Контролінг - Давидович І. Є. - Диференціація видів затрат.

Диференціація видів затрат - це перша сходинка для впровадження системи контролінгу. Вона передбачає вибір не більше 10 найбільш важливих видів затрат, які будуть складниками нової звітності, та організацію обліку затрат за видами продукції, місцями затрат або ж за клієнтами. Щодо вибору найважливіших видів затрат, то їх слід здійснювати виходячи із найбільшого значення затрат у вартісному виразі з наступним аналізом, чи насправді вони є одночасно й найбільш важливими. В кожній окремій ситуації необхідно брати до уваги зовсім різні види витрат, що мають велике значення для даного випадку. Доцільно проводити об'єднання всіх затрат, які можна згрупувати, щоб таких груп було не більше 10. Це дасть можливість швидко одержати звітність, і таким чином зробити аналітичний розбір, який має показати найважливіші процеси на підприємстві з точки зору співвідношення затрат і результатів.

На даному етапі всі затрати необхідно розмежувати на 3 групи, а саме на: — виробничі затрати (до яких відносяться ті затрати, які затрачаються на виконання того чи іншого замовлення, і які збільшуються або зменшуються залежно від його величини);

> затрати на організацію і підготовку виробництва групи 1 (ті затрати, які без складного аналізу можна розподіляти за підрозділами майбутньої звітності);

> затрати на організацію і підготовку виробництва групи 2 (затрати, розподіл яких за підрозділами був би довільним, найкраще ці витрати об'єднати в одному якомусь центрі затрат).

Визначення другого рівня звітності.

Визначення другого рівня звітності є другим етапом впровадження системи контролінгу, суть якого полягає у визначенні структури майбутньої звітності. Конкретно це значить, що, крім загального підсумку виробничо-господарської діяльності підприємства, слід вирахувати і відобразити у звітності другого рівня той же підсумок, проте у вигляді формуючих його проміжних або часткових результатів. Для цього необхідно проробити наступне:

1) перевірити деталізацію звітів, доповнити або замінити її після обговорення з колегами і співробітниками;

2) визначити, які з можливостей диференціації обліку є для підприємства найбільш важливими, другорядними і не суттєвими;

3) на початку реалізації нової концепції контролінгу вибрати найбільш важливі підрозділи і об'єкти обліку;

4) провести конкретний поділ підприємства на окремі одиниці; обмежитись, як максимум, п'ятьма окремими підрозділами. Результати діяльності цих одиниць в сумі повинні дорівнювати загальному результату;

5) призначити відповідальних за ці окремі результати;

6) визначити свою систему звітності. Організація обліку доходів і затрат.

На стадії впровадження системи контролінгу облік повинен бути побудований таким чином, щоб забезпечити найбільш якісну інформацію для управління. Виробничі затрати збираються по одній зі сфер діяльності (видах продукції, сферах відповідальності, клієнтах) і відносяться до них безпосередньо або прямо. Затрати на організацію виробництва групи 2 обліковуються на одному або декількох рахунках, вони мають загальне призначення і стосуються всього підприємства, внаслідок чого розподіл їх за окремими структурними підрозділами недоцільний в умовах застосування контролінгу.

Таким чином, для системи контролінгу проблема обліку затрат обмежується розподілом витрат на організацію виробництва групи 1. Необхідно так згрупувати ці затрати, щоб їх можна було розподілити в розрізі факторів, що їх викликають, з метою прийняття на підприємстві оптимальних управлінських рішень.

Перш ніж зупинитися на виборі баз розподілу цих витрат, доцільно запам'ятати 3 головних правила:

1) економічна здійснимість і безперервність дії більше важать і мають переваги над забезпеченням точності розрахунків;

2) розподіл доцільний тільки там, де він дає можливість безпосередньо приймати рішення на основі результатів розрахунку;

3) необхідно використовувати, по можливості, якомога менше різних баз розподілу, щоб постійно мати перед собою повний огляд витрат (максимальна кількість баз розподілу, яка пропонується, — 5).

Визначення другого рівня звітності.
Розробка річного плану.
Розрахунок основних показників для калькуляції.
Аналіз відхилень.
Розділ 9 КОНТРОЛІНГ У СИСТЕМІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
9.1. Управлінські рішення та їх класифікація
9.2. Характеристика підходів до прийняття управлінських рішень
9.3. Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень
9.4. Критерії прийняття управлінських рішень та вимоги до них
9.4.1. Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru