Ринок фінансових послуг - Науменкова С.В. - 4.5. Розвиток факторингу в Україні

В Україні програму впровадження факторингових операцій було започатковано в 1993—1994 рр. спільно з німецьким банком "Дисконт банк". Важливим етапом для розвитку ринку факторингових послуг стало створення Східноєвропейської факторингової асоціації влітку 2001 р.

У 2006 р. Україна приєдналася до Конвенції про міжнародний факторинг, що сприяло розвитку національного законодавства в цій сфері, збільшенню обсягів зовнішньоторговельних операцій із використанням факторингу та дало змогу розширити джерела фінансування діяльності українських підприємств за рахунок використання операцій міжнародного факторингу.

На сьогодні в Україні факторингове обслуговування як вид фінансових послуг розвивається динамічно, однак ринок цих послуг все ще перебуває на етапі становлення, головними надавачами послуг є банки. Провідними українськими банками, які надають факторингові послуги, є "Swedbank" і "Укрсоцбанк".

Станом на 31 грудня 2009 р. до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 64 фінансові компанії, які мали право надавати факторингові послуги. Протягом 2008 р. таку діяльність здійснювали лише 14 компаній. У 2009 р. вони уклали договори факторингу на загальну суму 1594,9 млн. грн. Слід зауважити, що у 2005 р. обсяги факторингових угод становили лише 62 млн. грн.

У 2009 р. на 10 факторингових компаній, перших за обсягом наданих послуг, припадало 96,6 % від загального обсягу послуг, при цьому частка трьох компаній сягала 68,0 %.

Основними споживачами факторингових послуг в Україні є виробничі підприємства, які шукають нові ринки збуту, та великі торговельні підприємства (мережева торгівля). Це переважно підприємства харчової, кондитерської, фармацевтичної, хімічної промисловості, виробники побутової техніки, будівельних матеріалів, канцелярських товарів, окремих видів продукції легкої промисловості, тари, упаковки тощо.

Використання факторингового обслуговування найефективніше є для малих і середніх підприємств, які традиційно зазнають фінансових труднощів унаслідок невчасного погашення боргів дебіторами та обмеженості доступних для них джерел фінансування.

При наданні факторингових послуг більшість банків надають перевагу: оптовим торговельним підприємствам; постачальникам, які реалізують товари та сировину; експортерам; малим і середнім підприємствам; виробникам товарів, які реалізують продукцію розповсюджувачам.

Практичний досвід використання факторингового обслуговування засвідчив, що його не доцільно використовувати для:

1) підприємств із значною чисельністю дебіторів;

2) підприємств, які виробляють нестандартну або вузькоспеціалізовану продукцію;

3) будівельних та інших фірм, які працюють із субпідрядниками;

4) підприємств, які реалізують продукцію на умовах після продажного обслуговування та використовують компенсаційні угоди;

5) підприємств, які укладають зі своїми клієнтами довгострокові контракти та виставляють рахунки після завершення певних етапів робіт чи до здійснення поставок (авансові платежі);

6) боргових зобов'язань фізичних осіб, філій та відділів підприємств.

В Україні, у зв'язку з високим ступенем ризику та загальною нестійкою економічною ситуацією, найпоширеніші операції факторингу із правом регресу, коли кредитний ризик несе фірма-поста-чальник. Проте у світовій практиці, навпаки, значний обсяг факторингових операцій здійснюється без збереження права регресу, кола кредитний ризик бере на себе фактор. У цьому разі фактор отримує більший дохід, хоча і ризик втрати кредитних коштів значно збільшується.

Негативною рисою розвитку факторингових послуг в Україні є їх відносно висока вартість, зумовлена високим відсотком перепоступки боргу, який нині застосовують вітчизняні банки в тарифах за обслуговування. У розвинених країнах ця сума становить у середньому 1,5—2 % від суми постачання.

На сьогодні факторингу потребує передусім торгівля з відстроченням платежу, зокрема, мережева торгівля, а також малі та середні підприємства, для яких цей вид послуг є фінансовим стимулом розвитку виробництва та збуту продукції.

Подальший розвиток ринку факторингових послуг в Україні спрямований на вдосконалення законодавчого врегулювання, поліпшення умов, методів і форм надання таких послуг, зокрема, факторингу з регресом, а також зниження вартості факторингових операцій.