Управління дебіторською заборгованістю - це, насамперед, контроль за обігом грошових коштів у розрахунках. Зростання дебіторської заборгованості означає сповільнення обігу, зниження платоспроможності підприємства, зростання потреби в позикових коштах. Все це призводить до зниження економічної рентабельності активів підприємства. Для українських підприємств також актуальна проблема інфляційного знецінення грошей. Тому фінансові менеджери повинні робити аналіз фінансової спроможності покупців продукції, впроваджувати ефективні форми розрахунків.
Для прискорення повернення коштів постійним покупцям часто пропонують знижку на товар. її стандартний запис "3/5 net 30" означає, що можна отримати знижку 3% з ціни товару, якщо рахунки буде сплачено впродовж 5 днів. Повну вартість товару слід сплатити протягом 30 днів. Покупцеві при цьому важливо вирішити, чи скористатися знижкою і оплатити рахунок одразу, чи купити товар у кредит і тримати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, компанія виграє на сумі знижки, але програє на відсотках, які потрібно платити банкові за кредит для розрахунків із постачальником, а також втрачає можливість отримати безкоштовний кредит. Користуватися знижкою варто тоді, коли вигоди перевищують витрати.
Приклад
Компанії буде надана знижка 3%, якщо рахунок за товар на суму 100 000 грн вона оплатить протягом 3-х днів. Однак компанія має можливість отримати товар з оплатою рахунку протягом 30 днів. Місцевий банк може позичити гроші для сплати рахунку під 14%. Що вигідніше - скористатися знижкою чи отримати товар і сплатити рахунок протягом 30 днів?
Виграш від знижки, що становить 3000 грн, відсотки 1132 грн, які було б виплачено банку, наведено у табл. 5.2.
Таблиця 5.2. Вибір між знижкою і кредитом для сплати рахунків постачальників
Сума знижки (3% * 100 000 грн) | 3000 грн |
Відсотки банку (кредит 97 000 грн на 30 днів під 14% : 97 000 грн o 30 днів/360 днів) | 1132 грн |
Чиста вигода | 1868 гра |
Оскільки надано знижку 3%, компанія має позичити 97 000 грн, а не 100 000 грн.
У цьому разі сплатити рахунки постачальників протягом визначеного періоду замість того, щоб скористатися знижкою, означає відмовитися від пропозиції постачальника взяти 1868 грн готівкою, які не потрібно повертати.
Для підприємства-постачальника максимально можливий розмір знижки визначає очікуваний рівень інфляції і розмір кредитного відсотка:
де Сф - темп місячної інфляції; %кр - відсоткова ставка за кредитами; Дідо - термін скорочення дебіторської заборгованості.
Розмір дебіторської заборгованості зазвичай залежить від умов розрахунків підприємства з клієнтами. Якщо ці умови жорсткі, менше клієнтів купують товари у кредит, зменшується обсяг продажу, внаслідок чого зменшується і дебіторська заборгованість. За поліпшення умов розрахунків з'являється більше замовників, зростають товарообіг і сума дебіторської заборгованості за рахунками клієнтів, в т. ч. безнадійної. У вітчизняній практиці ще не отримано узагальнювальних показників взаємозв'язку терміну погашення дебіторської заборгованості і частки безнадійних боргів у її складі. У СІЛА, де такі дослідження проводило Міністерство торгівлі, було отримано такі показники: в загальній сумі дебіторської заборгованості зі строком погашення до 30 днів приблизно 4% належить до категорії безнадійної; 31-60 днів - 10%; 61-90 днів - 17%; 91- 120 днів - 26%; з подальшим збільшення терміну погашення на кожні 30 днів частка безнадійних боргів зростає на 3-4%. Перш ніж прийняти рішення про лібералізацію умов розрахунків, слід порівняти витрати, пов'язані з наявністю дебіторської заборгованості клієнтів, із користю від приросту обсягу продажів.
Приклад
Поточний обсяг продажів компанії - 100 000 приладів. Кожен прилад продають за 50 грн. Змінні витрати на 1 прилад - 40 грн, тобто маржинальний прибуток становить 10 грн на одиницю товару. Передбачають, що дебіторська заборгованість клієнтів зросте на 500 тис. грн, якщо термін розрахунків збільшити на 1 місяць. Продаж приладів збільшиться на 30 000 одиниць. 5% виручки від продажу 30 000 приладів буде втрачено як безнадійні борги. Припускаючи, що собівартість проданих товарів становить 80% від виручки, а вартість капіталу, залученого для інвестування, - 18%, слід визначити, чи буде лібералізація умов розрахунків прибутковою для компанії.
Рішення полягає в простому порівнянні витрат і вигоди (табл. 5.3). Вигода - це надходження від додаткового товарообігу; витрати - додаткові безнадійні борги і кошти на утримання на балансі додаткової дебіторської заборгованості.
Таблиця 5.3. Порівняння витрат і вигоди
Вигода | Сума, гри |
Надходження від додаткового товарообігу (30 000 од. х 10) | 300000 |
Витрати: | |
- на додаткові безнадійні борги (30000 од. o 50 o 0,05) | 75000 |
- на додаткові кредити, для компенсування зростаючої дебіторської заборгованості (500 000 o 0,8 o 0,18 / 12) | 6000 |
Додатковий прибуток | 219000 |
Отже, компанія може заробити 219 000 грн додаткового прибутку, якщо пом'якшить умови розрахунків клієнтам.
Зменшити дебіторську заборгованість і прискорити її обертання можна за допомогою таких фінансових інструментів, як факторинг і облік векселів. Однак їх використання можливе лише у тому разі, коли підприємство може перекрити витрати на ці послуги за рахунок ефективного використання отриманих коштів; ставки за короткостроковими кредитами вищі, ніж вартість факторингу чи облікової ставки.
5.2. Раціоналізація управління обіговим капіталом з позицій маркетингу
6. Управління розподілом прибутку, дивідендна політика
6.1. Формування розподільчої політики підприємств
6.2. Впровадження дивідендної політики
Основні показники дивідендної політики
Концепції і методи дивідендної політики
Фактори впливу на дивідендну політику підприємств
Розподіл прибутку та дивідендна політика на підприємствах, що перебувають у власності трудового колективу
7. Фінансове управління в умовах кризи