В умовах ринку постає проблема раціонального поєднання власних і залучених джерел формування оборотних активів. Межею між власними джерелами і джерелами залучених коштів є норматив власних оборотних активів.
Норматив власних оборотних активів - це мінімальний розмір власних оборотних активів, постійно потрібних підприємству для забезпечення безперервного процесу відтворення. На виконання Постанови Кабінету Міністрів "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств та організацій і джерела їх покриття" від 19 квітня 1993 року Міністерством економіки спільно з Міністерство фінансів України розробило Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.
Нормування оборотних активів передбачає врахування низки факторів: умов постачання підприємства товарно-матеріальними цінностями; організації виробництва; умов реалізації продукції.
Нормування оборотних активів має виробниче і фінансове значення. Виробниче значення полягає в розрахунку мінімальних розмірів вкладень в оборотні активи, постійно потрібних підприємству для нормальної діяльності. Фінансове значення нормування полягає у визначенні суми і складу власних джерел покриття.
Нормованими є оборотні активи, за якими встановлюють мінімальні постійні вкладення, що покриваються з власних джерел.
У склад нормованих включають усі види виробничих оборотних фондів, а також значну частину фондів обігу:
- готову продукцію (на складі);
- грошові кошти в касі (для них встановлюється ліміт залишку, про що вже йшлося раніше).
До ненормованих належать оборотні активи, які не впливають безпосередньо на процес виробництва.
За браку власних коштів роблять позички. При цьому слід зазначити, що не розраховуються нормативи власних оборотних активів за коштами в розрахунках зі споживачами.
Нормування власних оборотних активів здійснює економічна служба підприємств.
Індивідуальні нормативи визначають двома методами:
- методом прямого рахунку;
- аналітичним методом.
Метод прямого рахунку передбачає розрахунок, що ґрунтується на конкретних умовах і планах виробництва. Фінансова індивідуальна норма як відносна величина виражається в днях, відсотках чи гривнях. Знаючи одноденні витрати товарно-матеріальних цінностей, шляхом множення їх на норму визначають норматив оборотних активів. За прямого розрахунку норми оборотних активів із сировини, матеріалів і куплених напівфабрикатів беруть до уваги транспортний, технологічний, поточний (складський), страховий запаси.
Аналітичний метод базується на даних звітного року. Після визначення залишків оборотних активів на кінець кожного місяця в поточному році вибирається найменший з них і коригується з урахуванням змін в умовах виробництва і реалізації.
Метод прямого рахунку використовується під час нормування оборотних активів, розміри яких визначаються в основному умовами конкретного підприємства:
- розмірами незавершеного виробництва;
- потребою в сировині і матеріалах;
- витратами майбутніх періодів.
Розглянемо порядок розрахунку нормативу методом прямого рахунку за принципом максимальность
У цю групу включають нормативи:
- із сировини і матеріалів;
- тварин на відгодівлі і вирощуванні;
- незавершеного виробництва;
- витрат майбутніх періодів.
Розраховуючи нормативи за цими видами оборотних активів, використовують формулу:
, (9.1)
де - норматив оборотних активів на кінець запланованого періоду;
- одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (гри);
- норма оборотних активів (дні).
Особливо цінним є метод розрахунку нормативів аналітичним методом за принципом мінімальності.
Мінімальні залишки власних оборотних активів на кінець прогнозованого року визначають за допомогою фінансових норм, установлених у процентах чи днях.
Використовують формулу:
, (9.2)
де - норматив власних оборотних активів на кінець запланованого року;
- плановий показник, що включає величину відповідного виду оборотних активів;
- фінансова норма оборотних активів, установлена у відсотках до цього показника.
Наведемо приклад розрахунку нормативу власних оборотних активів із малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП).
1. Визначається фактичний мінімальний залишок МШП.
2. Оцінюється вартість зайвих запасів.
3. Визначається вартість фактичного мінімального залишку МШП (1-2).
4. Оцінюється валовий вихід продукції в попередньому році.
5. Визначається фінансова індивідуальна норма оборотних активів: (р. 3 : р. 4) х 100%.
6. Здійснюється прогноз випуску продукції.
7. Визначається норматив: (р. 5 х р. 6): 100%. При розрахунку нормативів оборотних активів із використанням фінансових норм у днях використовують формулу:
, (9.3)
де - витрати планові товарно-матеріальних цінностей за день;
- фінансова норма оборотних активів, днів.
Наведемо методику розрахунку нормативу власних оборотних активів із пального, мастил в автотранспортному підприємстві.
1. Визначаємо фактичний мінімальний залишок із пального і мастил (за попередній рік реєстрами).
2. Визначаємо фактичні витрати пального і мастил у попередньому році.
3. Визначаємо денні витрати пального і мастил (р. 2 : 360).
4. Розраховуємо фінансову індивідуальну норму (p. 1: р. 3) у днях.
5. Прогнозуємо вартість пального і мастил, що мають бути ввезені у плановому році.
6. Визначаємо денні витрати пального і мастил у плановому році (р. 5:360).
