Фінанси регіону - Коваленко М.А. - 5.2. Поняття фінансової безпеки

Розроблення та впровадження в рамках регіональної фінансової політики нових механізмів управління фінансовими ресурсами регіону, спрямованих на підвищення ефективності використання наявних та пошук їх нових джерел (в першу чергу недержавних), на забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, повинні враховувати фактори та чинники, що можуть негативно впливати на рівень стабільності існуючих фінансових взаємовідносин між владою, суб'єктами господарювання та населенням, стан їх забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами, тобто дестабілізаторів, які перешкоджають реалізації регіональних фінансових інтересів.

В загальному розумінні захищеність регіону від наявних і потенційних негативних факторів, зокрема, в сфері фінансів та фінансових взаємовідносин, а також здатність протистояти їм характеризує категорія фінансової безпеки [74, с, 112].

За висновками науковців, увага, яка приділяється сьогодні фінансовій безпеці, не випадкова. Зростаюча значущість формування системи фінансової безпеки як в Україні, так і в окремому регіоні зумовлена негативною динамікою розвитку процесів у соціально-економічній сфері Зокрема, впродовж останніх років дедалі посилюється розлад системи державних фінансів та фінансів суб'єктів господарської діяльності. Це проявляється, серед іншого, в хронічному невиконанні бюджетів усіх рівнів, втраті державою внутрішньої та зовнішньої кредитоспроможності, безвладді в розрахунковій сфері, низькій інвестиційній привабливості, кризі банківської системи та фондового ринку, падінні реальної заробітної плати та наявності значних обсягів заборгованості по ній, різного роду соціальних допомогах, у високому рівні інфляції, втраті довіри населення до кредитно-фінансових інститутів, "втечі" вітчизняного капіталу за кордон, "відмиванні" "брудних" грошей, перетіканні коштів у тіньовий сектор економіки та ін. В результаті проблема фінансової безпеки стає системною: вона торкається і зв'язує воєдино окремі регіони країни, суб'єктів господарювання, політику, економіку, фінанси тощо.

Існування будь-якої системи забезпечується життєвими ресурсами. Для держави, суспільства і регіону стабільність існування забезпечується через своєчасне постачання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. При цьому саме гарантована наявність в регіоні необхідної кількості фінансових ресурсів є тим найбільш впливовим важелем, який надає змогу органам місцевої влади та самоврядування здійснювати планові заходи з управління економікою. Відтак фінансова безпека є провідною та вирішальною складовою економічної безпеки регіону, оскільки за ринкових умов господарювання фінансові ресурси є "двигуном" будь-якої економічної системи.

З іншого боку, набуття органами місцевого самоврядування більшої самостійності як адміністративної, так і фінансово-економічної, крім отримання додаткових повноважень та можливостей, тягне за собою підвищену відповідальність за прорахунку невміння організувати належним чином управлінські процеси в соціально-економічній та фінансовій сферах, в тому числі за незабезпечення потреб регіону в необхідних фінансових ресурсах, нецільове та неефективне використання наявних коштів та Ін.

Слід також зазначити, що фінансова безпека регіону як складова його економічної безпеки, з одного боку, є частиною фінансової безпеки держави, яка, за висновком А. Сухорукова і О. Ладюк, відображає захищеність інтересів держави у фінансовій сфері, або такий стан бюджетної, податкової та грошово-кредитної системи, що гарантує спроможність держави ефективно формувати, зберігати від надмірного знецінення та раціонально використовувати фінансові ресурси країни для забезпечення її соціально-економічного розвитку і обслуговування фінансових зобов'язань.

Фінансова безпека регіону являє собою складне інтегроване поняття, що складається з фінансової безпеки окремого суб'єкта господарської діяльності, установи та населення, які мають особисті фінансово-економічні інтереси та цілі, насамперед пов'язані з власним відтворенням та підвищенням добробуту. Таким чином, у прив'язці до регіону, на думку І. Вахович, під фінансовою безпекою слід розуміти стійкий стан його захищеності, за якого відсутній, попереджений або нейтралізований вплив дестабілізуючих факторів на забезпечення стабільності, ефективності та збалансованості розвитку економіки, соціальної та екологічної сфер регіону [65, с.95].

Відтворення держави або регіону як інституту має підґрунтям передусім надходження від податків і зборів, оформлених у державному та місцевих бюджетах. Стає цілком очевидною зацікавленість держави і окремого регіону в довгостроковій фінансовій безпеці суб'єктів господарської діяльності і населення як платників податків. Брак зазначених надходжень, наприклад, внаслідок зниження рівня фінансової безпеки платників податків, обумовлює необхідність залучення позичкових ресурсів з внутрішніх та зовнішніх джерел. Це, в свою чергу, в довгостроковій перспективі стає чинником посилення тиску на платників податків, зменшуючи їхню фінансову та, як наслідок, економічну безпеку. Отже, позичкове фінансування є певним компромісом з інтересами фінансової безпеки держави. Вплив емісійного фінансування може бути вельми суперечливим і потребує окремого розгляду.

