Туристичне країнознавство. Європа - Мальська М.П. - Ірландія

Офіційна назва - Республіка Ірландія. Столиця Ірландії - Дублін. Час відстає від київського на 2 год. Офіційно мов в Ірландії дві - англійська та ірландська. Територія 70,3 тис. км². Населення: 3,8 млн осіб. Найбільші міста, тис. осіб: Дублін - 481, Корк - 127, Лімерік - 76. Грошова одиниця: євро

Географічне положення

Держава Ірландія займає велику частину (близько 5/6) однойменного острова, другого за величиною в групі Британських островів. Північно-східна територія (велика частина історичної провінції Ольстер) входить до складу Великобританії.

Західний берег порізаний глибокими затоками. У внутрішніх районах панують низовини з численними озерами і болотами, у південній частині острова і на узбережжі піднімаються невисокі гори. Найвища вершина - гора Каррантухіл (Саггаипіоошії) 1041 м над р. м. Клімат Ірландії помірний океанічний. З рослинності переважають луги і верескові пустища, у горах трапляються невеликі масиви дубових і соснових лісів. Туристичний сезон - липень, серпень. Ірландське море є одним із найпідступніших морів у світі. Нерідко бували такі випадки, коли за одну ніч в Ірландському морі потопало до двох десятків кораблів.

Державний устрій

Основою політичного устрою Республіки Ірландія є двопалатний конституційний парламент. Глава держави - президент. Президент Ірландії у повсякденній політичній діяльності багато в чому є символічною фігурою. У Нижній палаті парламенту (по-ірландськи - Дейл Ейреан) - 166 депутатів. Члени Парламенту обирають прем'єр-міністра і 15 міністрів уряду, склад яких затверджує президент. Верхня Палата Сенат за своєю діяльністю і функціями багато в чому дуже схожа на англійську Палату лордів. Членів Сенату обирають від груп виборців, наприклад від профспілок, промисловців, фермерів, підприємців і т. п. Республіка Ірландія входить до складу Європейського Співтовариства. Адміністративний розподіл: 32 графства об'єднані в чотири провінції.

Історичні факти

Острів був заселений кельтами багато століть до нашої ери. У IX ст. Ірландія було підкорена англійцями і приєднана до англійської корони. Ірландія стала першою англійською колонією, і встановлений режим був досить суворим. Будь-які визвольні рухи карали найжорстокішим чином. Упродовж 800 років, до 1922 р., Ірландія залишалась колонією Британії. Дублін був другим за величиною, після Лондона, містом Британської імперії. У 1922 р. острів був політично розділений (внаслідок визвольної війни) на Північну Ірландію та Ірландську вільну державу (Домініон), що у 1949 р. стала незалежною Республікою Ірландія. Територія Північної Ірландії (шість графств) залишилась у складі Британського Об'єднаного Королівства.

Туризм

Інтерес туристів до Ірландії послюється з кожним роком. "Смарагдовий острів" (друга назва Ірландії) відвідали в 1998 р. понад 5,5 млн туристів, а в 2000 р. кількість відвідувачів зросла до 6 млн осіб (у 1977 р. Ірландію відвідало тільки 566 тис. туристів).

Не існує поняття кращої пори року для відвідування Дубліна. Після безлічі років зневаги до цього міста, зараз зростає загальний інтерес до історичного минулого Дубліна, його багатої культури і дивної краси. Ніхто не знає скільки років місту насправді. Маленьке поселення, що займалося землеробством і рибальством, знаходилося на місці нинішнього Дубліна майже 5000 р. тому.

