Філософія - Осічнюк Ю.В. - Причина і наслідок

Пізнаючи навколишній світ, людина почала спостерігати,щоміж предметами, явищами, процесами існує зумовленість їх виникнення, загибелі. І людина часто ставила перед собою питання: "Чому?" Відповідь на це питання значною мірою залежить від розкриття причинної залежності й зумовленості між предметами, явищами. Причина — це система зв'язків і відносин, що зумовлює зміни, виникнення, руйнування предметів, явищ, зв'язків. Часто, коли говорять про причину, ототожнюють її з предметом, явищем, зв'язком, що передували появі нового предмета, явища, зв'язку. Але цього робити не слід. Причиною є не предмет, а система зв'язків, що зумовлює появу чогось нового. Не знаючи цієї зумовленості, наша свідомість убачає причинний зв'язок саме в безпосередній часовій послідовності подій. Перебігла кішка дорогу, зустрілася жінка з порожнім відром - вважається, що це причина наступної невдачі. Причина існує в нерозривному зв'язку з наслідком.

Наслідок — це результат дії причини. Наслідок завжди заключає в собі новий зміст, чого не було в причині. Причина не існує до наслідку. До наслідку існують зв'язки і відносини, в яких виникає можливість появи певного наслідку. Але вони ще не причина, а тільки умова. Умова перетворюється в причину тільки тоді, коли з'являється наслідок.

Наприклад, у надрах Землі увесь час існують складні взаємозв'язки між материковими породами і мантією, що таять у собі можливість землетрусів. Однак ці зв'язки стають причиною тільки тоді, коли вони викликають землетрус. Так і в суспільному житті. Загострення кризових ситуацій, погіршення життєвого рівня людей, порушення прав і свобод таять у собі можливість прояву масового невдоволення, страйків і навіть повстань. Але ці суперечності стають причиною тільки тоді, коли це невдоволення проявилося у формах масових виступів.

Важливо зазначити, що іноді багато причин зумовлюють один загальний наслідок. У той же час одна причина може проявитися в безлічі наслідків. Створення атомної зброї явилося наслідком багатьох причин. А вибух атомної бомби породжує безліч наслідків. Результатом взаємодії багатьох причин явилося виникнення життя на Землі. А сам факт виникнення обумовив величезну розмаїтість її форм. Причина і наслідок у процесі розвитку часто міняються місцями. Те, що було наслідком у даному конкретному зв'язку, конкретної причини, стає причиною стосовно тих наслідків, що породжуються ним. І так без кінця. Причинно-наслідковий зв'язок є всезагальним і виявляється у всіх сферах дійсності.

Немає предметів, явищ, зв'язків, що не були б обумовлені у своєму існуванні певними причинами. Все у світі обумовлено.

Можливість і дійсність

Однак причинно-наслідковий зв'язок не вичерпує всього багатства зв'язків і відносин. Він не є єдиним усезумовлюючим зв'язком. Не всі умови перетворюються в причину. Умови створюють передумови, при яких рух, зміна може здійснюватися в різних напрямках, породжувати різний результат, тобто містить в собі можливість.

Можливість — це система зв'язків і відносин, що зумовлюють виникнення тенденцій, передумов змін, розвитку у певному напрямку, з певними передбачуваними результатами. Це майбутнє в сьогоденні, що при певному збігу обставин може стати реальним фактом.

Дійсність — це реалізована можливість, передумови, втілені в реально існуючі предмети, процеси, зв'язки в їх якісній визначеності. Те, що можливість виступає як передумова, потенція, у дійсності виявляється як наявне буття. Можливість формується до дійсності, її перетворення в дійсність характеризується появою нових можливостей.

Щоб можливість перетворилася в дійсність, необхідна наявність певних тенденцій, спрямованості розвитку і наявність відповідних умов (внутрішніх і зовнішніх). Висіяне в землю зерно містить в собі можливість появи нової рослини. Але якщо немає відповідних зовнішніх умов (достатня кількість вологи, відповідної температури) ця можливість може не перетворитися в дійсність, залишиться нездійсненою.

У процесі розвитку може з'явитися одночасно кілька альтернативних можливостей. Звичайно, у дійсність перетворюється та, для якої склалися найбільш сприятливі внутрішні і зовнішні умови. Крім того, у великій кількості схожих між собою ситуацій однотипні можливості здійснюються по-різному. А багато взагалі не здійснюються. Заздалегідь неможливо визначити скільки і які конкретно можливості перетворяться в дійсність. Ступінь здійснення можливостей при наявності великої кількості однотипних ситуацій знаходить свій вираз в імовірності. Тільки велика кількість подібних умов, у яких є передумови появи певної події, може дозволити визначити ступінь реалізації такої можливості. Наприклад, тільки проаналізувавши велику кількість фактів народження дитини у певних часових і просторових рамках можна визначити імовірність народження дитини певної статі.

Імовірність дає тільки наближену оцінку можливостей досягнення бажаного результату, перетворення можливості в дійсність, тому що вона зв'язана обов'язково з великою кількістю подій і безліччю умов.

Можливості бувають реальні і формальні чи абстрактні. Реальні можливості характеризуються тим, що для їх перетворення в дійсність існують чи складаються необхідні умови. Формальна чи абстрактна можливість — це можливість, реалізація якої практично виключається. Наприклад, людина має можливість полетіти в космічний простір. Для цього вже є космічні кораблі. Ця можливість уже перетворюється в дійсність у навколоземному просторі. Складається реальна можливість польоту людини на Марс, а згодом і далі. Але вона не може зробити політ за межі Галактики, тому що для цього немає відповідних засобів і для його здійснення потрібні мільйони років. Ця можливість залишається абстрактною. Проблема співвідношення реальних і абстрактних можливостей дуже важлива в практичному житті. У політиці, економіці, техніці необхідно керуватися реальними можливостями, а не надуманими, нездійсненними проектами.