звичай гостинності, що існує у всіх народів, якому треба автоматично, за звичкою поводитися так, а не інакше.

Прикладом такої туристичної поведінки може бути обрання подорожі людиною, яка виросла в сім'ї туристів, де подорожі з дитячих років стали традиційною формою проведення відпустки. До такого типу поведінки можливо також віднести поведінку людини, що проводить своє дозвілля у групі за певними інтересами туристичного спрямування - туристична секція, клуб туристів та ін.

Четвертий тип - афективна, або реактивна, поведінка. Афект - це щиросердечне хвилювання, що переростає в пристрасть, сильний щиросердечний порив. Афект іде зсередини, під його впливом людина робить несвідомо. Будучи короткочасним емоційним станом, афективна поведінка не орієнтована на оцінку інших або свідомий вибір мети. Розгубленість перед несподіванкою, щиросердечний підйом й ентузіазм, роздратування на оточуючих, потамований стан і меланхолія - все це афективні форми поведінки.

Цей тип присутній і в туристичній поведінці, зокрема, коли рішення про подорож приймається під впливом вражень і емоцій від розповідей друзів і родичів, або під впливом засобів масової комунікації.

Зрозуміло, що складність та полімотиваційний характер туристичної поведінки вимагає синтезувати всі чотири (або декілька) типів в цілісну картину, утворюючи певну модель туристичної поведінки, зокрема у вигляді теоретичних конструктів - певних концептів і теорій.

Виходячи зі складності та плюралістичного характеру впливу факторів на комунікаційну поведінку людини, її соціальна модель має характер не однієї, а сукупності теоретичних конструкторів, кожна з яких пояснює і розкриває ті чи інпгі характеристики об'єкта.