З наведеного можна зробити висновок, що без забезпечення фінансової безпеки практично неможливо вирішити жодне із завдань, що стоять перед регіональною економікою. Вона створює передумови для ефективного функціонування господарського комплексу і вирішення соціально-економічних та екологічних проблем. Фінансова безпека регіону спрямована на стимулювання регіонального розвитку, піднесення його фінансового потенціалу, зокрема, шляхом створення нових джерел фінансових ресурсів, для забезпечення балансу потреб та фінансових можливостей регіону.

Поряд з цим, фінансова безпека регіону передбачає відносну його фінансову незалежність та одночасну інтегрованість із загальнодержавною фінансовою безпекою, наслідком чого стає конкуренція та суперництво між регіонами у відстоюванні власних фінансових інтересів.

В своєму науковому досліджені О. Барановський дає більш широке тлумачення поняття фінансової безпеки. На його думку фінансова безпека - це:

- важлива складова частина економічної безпеки держави, що базується на незалежності, ефективності і конкурентоспроможності фінансово-кредитної сфери України, яка відображається через систему критеріїв і показників її стану, що характеризують збалансованість фінансів, достатню ліквідність активів і наявність необхідних грошових і золотовалютних резервів;

- ступінь захищеності фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин;

- рівень забезпеченості громадянина, домашнього господарства, верств населення, підприємства, організації, установи, регіону, галузі, сектора економіки, ринку, держави, суспільства, міждержавних утворень, світового співтовариства фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання існуючих зобов'язань;

- стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, розрахункової, інвестиційної, митно-тарифної та фондової систем, а також системи ціноутворення, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю відвернути зовнішню фінансову експансію, забезпечити фінансову стійкість (стабільність), ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання;

- стан фінансових потоків в економіці, що характеризується збалансованістю і наявністю апробованих механізмів регулювання і саморегулювання;

- якість фінансових інструментів і послуг, що запобігає негативному впливу можливих прорахунків і прямих зловживань на фінансовий стан наявних і потенційних клієнтів, а також гарантує (у разі потреби) повернення вкладених коштів [25, с.28].

За висновками І. Вахович фінансова безпека регіону займає особливе місце у структурі національної фінансової безпеки, що зумовлено роллю і місцем регіональних фінансів у забезпеченні програм економічного розвитку території держави, соціальної захищеності населення фінансуванні, утриманні й розвитку соціальної інфраструктури тощо [65, с. 92]. На основі принципів безпечного функціонування регіону, автор під фінансовою безпекою регіону розуміє стійкий стан захищеності регіону, за якого відсутній, попереджений або нейтралізований вплив, дестабілізуючих факторів на забезпечення стабільності, ефективності та збалансованості розвитку економіки, соціальної та екологічної сфер регіону (див. табл. 5.2) [65, с.95].

Виходячи з наведених визначень можна сказати, що фінансова безпека регіону є системою, яка забезпечує стабільність фундаментальних фінансових відносин та пропорцій розвитку регіону, які формують захищеність його фінансових інтересів. Цільовою направленістю фінансової безпеки регіону є створення необхідних фінансових передумов для піднесення фінансового потенціалу, підвищення фінансової незалежності, а також стійкого зростання соціально-економічних показників його розвитку в поточному періоді та на перспективу [76, с.119].

Досягненню стійкої фінансової безпеки на рівні регіону, як, власне, і на рівні держави, перешкоджає ряд невирішених проблем та чинників, які звичайно класифікуються як загрози фінансовій безпеці.

Таблиця 5.2. Підходи до визначення фінансової безпеки регіону

За висновками фахівців, проблема полягає у тому, що фінансовій безпеці регіонів загрожують сьогодні не тільки правова невирішеність багатьох питань (дезорганізація сфери державних закупівель, неврегульованість взаємостосунків регіонів з центральними органами виконавчої влади, несвоєчасне прийняття бюджетів всіх рівнів, недостатня спрацьованість прийнятих бюджетів, що тягне за собою необхідність внесення непередбачуваних корегувань і призводить до нецільового та ефективного використання фінансових ресурсів, порушень фінансової дисципліни, проблеми в сфері адміністрування податку на додану вартість тощо), а й низка несприятливих економічних чинників більш об'єктивного характеру (високі процентні ставки за банківськими кредитами, нестабільність фондового ринку та його інструментів, тінізація економіки і пов'язаних з нею фінансових ресурсів в результаті зростання податкового навантаження, ескалація економічної злочинності, низька професійна компетентність управлінських кадрів регіональних органів влади та управління, стрімке зростання цін на енергоносії та ін).