Для ознайомлення з Дубліном є дуже мальовничий пішохідний маршрут - "Узбережжя Дан Лері (Dun Laoghaire)". Довжина: 3 милі (4,8 км). Час 1-1/2 години. Екскурсію можна почати із залізничної станції Чорна Скеля (Blackrock Station), що є поруч одноіменного парку. Пройшовши через невеликі аркові ворота, що ведуть до будинку Рок хіл, попадаємо у великі торгові центри. Назва Чорна скеля (Black rock) походить від великого чорного рифа, що виходить у цьому районі на поверхню води вздовж морського берега. Повернувши ліворуч на вулицю Мейн стріт (Main Street), потрапляємо в прекрасні вікторіанські квартали. Раніше цей район бурхливо розвивався в зв'язку з тим, що через нього проходила залізниця, що стимулювала ділову активність. Але ще до того, як сюди провели залізничну колію, тут було побудовано кілька прекрасних маєтків, таких як Фраскаті хаус, Блек рок хаус, Маретімо і Ньютон хаус.

Також у цьому районі існували популярні серед привілейованих класів XVIII ст. добре обладнані місця для купань у морі. На жаль, у пізніший час місця купань розчинилися серед міських будівель.

Далі за маршрутом є кам'яний хрест, встановлений на сучасному п'єдесталі. На цьому стародавньому камені зображене людське обличчя. Ця статуя символізує зародження християнства в Ірландії. Коли володіння Дубліна розширилися до цих місць, Лорд-мер міста і дублінська корпорація у XVIII ст. щорічно збиралися біля цього хреста для традиційно-символічного проголошення своєї виконавчої влади на черговий термін. Будинки, розміщені навколо цього місця, датуються 1835 р., ратуша (Town Hall) - відкрита у 18б5 р. Усі ці будинки належать до вікторіанського періоду. На вулиці Айдрон Терас (Idrone Terrace) є 27 будинків названих величним ім'ям Айдрон. Наприкінці вулиці над залізницею збудований подвійний пішохідний міст, невеликий храм і місце для купання. Усе це було побудовано залізничною компанією для лорда Клонкаррі як частина плати за те, що залізнична колія проходить через його землі. По вулиці Ньютон авеню (Newtown Avenue) є вигравіруваний камінь, на ім'я Маретімо, що створює велике враження. Це усе, що залишилося від маєтка лорда Клонкаррі. За найближчим поворотом дороги є будинок Блек рок хаус (Black rock House). У XVIII ст. це була літня резиденція віце-короля Ірландії.

Надзвичайно гарний краєвид відкривається від Брайтон Велі: на міські райони, морські доки, півострів Ховс, морський пірс у Дан Лері й на кораблі в Дублінській затоці. Наприкінці вулиці Брайтон Велі є стародавня вогнева гарматна позиція, що нині переустаткована в мініатюрний парк, прикрашений скульптурами. 74 фортів охороняли ірландське узбережжя від вторгнення французів у часи Наполеона, 27 фортів охороняли дублінське узбережжя. Продовжується прогулянка вздовж залізниці, повз залізничні станції Солтхіл і Монкстаун.

Уздовж берега, перейшовши вуличний міст, можна дістатись до порта Дан Лері. Значним поштовхом для розвитку містечка Кінгстаун (Kingstown), відомого за назвою Дан Лері (у перекладі з ірландської - форт короля Лері), було будівництво залізниці в 1834 р. із центра Дубліна. Одночасно в Дан Лері було збудовано велику і добротну залізничну станцію. Вона обслуговує пасажирів і донині, охоплюючи тих, що прибувають кілька разів на добу з Великобританії поромом у морський порт, розміщений по сусідству. Дуже цікавим є огляд Королівського ірландського яхтового клубу (Royal Irish Yacht Club), з восьмиколонним будинком, заснованим тут у 1851 р. Перші ж вітрильні перегони, регати, тут були зареєстровані відразу після закінчення будівництва пірса у 1828 р.

Далі розміщений новий будинок морського вокзалу Stena Ferry Terminal, введеного в експлуатацію у 1996 р. Вартість цієї споруди, і причалу для порома типу HSS - Високошвидкісний Корабель (High Speed Ship), одного з найбільших у світі швидкісних поромів, загалом становить 22 млн ірландських фунтів.

