Фінанси регіону - Коваленко М.А. - 5.3. Принципи регіональної політики забезпечення фінансової безпеки

Принципи забезпечення фінансової безпеки, тобто правила господарювання, якими мають керуватися суб'єкти фінансової безпеки на певному етапі історичного розвитку, були обґрунтовані українськими вченими О. Барановським та М. Єрмошенком. На думку М. Єрмошенка [5, с.63-64], визначення і безумовне дотримання принципів організації фінансової безпеки є передумовою створення й ефективної діяльності системи забезпечення безпеки фінансово-кредитної сфери. При цьому до таких принципів він відносить: необхідність розроблення і прийняття державної стратегії забезпечення фінансової безпеки у складі відповідних концепції та програми; визначення й затвердження на державному рівні національних інтересів фінансової безпеки; визначення час oвід часу пріоритетів та основних напрямів державної політики у сфері фінансової безпеки; наявність сукупності основних критеріїв фінансово-кредитної сфери з точки зору дотримання її безпеки; необхідність визначення порогових значень показників фінансової безпеки та їх порівняння з поточними; визначення і чітке виконання функцій та повноважень суб'єктів системи фінансової безпеки; необхідність структурного формування й правового оформлення системи фінансової безпеки; постійний моніторинг основних показників фінансової безпеки.

О. Барановський вважає, що система забезпечення фінансової безпеки повинна базуватися на таких принципах: законності; обґрунтованості; керованості; справедливості і рівноправності; презумпції, що жодні масові та грубі порушення фінансових інтересів громадян України не залишаються безкарними; наявності й дієвості правового механізму та механізму розв'язання правових спорів і конфліктів у сфері фінансової безпеки; багато вимірності; комплексності; неподільності; взаємної відповідальності всіх суб'єктів фінансової безпеки; забезпечення балансу фінансових інтересів громадян, домашніх господарств, підприємств, організацій, установ, галузей, регіонів, держави і суспільства в цілому; вчасності й адекватності заходів, пов'язаних із відверненням загроз і захистом національних фінансових інтересів; дотримання максимально припустимого рівня прозорості у сфері фінансової безпеки; еволюційності; наступництва; послідовності; інтегрованості у міжнародні системи фінансової безпеки; невтручання у внутрішні справи держави та необхідність її згоди на дії з боку міжнародного співтовариства, що стосується її суверенних справ; пріоритету договірних (мирних) заходів у розв'язанні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів фінансового характеру; сумісності; неподільності та недоступності індивідуальним покупцям ресурсів, що витрачаються на забезпечення фінансової безпеки суспільства в цілому, неможливості виключення з числа користувачів суспільними благами тих людей, хто з тих чи інших причин не сплачує за них; варіантності; співмірності технічної і соціальної складової фінансової безпеки за безумовного пріоритету останньої; стабільності і надійності; прийнятого ризику; ефективності [88, с.З9-41 ].

З іншого боку, стратегія фінансової безпеки регіону також повинна здійснюватись на принципах державної регіональної політики (див. рис. 5.2.) [76, с. 25].

У державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року визначено принципи політики регіонального розвитку в Україні [б]. З погляду забезпечення фінансової безпеки їх зміст буде проявлятись в наступному:

Принцип програмування передбачає щорічне планування необхідних витрат Державного бюджету, що є запорукою забезпечення фінансової безпеки регіонів.

Принцип концентрації. У зв'язку з обмеженістю державних фінансових ресурсів при реалізації завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку, вони концентруються на географічно визначених територіях, установлюється ієрархічність пріоритетів відповідно до сформульованих цілей, визначаються вимоги до економічної ефективності їх використання.

Принцип синхронізації дій передбачає синхронізацію здійснення основних реформ, що забезпечують фінансову безпеку регіонів, узгодження пріоритетів та дій центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Рис. 5.2. Відображення елементів системи фінансової безпеки регіону в стратегії фінансової безпеки регіону

Принцип поляризованого розвитку, на відміну від принципу вирівнювання, передбачає формування "опорних регіонів" (полюсів, локомотивів зростання), в яких концентруються фінансові, адміністративно-управлінські, людські та інші ресурси з подальшим розповсюдженням інноваційної активності в інші регіони.