Графічна інтерпретація основних загроз регіональній фінансовій безпеці наведена на рис. 5.1.

Слід зазначити, що внутрішні загрози розуміються як сукупність негативних умов і чинників, джерелом виникнення яких є дана економічна система; зовнішні загрози - як сукупність умов і чинників, що сформувалися в економічних системах вищого рівня ієрархії по відношенню до даної системи. Таким чином, одна і та ж загроза залежно від рівня ієрархії досліджуваної системи може трактуватися і як внутрішня, і як зовнішня [72, с. 151].

Рис. 5.1. Основні загрози фінансовій безпеці регіону

Незважаючи на певну лібералізацію економічних відносин серед важливих загроз фінансовій безпеці соціально-економічного розвитку регіонів, виділяється проблема "тінізації" майже у всіх галузях економіки, яка, за даними Міністерства економіки України, становить 27% офіційного ВВП, що дестабілізує грошовий обіг, призводить до втрати бюджетних ресурсів, спотворює принципи конкуренції, безпосередньо призводить до отримання невеликою часткою громадян надзвичайно великих не облікованих прибутків.

На думку фахівців, як і раніше, серед основних причин, що обумовлюють існування та поширення "тіньового" сектору економіки, є:

... У певна невідповідність ("застарілість") чинного законодавства сучасним умовам господарювання. В першу чергу, це стосується високого рівня податків, які спонукають переважну більшість підприємницьких структур і пересічних громадян країни приховувати від оподаткування свої реальні прибутки або займатися незареєстрованим видом діяльності, наприклад, торгівлею на ринках;

^ намагання певного кола осіб (переважно кримінального характеру) збагатитися у досить стислі терміни, в тому числі шляхом отримання матеріальних благ з порушенням чинного законодавства;

^ негативний вплив суто економічних чинників на роботу окремих галузей економіки регіону, зокрема, в АПК - диспаритет цін на сільгосппродукцію та промислові товари і пально-мастильні матеріали.

За висновками експертів, до найбільш розповсюджених видів протиправних проявів у кредитно-банківській системі України відносяться:

^ відсутність належного контролю за операціями з коштовностями;

^ порушення правил здійснення операцій з іноземною валютою;

^ спроби несанкціонованого проникнення до системи міжбанківських електронних платежів з метою крадіжки фінансових ресурсів;

* проведення грошових махінацій з використанням фальшивих цінних паперів.

Основними напрямками поточної "тінізації" цієї прибуткової сфери є:

* розширення сфери банківських послуг, пов'язаних з використанням пластикових карток, анонімних, кодованих і рахунків "на пред'явника";

^ фінансові шахрайства з цінними паперами, пов'язані з боротьбою за корпоративні права конкретних "процвітаючих" підприємств;

V шахрайства з борговими зобов'язаннями, зокрема векселями, з метою приховування реальних дисконтів і заниження ліквідності угод;

^ необґрунтоване без заставне кредитування "дружніх" комерційних структур;

^ створення комерційних банківських структур винятково для "відмивання" "тіньових" капіталів без урахування офіційно задекларованої статутної діяльності.

Узагальнений аналіз загроз фінансовій безпеці регіону показує, що значну небезпеку становлять, по-перше, недостатня кваліфікація управлінських кадрів, рекомендації та пропозиції щодо недоцільності державного регулювання макроекономічних процесів в кредитно-фінансовій сфері навіть за допомогою ринкових механізмів або ручне тимчасове управління окремими проблемними явищами без врахування наслідків для всього фінансово-економічного сектору, по-друге, зростання порушень фінансової дисципліни в бюджетній сфері, по-третє, подальша "тінізація" економіки та приховування доходів найманих працівників.

Кризові явища та тенденції, що характеризують сучасний стан і розвиток економічної та фінансової системи регіонів та України в цілому, насамперед зумовили визначення внутрішніх загроз для фінансової безпеки як таких, що набагато перевищують небезпеку зовнішніх та можуть призвести до зростання чинників, які негативно вплинуть на загальний фінансово-економічний стан регіону.

Підсумовуючи різні підходи до тлумачення фінансової безпеки регіону, М.Медвідь пропонує таке визначення фінансової безпеки регіону - це стан економічного розвитку регіону, що характеризується необхідними фінансовими ресурсами для задоволення потреб населення регіону, виконання своїх функціональних зобов'язань усіма ланками фінансової системи стосовно захисту його фінансових інтересів, попередження фінансових загроз та небезпек, подолання фінансової кризи і забезпечення ефективного функціонування економіки регіону в цілому, що, на відміну від існуючих, виражає стан фінансової системи регіону через ефективність використання його фінансових ресурсів та відповідно задоволення потреб населення [76, с. 21].