Особливістю площі, розміщеної перед терміналом, є те, що звідси є змога частково оглянути саме містечко Дан Лері. Неподалік розміщена залізнична станція створена в стилі, що переважав на морському узбережжі в Дан Лері у минулому столітті. Далі розміщений архітектурний шедевр, виконаний у венеціанському стилі, - Таун хол (1880), реставрація лицьової частини якого завершилася у 1997 р. Нині у цьому будинку розмістилася державна установа Дан Лері Ратдаун Каунті Кансел (Dun Laoghaire Rathdown County Council).

Трохи вище по вулиці Роял мерін роуд (Royal Marine Road) видніється шпиль церкви св. Михайла, спустошеної пожежею у 1966 р. По цій же вулиці, але з лівої сторони, розміщений парк Моранс, що, на жаль, вирубується за вказівкою власників готелю Роял мерін, які почали тут споруджувати терасу в стилі французької епохи Відродження і висотний будинок.

Далі, з лівої сторони, видніється шпиль церкви Матіе Church (1837). Нині в цьому будинку розмістився державний морський музей (National Maritime Museum). У колекції цього музею є баркас, що у 1796 р. брав участь у складі французької ескадри у вторгненні на територію Ірландії. Це найстаріший баркас із подібних збережених у світі.

Далі шлях пролягає вздовж берега моря, де на вулиці Сендікав авеню вест, фасадом до моря, розміщений цілий ряд будинків ві-кторіанського стилю. В однойменній гавані розміщене обладнане місце для купань, популярне і понині, за назвою "Джентельменс бейсінг плейс". Щорічно 26 грудня на цьому місці організовують масові купання.

Останнім пунктом на цьому пішохідному маршруті є вежа Мартелло, де зараз розміщений музей Джеймс Джойс. Сам Джойс жив у цій вежі в 1904 р. усього лише шість днів, перечікуючи поки затихне його сварка з хазяїном будинку, в якого він орендував житло. Тут закінчується пішохідний маршрут. Можна повернутися в Дан Лері, щоб відвідати магазини чи відпочити або перекусити в якому-небудь затишному місці.

Археологічні пам'ятки

Містечко Брю на Буан, розміщене на березі ріки Буан (Воупе), між ірландськими містечками Слейн (Slane) і Дрохеда (Drogheda), було заселено людьми з найдавніших часів. Тут є археологічні пам'ятки і поховання Ньюгрендж (Newgrange), Наут (Knowth) і Даут (Dowth). Статус міжнародного історичного значення цьому унікальному містечку був офіційно привласнений

ЮНЕСКО усього лише в 1993 р.

Ньюгрендж, Наут і Даут створені приблизно 5000 років тому, в епоху неоліту (кам'яного віку). Ньюгрендж, Наут і Даут доводять те, що в цих місцях жили древні люди в четвертому тисячолітті до нашої ери. Тут же сконцентровані сліди діяльності людини, що належать до епох бронзового і залізного віків, а також періоду початку нашої ери, у часи норвезького вторгнення на ці території.

Ньюгрендж - древнє курганне поховання (по-ірландськи - 8і ап Віті), одна із найдавніших споруд у Західній Європі, збудоване людьми приблизно 5000 років тому. Особливе значення в цьому похованні має довгий кам'яний коридор, що веде в середину величезного кургану, від назви якого і походить це містечко. Курган розміщений на одному акрі (близько 0,4 га). Древні люди спорудили його з 200 000 тонн каменю і землі. Висота кургану 11 метрів, загальний діаметр близько 79-85 метрів. Він облямований 97-ма кам'яними брилами, на багатьох з яких збереглися древні малюнки. Таємниця малюнків ще не розкрита. У містечку Брю на Буан розміщено близько 50 древніх споруд і поховань. На цей момент для екскурсій відкриті тільки

Ньюгрендж і Наут, інші древні споруди і поховання розміщені на приватній землі.