Принцип додатковості передбачає, що державна фінансова підтримка регіонального розвитку розглядається як кошти одночасного фінансування з Державного та місцевого бюджетів.

Принцип субсидіарності - принцип розподілу владних повноважень, за якими надання адміністративної послуги максимально наближується до її безпосереднього споживача із урахуванням повноти й належної якості цієї послуги шляхом концентрації матеріальних і фінансових засобів на відповідних територіальних рівнях управління.

Принцип збалансованого розвитку зумовлює диференційованість надання державної підтримки регіонам з урахуванням особливостей їх потенціалу і відповідно до умов, критеріїв та строків, визначених законодавством.

Принцип партнерства передбачає тісну співпрацю між центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, недержавними організаціями, суб'єктами господарювання в процесі реалізації, моніторингу та оцінювання фінансової безпеки регіонів.

Принцип єдності що передбачає забезпечення: суспільної єдності, економічної єдності, просторової єдності.

Для повноти до принципів регіональної політики необхідно віднести принцип своєчасності й адекватності заходів для забезпечення фінансової безпеки, пов'язаних із запобіганням, нейтралізацією та ліквідацією фінансових загроз і небезпек та захистом фінансових інтересів населення залежно від стану фінансової системи регіону, що, на відміну від інших, дозволяють формувати систему фінансової безпеки регіону й забезпечують ефективність здійснення заходів забезпечення фінансової безпеки регіону залежно від стану фінансової системи.

Для розв'язання проблеми розроблення стратегії фінансового розвитку регіону мають бути відновлені зведено-координуючі та балансові функції в сфері соціального розвитку, підвищення рівня життя населення, поліпшення використання регіональних ресурсів багатоцільового призначення, будівництва, розміщення виробництва структуроутворюючої продукції. При розробленні комплексних прогнозів фінансового розвитку регіонів необхідно виходити з аналізу територіальних факторів економічного зростання. При цьому важлива функція територіальних економічних органів - вивчення суспільних потреб і ринкового попиту.

У стратегії фінансової безпеки регіону доцільно структурувати такі найважливіші аспекти: визначити - мету та завдання фінансової безпеки регіону в конкретних умовах її соціально-економічного розвитку на коротко- і довгострокову перспективу; засоби й інструменти вибраної стратегії; характеристику внутрішніх і зовнішніх загроз фінансовій безпеці на всіх рівнях їх виникнення; засоби та способи протидії загрозам фінансової безпеки; критерії і параметри, які характеризують регіональні інтереси в усьому розмаїтті фінансових відносин; формування фінансової, грошово-кредитної, валютної, бюджетної, податкової, митної, інвестиційної, розрахункової, цінової, банківської політики, а також інституційних перетворень і необхідних механізмів, що усувають або пом'якшують вплив факторів, які підривають фінансову стійкість особи, домашнього господарства, верств населення, господарюючих суб'єктів, регіону, галузі, сектора економіки, ринку, держави, суспільства в цілому; систему конкретних заходів, спрямованих на реалізацію намічених цілей, яка включає способи гарантування певного стану фінансової безпеки [76, с. 28].

Для побудови справжньої системи фінансової безпеки регіону, а не штучного об'єднання окремих розрізнених елементів необхідно насамперед чітко визначитися з предметом захисту, після чого з'ясовувати вже його конкретні методи та засоби. Предметом захисту, на погляд [76], ? фінансові інтереси регіону.

Якщо забезпечення фінансової безпеки держави асоціюється із захистом національних інтересів, то при розгляді фінансової безпеки регіону доцільно виділяти регіональні інтереси. До основних регіональних інтересів необхідно віднести: підвищення ефективності фінансової системи регіону; створення і підтримання на відповідному рівні регіональних бюджетно-фінансових й інших економічних засобів регулювання економіки; створення та постійне вдосконалення правової основи, що забезпечує ефективне формування і функціонування фінансової системи регіону; надання можливості регіону для використання наявних ресурсів; створення та постійне вдосконалення правоохоронного механізму із захисту фінансової системи від кримінальних процесів і зазіхань; залучення іноземного капіталу на вигідних для регіону України умовах; стабільність суспільно-політичної та національно-етнічної ситуації й ін.