Історія філософської думки в Україні - Огородник І.В. - Лисенко Олександр Якимович

Народився 5 травня 1925 р. в с. Ганнівка Петрівського району Кіровоградської обл. в сім'ї селянина. Після закінчення середньої школи (1941) деякий час залишався в рідному селі, а з 1943 р. — в діючій армії на фронтах Великої Вітчизняної війни. У 1946 р. вступив на історичний факультет Львівського університету, який закінчив у 1951 р. Наступні два роки навчався на курсах викладачів суспільно-економічних дисциплін при Київському університеті. По закінченні О. Лисенко працював викладачем кафедри марксизму-ленінізму Харківського політехнічного інституту. В 1954—1956 рр. — аспірант Інституту філософії АН УРСР, в якому залишається працювати після захисту кандидатської дисертації. У 1959— 1964 рр. — консультант відділу науки і культури ЦК Компартії України. В 1964 р. його було призначено завідуючим кафедрою філософії Київського автодорожнього інституту, звідки 1973 р. перейшов до Київського університету, в якому до кінця свого життя обіймав посаду завідуючого кафедрою історичного матеріалізму. Неодноразово виїздив за кордон в наукові відрядження, читав лекції в університетах Куби, Болгарії, НДР, вів плідну науково-організаційну роботу, протягом 12 років (1974—1986) очолював спеціалізовану раду по захисту кандидатських і докторських дисертацій, був членом методичної ради Мінвузу України, редактором міжвузівського збірника "Проблеми філософії". Помер 19 квітня 1990 р. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

О. Я. Лисенко — автор 150 наукових робіт із проблем історії філософії, культури, соціальної філософії. До творчого доробку вченого належить дослідження соціально-філософських проблем науково-технічної революції, взаємозв'язку матеріального та ідеального в соціальному розвитку, діалектики соціальних процесів, соціально-філософських проблем творчої діяльності. Значну увагу він приділяв історії вітчизняної філософської думки, зокрема аналізу соціальних поглядів І. Я. Франка. Власне розуміння поставлених проблем, шляхів та засобів їх розв'язання знайшло відображення в основних його працях "Комунізм і формування нової людини" (К.( 1962); "Пережитки капіталізму в свідомості людини та шляхи їх подолання" (К.( 1960); "Соціальні погляди Івана Франка" (К., 1958); "Соціально-філософські проблеми науково-технічної революції" (К., 1974); "Формування людини в умовах розвинутого соціалізму" (К., 1976); "Комунізм і формування особи" (К., 1978); "Матеріальне і духовне в соціальному розвитку" (К., 1980); "Соціалізм і творчість мас" (Ю, 1981); "Соціально-філософські проблеми творчої діяльності" (К., 1981); "Діалектика соціальних процесів" (співавт. — К., 1983); "Духовна культура соціалізму" (К., 1986). Підготовлені в дусі свого часу, вони відрізнялися прагненням до пошуку суті, філософського осмислення тих питань, які ставило саме життя.