Гроші і кредит - Колодізєв О.М. - 5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

Тема 5. Інфляція та грошові реформи.

Тема 6. Валютний ринок і валютні системи.

Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика.

Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці.

Тема 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Девальвація загальнолюдських цінностей підсилює інфляцію.

К. Куш пер

5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

Упродовж останнього десятиліття інфляція залишилася одним з ключових чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток у країні. Вона властива більшості економічно розвинутих країн світу і є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843–1853 pp.); США – у період Війни за незалежність 1775–1783 pp. і Громадянської війни 1861–1865 pp.; Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX ст.; Франції – у період Великої французької революції 1789–1791 pp. Особливо високих темпів інфляція досягла в Німеччині після Першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса в обігу досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася у трильйон разів. Була вона й у СРСР, але у прихованій формі. Внаслідок хронічного дефіциту гроші втрачали свою значимість навіть за стабільних цін.

Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей.

Вплив інфляції на економічне зростання, інвестиції та продуктивність є однією з основних проблем, дослідженню якої приділяється велика увага в економічній науці^*84.

*84: { Верич Ю.Л. Інфляція: оцінка й урахування впливу у процесі регулювання грошових доходів населення : монографія / Ю.Л. Верич, С.С. Аптекар. – Донецьк : ДонНУЕТ, 2007. – 161 с.}

Уперше термін "інфляція" почали вживати у 70-ті роки XIX ст. щодо грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення Громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон, особливо після краху золотого стандарту. Його часто використовують для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох – докапіталістичного і домонополістичного капіталізму, причому саме в ті періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періоду Французької революції кінця ст. та Наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII – початку XIX ст. та ін.). Як правило, це були періоди війн та внутрішніх політичних і соціальних потрясінь^*85.

*85: { Демківський А.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. –528 с.}

Є декілька підходів до визначення інфляції (табл. 5.1).

З інформації, наведеної у таблиці, можна побачити різноманітність поглядів на економічне явище – інфляцію. Узагальнивши всі визначення, інфляцію можна ідентифікувати так.

Інфляція – це знецінювання грошей, падіння їх купівельної спроможності, викликане підвищенням цін, товарним дефіцитом і зниженням якості товарів і послуг. Вона, хоча й виявляється тільки у зростанні товарних цін, не є лише грошовим феноменом. Інфляція – це тонке соціально-економічне явище, яке породжене диспропорціями відтворення у різних сферах ринкового господарства.

Одночасно інфляція – одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично в усіх країнах світу, особливо в Україні.

Зростання цін може бути пов'язане з перевищенням попиту над пропозицією товарів, однак така диспропорція між попитом і пропозицією в більшості випадків не є інфляцією. Прикладом тому є енергетична криза 70-х років у США, коли нафтодобувні країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші види товарів і послуг у цей же час ціни зросли на 7–9 %^*86.

*86: { Гальчинський А. Теорія грошей : навч.-метод, посіб. / А. Гальчинський. – К. : Основи, 1998. – 328 с.}

Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватись унаслідок зростання продуктивності праці, циклічних або сезонних коливань, структурних зрушень у системі відтворення, монополізації ринку державного регулювання економікою, введення нових ставок податків, девальвації та ревальвації грошової одиниці, змін кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих тощо. З переліченого видно, що не все зростання цін – інфляція, тому особливо важливо виокремити справді інфляційний чинник.

Так, зростання цін, що пов'язане із циклічним коливанням кон'юнктури, не можна вважати інфляційним. Ціни підвищуються у фазі буму і падають у фазі кризи, потім знову зростають у наступних фазах виходу з кризи.

