Ринок фінансових послуг - Науменкова С.В. - 4.4. Визначення вартості факторингових послуг

З економічного погляду факторинг розглядають як операцію, що має кредитний характер. За користування факторингом постачальник платить фактору винагороду.

Нарахування винагороди за факторинг може здійснюватися двома методами:

1) шляхом встановлення диференційованого розміру комісії у відсотках від номінальної вартості права вимоги.

Чим більше кредиторів обслуговує факторингова компанія чи банк і чим менший термін відстрочки платежу, тим нижчим буде розмір комісії у відсотках від номінальної вартості права вимоги (табл. 4.3);

2) шляхом дисконтування.

Таблиця 4.3. Приклад встановлення розміру комісії банку за адміністрування дебіторської заборгованості клієнта залежно від чисельності дебіторів у групі та строку відстрочки платежу

Ставка дисконту диференційована за термінами авансування і залежить від розміру фінансування та рівня ризику, який бере на себе банк.

Зазвичай факторингова компанія або банк, що надають такі послуги, сплачує лише частину вартості перепоступлених боргових вимог (рахунків-фактур), що виникають між контрагентами в процесі реалізації товарів і послуг на умовах комерційного кредиту, та одержує право отримання платежу за ними. Залишок за мінусом плати за послугу та процентів за користування кредитними коштами виплачується постачальнику після стягнення заборгованості з покупця.

Плата за факторинг також залежить від виду факторингу. Якщо банк надає факторинг без регресу, то, звичайно, дисконт буде вищий. Наприклад, ПАТ КБ "Приватбанк" надає факторинг без регресу, а "Укрсоцбанк" не відкидає право зворотної вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму, за відмови або неспроможності сплати її покупцем.

При нарахуванні суми винагороди за факторинг банки та факторингові установи використовують комбінований механізм сплати винагороди, схожий зі сплатою звичайних відсотків за кредит, які утримуються за фактичну суму заборгованості та за фактичний строк існування цієї заборгованості, а послуги адміністрування дебіторської заборгованості сплачуються окремими платежами у вигляді комісії. Розмір комісії встановлюється у вигляді фіксованої ставки від вартості накладної.

Винагорода фактора у вигляді дисконту розраховується:

— як певний відсоток від номінальної суми накладної, яку викуповує банк;

— від суми авансового платежу (як правило, майже 80 % вартості накладної), яку банк сплачує клієнту при її викупленні.

Дохідність цих двох методів сплати винагороди для банку однакова, проте при нарахуванні відсотків на суму платежу клієнт може самостійно розраховувати та планувати свої витрати, тоді як при нарахуванні відсотків на номінальну суму накладної клієнту доводиться визначати "прихований" рівень сплачених відсотків, оскільки фактично він отримує фінансування лише в розмірі 80 % від суми накладної, тоді як відсотки сплачує від всієї суми накладної, тобто на 20 % більше.

Факторингові операції, як аналог кредитування, можуть бути вигідними, насамперед, коли плата за використання факторингу менша, ніж плата за використання кредиту. В протилежному випадку факторинг не може бути альтернативою банківському кредитуванню. Крім того, факторингові компанії та банки мають забезпечити комплексне обслуговування клієнтів і позичальників з наданням широкого спектра фінансових, бухгалтерських і юридичних послуг, які забезпечують надійне та стабільне співробітництво всіх суб'єктів ринку факторингових послуг.