Категорії "можливість" і "дійсність", як і інші категорії діалектики, виводяться із принципу руху й розвитку матеріального світу, оскільки в ньому завжди щось виникає, розривається, а щось відживає свій вік і відмирає. Звідси логічно припустити, що нове спочатку виступає в зародковій, недосконалій формі як можливість. Тому розвиток і є, власне, процесом перетворення можливості в дійсність. Отже, категорії "можливість" і "дійсність" є відображенням у нашій свідомості цих сторін об'єктивного процесу.
У перетворенні можливості в дійсність важливу роль відіграють умови. Саме вони й обумовлюють можливість, тобто роблять те чи інше явище можливим або неможливим. Виходить, що можливості можуть бути реальними й нереальними.
Реальною можливістю називають те, що випливає із внутрішніх законів розвитку предмета, явища, чи сукупності певних конкретно-історичних явиш. Реальна можливість - це те, що може за наявності певних умов перетворитися в дійсність. Наприклад, у будь-якій насінині є реальні можливості для перетворення в рослину. При наявності таких умов, як ґрунт і волога, тепло й мінеральні речовини насінина обов'язково повинна прорости.
Але є й абстрактна (формальна) можливість. Вона теж має об'єктивну природу, оскільки випливає із загальних умов розвитку об'єктивного світу. Коли відсутні необхідні конкретні умови ця можливість залишається лише абстрактною.
Звичайно, вказані відмінності відносні, оскільки абстрактна і реальна можливості ґрунтуються на об'єктивних умовах, хоча й різного порядку. Крім того, абстрактна можливість може з часом перейти (за певних умов) в реальну, а потім і в дійсність. Наприклад, люди здавна мріяли про польоти в повітрі, про підводні човни тощо. Були й спроби здійснити ці мрії. Проте до певної пори ці спроби мали абстрактну можливість. Зі зміною матеріального й духовного життя суспільства ця можливість стала реальною.
І все ж, незважаючи на відносність відмінностей абстрактної й реальної можливостей, їх слід усе ж таки враховувати, оскільки це важливо як для теорії, так і для практики.
Діалектика завжди вказувала на злиденність певних абстрактних можливостей, особливо неможливостей. Тому потрібно пам'ятати, що абстрактна можливість не може безпосередньо перетворитись у дійсність. Нерозуміння цього веде до авантюризму.
Категорія .дійсність", пов'язана з "можливістю", відображає у свідомості людини другу сторону об'єктивної реальності (в широкому розумінні всю реальність). Якщо можливість існує в своїх умовах, через них, то дійсність існує безпосередньо, як самі явища зовнішнього світу, що нас оточують. Іншими словами, дійсність є реальною можливістю.
Дійсність пов'язана з закономірністю і ґрунтується на ній. Як тільки закони перестають діяти, дійсність втрачає свою необхідність, своє право на існування, свою "розумність". Вона замінюється новою.
Діалектичний метод не лише допоміг встановити зв'язок категорій можливості й дійсності, але й розв'язати питання про те, як і за яких умов, яким чином відбувається перетворення можливості в дійсність. Таке перетворення вимагає певних умов, котрі діють у тому самому напрямі, що Й об'єктивна закономірність, яка лежить в основі можливості. Умови - це зв'язок явищ, які дають простір, сприяють дії тих сил, що знаходяться всередині даного конкретного процесу. Наприклад, для того шоб у живому організмі з'явились нові ознаки чи нові конкретні властивості, розвивались ті чи інші, або відмирали певні органи, необхідна зміна географічного середовища, клімату, тобто обставин.
Виникнення можливостей у природі та їх перетворення в дійсність відбувається об'єктивно і стихійно. Людина може пізнати, але ще не в силах впливати на астрономічні чи геологічні явища. Іншу специфіку мають ті процеси, в які можливе втручання людини. Людина може обмежити руйнівні дії стихійних сил природи і використати їх у своїх інтересах.
Наука відкрила великі теплові можливості, що знаходяться в ядрі атома. Вона сприяє створенню складних машин, приладів і автоматів. Завдяки їй здійснюються великі перетворення в сільському господарстві тощо.
Специфічно відбувається перетворення можливості в дійсність у соціальних явищах. Тут процес здійснюється при наявності необхідних об'єктивних і суб'єктивних умов. Наприклад, кожна революція має як свою об'єктивну (економічну) основу, так і суб'єктивну сторону - свідомість і рішучість революційного класу, наявність сильної революційної партії тощо.
Кажучи про перетворення можливості в дійсність, не слід упускати з виду суперечливий характер будь-якого руху. Тому в об'єктивній дійсності необхідно бачити основну можливість - прогресивну і неосновну - консервативну, або навіть реакційну. В окремих випадках (тимчасово) може навіть перемогти реакційна можливість (перемога гітлеризму в Німеччині). Проте перемога реакційних тенденцій у загально-історичному плані - тимчасова. Нове, прогресивне раніше чи пізніше має перемогти.
Знання категорій можливості й дійсності, вміння користуватися ними в повсякденному житті має велике практичне і пізнавальне значення.
8. Ціле й частина. Елемент, структура, система
Розділ IV. Гносеологія
Тема 17. Сутність і структура пізнання
1. Становлення теорії пізнання
2. Діалектика суб'єкта і об'єкта пізнання
3. Пізнання і практика
4. Чуттєве і раціональне в пізнанні
5. Істина та шляхи її осягнення
Тема 18. Логіка і методологія наукового пізнання