Таблиця 5.1. Визначення поняття "інфляція"

*87: { Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання / О.М. Мельник. – К. : Знання, 1999. – 291 с.}

*88: { Найденов В. Инфляция на Украине: теория и реальность / В. Найденов. – К. : Наук, думка, 1995. – 80 с.}

*89: { Озель М. Інфляція як один з основних показників макроекономіки / Н. Озель // Вісн. НБУ. – 2000. – № 7. – С. 43–45.}

*90: { Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. – М. : Ин-т новой экономики, 1997. – С. 714.}

*91: { Тарасевич Л.C. Макроэкономика : учебник / Л.C. Тарасевич, В.М. Гальперин, П.И. Гребенников, А.И. Леусский / общ. ред. Л.C. Тарасевича. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 1999. – 656 с.}

*92: { Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні : затв. пост. Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 p. № 368.}

*93: { Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання / О.М. Мельник. – К.: Знання, 1999. – 291 с.}

*94: { Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. – М. : Ин-т новой экономики, 1997. – С. 714.}

*95: { Геєць В.М. Перехідна економіка / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Ліанова та ін. – К.: Вища шк., 2003. – 592 с.}

*96: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М. I. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}

*97: { Гальчинський А.С. Основи економічної теорії / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкій. – К.: Вища шк., 1995. – 471 с.}

*98: { Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Ин-т новой экономики, 1997. – С. 714.}

*99: { Пелипас И. Денежная масса и цены в Беларуси: результаты эконометрического анализа / И. Пелипас // Квартальный бюл. Клуба экономистов. – 2000. – № 3. – С. 5–38.}

*100: { Костирко Л.А. Стратегія фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта: методологія і організація / Л.А. Костирко. – Луганськ: Вид-во ЛНУ ім. В. Даля, 2002. – 560 с.}

*101: { Грязнова А.Г. Макроэкономика. Теория и российская практика / А.Г. Грязнова. – М., 2005. – 688 с.}

*102: { Климко Г.Н. Основи економічної теорії: політекономічний аспект : підруч. для студ. екон. спец. вищ. закладів освіти / Г.Н. Климко, Л.О. Каніщенко, В.М. Пригода, А.А. Чухно. – К.: Вища шк., 1999. – 743 с.}

*103: { Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и кредитно-денежная политика / Э.Дж. До-лан, Р.Дж. Кэмпбелл. – М.: Профико, 1991. – 448 с.}

*104: { Панчишин С. Макроекономіка / С. Панчишин. – К.: Либідь, 2002. – 616 с.}

Підвищення продуктивності праці за інших рівних умов приводить до зниження цін. Однак можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці зумовлює підвищення заробітної плати. У цьому випадку інфляція витрат підвищення заробітної плати у певній галузі справді супроводжується зростанням загального рівня цін.

Стихійні лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, унаслідок стихійного лиха на певній території зруйновані будинки. Це приводить до підвищення попиту на будівельні матеріали, послуги будівельників, транспорт і т. ін. Великий попит на послуги і промислову продукцію буде стимулом для виробників до збільшення обсягів виробництва і в міру насичення ринку ціни знижуватимуться.

Форми вияву інфляції поступово змінювалися в міру розвитку грошових систем та самих грошових форм. На початку виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвалися від розмінних на золото банкнот, а на руках у суб'єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися, першою ознакою інфляції став лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю.

Відповідно до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, який називається дизажіо.

У сучасних умовах, коли в обігу немає золота і видимого зв'язку грошових знаків з ним, лаж і дизажіо як показники інфляційного процесу втратили своє значення.

Головною формою вияву інфляції стало знецінення грошових знаків стосовно вартості звичайних товарів, серед яких опинилося і золото, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Національні гроші знецінюються щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є виявом інфляції (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Форми вияву інфляції

Після загальної демонетизації золота інфляція з періодичного явища перетворилася на хронічне, властиве всім країнам. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, її причинах та наслідках. В одних країнах вона незначного рівня, її перебіг керований і має позитивний вплив на економіку, а в інших цей перебіг некерований, сягає гіпервисоких рівнів і призводить до тяжких руйнувань в економіці та соціальній сфері.

Закономірності інфляційного процесу наведені у табл. 5.2.

Стан економіки країни, що характеризується загальним застоєм виробництва і високим рівнем безробіття та одночасним підвищенням цін й іншими ознаками розвитку інфляційного процесу, називають стагфляцією.

Сучасній інфляції властива низка відмінних особливостей: якщо раніше інфляція мала локальний характер, то нині – повсюдний, всеосяжний; якщо раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то тепер – хронічний; сучасна інфляція перебуває під впливом не тільки грошових, а й негрошових чинників. Отже, сучасна інфляція випробовує вплив багатьох чинників.