Сучасні різновиди туризму - Кляп М.П. - Туристична діяльність

За аналогією, поодиноке відвідування людиною туристичної агенції є придбання або замовлення туристичної путівки ще не є туристичною діяльністю. Це лише окрема дія. Туристичною діяльністю можливо визнати тільки послідовний ланцюжок дій з організації туристичних подорожей, що повторюються регулярно (щоденно). Отже, рівноположені туристичній діяльності поняття, це - робота в туристичній організації, заняття організацією туризму.

Порівнюючи сутнісні характеристики діяльності і поведінки, є можливість зрозуміти і з'ясувати, якими є співвідношення видових понять "туристична діяльність" і "туристична поведінка".

В якості основних елементів соціальної поведінки В Л.Добреньков і А.І. Кравченко визначають потреби, мотивацію і очікування. В той же час, ці ж елементи притаманні також і соціальній діяльності, але, порівнюючи діяльність і поведінку, неважко помітити різницю. Діяльність передбачає осмислену мету і сплановані дії. Вона здійснюється заради якоїсь винагороди, яка виконує функцію зовнішнього стимулу, наприклад, заробітку, гонорару, підвищення на роботі. Поведінка не містить мету, як головний, визначаючий елемент. Частіше за все вона не переслідує ніякої мети. Але в поведінці є наміри і очікування, є потреба та мотиви. На відміну від стимулів, мотиви відносяться не до зовнішніх, а до внутрішніх мотивацій.

Переходячи за аналогією до порівняння туристичної діяльності з туристичною поведінкою, слід зазначити, що за певної схожості у наявності потреб і мотивації як рушійних механізмів обох, вияв соціальної активності, тим не менше, вони мають значимі відмінності.

Так, туристична діяльність - це соціальна активність людей, які працюють в туристичній сфері, мають певний соціальний статус у відповідності до посади, яку вони займають і соціальну роль, що охоплює сукупність посадових обов'язків і службових функцій. Мета вибору і здійснення індивідом туристичної діяльності обумовлена цілями туристичної організації, умовами праці, зокрема системою стимулювання та перспективами розвитку організації, на які орієнтується суб'єкт туристичної діяльності, плануючи перспективи своєї трудової кар'єри. Саме такий варіант розуміння туристичної діяльності наводить М.Б. Біржаков, визначаючи туризм як діяльність з організації і здійснення (супроводу) подорожей, туристську діяльність, що здійснюється різними підприємствами туризму і суміжних галузей.

В той же час з другим варіантом розуміння ним туристичної діяльності, що наводиться там же, навряд чи можна погодитись: "Туризм - це особливий масовий вид подорожей з чітко визначеними цілями туризму, що здійснюється власне туристами, тобто діяльність самого туриста".

Справді, в цьому визначенні туристичної діяльності відсутні такі сутнісні видові ознаки діяльності, як наявність зовнішньої винагороди (стимулювання) у вигляді заробітної плати, премії, гонорару, кар'єрного просування у туристичній галузі. Зовнішній характер для туриста носять також планування туристичних подорожей та визначення їх мети. Адже і визначення мети, і планування подорожей є функціями організаторів туристичних подорожей (фірм, агенцій), саме вони і їх працівники виступають суб'єктами туристичної діяльності. Вони ж є розпорядниками засобів та результатів туристичної діяльності.

Таким чином, самі туристи не є суб'єктами туристичної діяльності, а значить поняття "туристична діяльність" не поширюється на визначення їх дій щодо туристичних подорожей.

На наш погляд, як вже зазначалось, сукупність подібних дій туриста щодо прийняття рішення про участь у подорожі, здійснення туристичної подорожі підпадає під визначення туристичної поведінки.

Справді, тут в наявності такі структурні елементи видового поняття поведінки як потреби і мотиви туристичної поведінки, за якими приймається рішення про участь у подорожі, є наміри здійснити подорож і є певні очікування від участі в подорожі.

Однак, для окремого туриста мета подорожування не є головним, визначальним елементом здійснення і забезпечення власної життєдіяльності. Ці функції для нього лежать за межами туризму, вони реалізуються у професійній сфері, в якій працюють і здійснюють професійну діяльність люди, котрі тимчасово набули соціального статусу туриста. Отже, вони не можуть бути віднесені до суб'єктів туристичної діяльності, а мають розглядатись як суб'єкти туристичної поведінки. Туристична поведінка - сукупність рухів, актів, вчинків і дій, що здійснюються людиною в статусі туриста і спрямовані на задоволення його потреб, що виникають і обумовлені участю в туристичній подорожі.

Таким чином поняття "туристична діяльність" відображає професійну, трудову діяльність працівників сфери туризму, тому при дослідженні туристичної діяльності необхідно враховувати наявність в ній сутнісних ознак трудової діяльності.

Трудовою діяльністю зазвичай вважають зумовлену різноманітними технічними, технологічними, організаційними засобами і незалежну від суб'єктивних устремлінь індивідів і груп форму їхньої доцільної професійної активності. Як бачимо, трудова діяльність відбиває відносно жорстко фіксований у часі та просторі ряд доцільних операцій і функцій, що здійснюються людьми, об'єднаними в трудові організації.

Відповідно до такого розуміння на трудову діяльність покладається забезпечення вирішення таких завдань:

o створення матеріальних благ як засобів життєзабезпечення;

o надання послуг різного цільового призначення;

o розробка наукових ідей, цінностей і їхніх прикладних аналогів;

o нагромадження, консервація, передавання інформації та її носіїв і т.д.

Як бачимо, всі із зазначених вище завдань доводиться вирішувати в процесі туристичної діяльності з врахуванням того, що сферою докладання зусиль суб'єктів туристичної діяльності є туристична сфера. Саме "туристичний профіль" додає змістовної специфіки щодо створення матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, надання туристичних послуг, розроблення науково-теоретичних засад розвитку туризму та створення інформаційної бази і здійснення інформаційного супроводу організації туризму в країні.

До характерних загальних властивостей трудової діяльності, що не залежать від способу, засобів і результатів, належать:

o функціонально-технічний набір трудових операцій, запропонована робочим місцям функціональна програма;

o набір належних якостей суб'єктів праці, зафіксованих у професійних, кваліфікаційних і посадових характеристиках;

o матеріально-технічні умови та просторово-часові рамки реалізації;

o певний спосіб організаційно-технологічного та економічного зв'язку суб'єктів праці з засобами та умовами їхньої реалізації;

o нормативно-алгоритмізований спосіб організації, за допомогою якого формується поведінкова матриця індивідів, задіяних у виробничому процесі (організаційно-управлінською структурою).

Отже, трудову діяльність у туристичній галузі (туристську діяльність) трактують як своєрідний "функціональний алгоритм" виробництва і реалізації туристичних послуг (туристичного продукту), що за певних організаційно-технологічних і соціально-економічних умов приводить до одержання конкретного результату.