7. Розраховуємо норматив власних оборотних активів на плановий рік (р. 4 х р. 6).
Суттєвим недоліком у нормуванні є те, що допускаються порушення принципу мінімальності.
Крім індивідуальних, визначають загальні нормативи.
Перша група. Розрахунок нормативів із виробничих запасів.
Для визначення нормативів з усіх видів виробничих запасів використовують формулу:
, (9.4)
де - норматив власних оборотних активів на перший запланований рік;
- середньоденне споживання відповідного виду виробничих запасів;
- індивідуальні фінансові норми в днях, які розраховують так:
, (9.5)
де - час перебування кожного виду оборотних активів в обороті;
- коефіцієнт зростання споживання кожного виду оборотних активів.
Час перебування кожного виду виробничих запасів в обороті () визначається відношенням річного зваженого завантаження сировини і матеріалів в обороті Д до їх споживання за звітний період ():
. (9.6)
Коефіцієнт наростання споживання () розраховується як відношення річного зваженого завантаження сировини і матеріалів в обороті () до їхнього календарного завантаження ():
. (9.7)
Для визначення індивідуальних нормативів із виробничих запасів у наступні роки використовується спрощений розрахунок із використанням аналітичного методу.
Беручи за основу абсолютні розміри нормативів із кожного виду виробничих запасів, визначають індивідуальні фінансові норми у процентах до їх річного споживання у звітному році.
Нормативи оборотних активів на кожний із наступних років періоду визначається множенням індивідуальних фінансових норм на планове річне споживання.
Друга група. До складу незавершеного виробництва іноді входять витрати, які зараховують на собівартість продукції наступного року.
За норматив беруть їхню планову величину на кінець кожного наступного періоду, скориговану на коефіцієнт сезонності затрат:
, (9.8)
де - мінімальна сума незавершеного виробництва на кінець попереднього року,
- затрати незавершеного виробництва на кінець попереднього року.
Для розрахунків нормативу власних оборотних активів у незавершеному виробництві зі сировини і матеріалів визначають:
1. Календарне завантаження:
Дк = Вартість спожитих сировини і матеріалів х 365.
2. Коефіцієнт зростання споживання:
К = Сума річного завантаження / Календарне завантаження.
3. Час перебування кожного виду виробничих запасів в обороті:
= Сума річного завантаження / Вартість спожитих сировини і матеріалів.
4. Індивідуальна фінансова норма в днях запасу: .
5. Середньоденне споживання оборотних активів:
СП = Вартість спожитих сировини і матеріалів / 365.
6. Норматив на наступний рік:
7. Норма для розрахунку нормативу в наступні роки періоду така:
Нн = Н / Вартість спожитих сировини і матеріалів х 100%.
Третя група. Розрахунок нормативу з готової продукції. Норматив за залишками готової продукції визначається у визначеному вже порядку:
, (9.9)
де - план реалізації;
- фінансова норма оборотних активів, установлена у процентах до цього показника за фактичними даними за попередній рік. Для розрахунку беруть середній мінімальний залишок у попередньому році. Наведемо методику розрахунку нормативу оборотних активів із запасів готової продукції.
1. Визначаємо середній мінімальний залишок готової продукції в поточному році.
2. Оцінюємо фактичну реалізацію у звітному році.
3. Визначаємо фінансову індивідуальну норму оборотних активів (p. 1: р. 2 х 100%).
4. Складаємо прогноз планового обсягу реалізації.
5. Визначаємо норматив (р. 4 х р. 3 : 100%).
Четверта група. Проаналізуємо розрахунок на прикладі методики визначення нормативу власних оборотних активів у розрахунках зі споживачами.
1. Оцінюємо фактичний обсяг реалізації продукції у звітному році.
2. Визначаємо середньоденний обсяг реалізації продукції.
3. Оцінюємо середню періодичність надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок (днів) у поточному році.
4. Визначаємо відчужені кошти підприємства в розрахунки (р. 2 х р. 3).
5. Розраховуємо норму відчуження коштів у розрахунки (р. 4: p. 1 х 100%).
6. Прогнозуємо плановий обсяг реалізації.
7. Визначаємо норматив власних оборотних активів у розрахунках зі споживачами (р. 6 х р. 5:100%).
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте джерела формування оборотних активів підприємств.
2. Охарактеризуйте основні складові політики підприємства щодо формування власних оборотних активів.
3. Які оборотні активи відносять до нормованих?
4. У чому економічна суть нормативу власних оборотних активів?
5. Розкрийте суть принципу максимальності під час нормування власних оборотних активів.
6. Охарактеризуйте суть прямого рахунку для розрахунку нормативів власних оборотних активів.
10.1. КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ І ДЖЕРЕЛА ЇХНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ
10.2. ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙ
10.3. ФІНАНСОВА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ
10.4. ФІНАНСОВА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ В ЦІННІ ПАПЕРИ
10.5. ЛІМІТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ
Питання для самоконтролю
Тема 11. КРЕДИТУВАННЯ І РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ
11.1. СУТЬ І ФОРМИ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ
11.2. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ КРЕДИТУ