Наявність нераціональних структур виробництва і споживання призводить до того, що обсяг і види екологічно стійких відходів збільшуються безпрецедентними темпами. Якщо така тенденція збережеться, обсяг відходів може істотно збільшитися, зокрема до 2025 р. зрости в чотири-п'ять разів. Найліпшим засобом, що дасть змогу повернути у зворотному напрямку тенденцію, яка спостерігається нині, є превентивний підхід до обробки й вилучення відходів, що забезпечує зміни в способі життя, а також у структурі виробництва і споживання.
Тому в системах управління екологічною безпекою слід виходити з порядку пріоритетності встановлених цілей і приділяти основну увагу таким чотирьом програмам:
• мінімізація відходів;
• максимізація екологічно безпечного повторного використання і рециркуляції відходів;
• сприяння екологічно безпечному вилученню та обробці відходів;
• розширення операцій, пов'язаних із відходами, у життєвому циклі продукції.
Пріоритет слід надати впровадженню програм щодо забезпечення мінімізації обсягу утворюваних відходів та спонукати неурядові організації і групи споживачів до участі в таких програмах. Ці програми повинні, за можливості, формуватися на основі здійснюваних або запланованих заходів і спрямовуватися на:
• створення і зміцнення національного потенціалу в галузі вивчення й розробки екологічно безпечних технологій, а також застосування заходів щодо зведення до мінімуму обсягу утворюваних відходів;
• формування стимулів для зміни нераціональних структур виробництва і споживання;
• розробку цільових планів дій із мінімізації утворення відходів як складових загальнонаціональних планів розвитку народного господарства;
• надання особливої уваги чинникам мінімізації відходів у постачальницькій діяльності.
Цілями у сфері управління максимізацією екологічно безпечного повторного використання і рециркуляції відходів є такі:
• забезпечення зміцнення й розширення корпоративних систем утилізації і вторинної переробки відходів;
• розробка програм утилізації і вторинної переробки всіх видів відходів, у тому числі паперу;
• забезпечення підготовки інформації, розробки методів і відповідних директивних документів, щоб сприяти створенню і впровадженню систем утилізації і вторинної переробки відходів.
Щоб досягти визначених цілей, потрібно:
• створити і зміцнити національний потенціал для утилізації повторного використання постійно зростаючого обсягу відходів;
• переглянути і реформувати національну політику в галузі відходів для створення стимулів для утилізації і повторного використання відходів;
• розробити і впровадити національні плани в галузі обробки та вилучення відходів, які б ґрунтувалися на концепції утилізації і повторного використання відходів та забезпечували її впровадження;
• змінити існуючі норми або вимоги до продукції, що виробляється, для зменшення обсягів сировинних матеріалів;
• розробити програми суспільної освіти та інформування в інтересах пропаганди використання продуктів рециркуляції.
Безпечне та екологічно обґрунтоване вилучення радіоактивних відходів (цільове управління)
Радіоактивні відходи утворюються під час ядерного паливного циклу, а також під час використання ядерних матеріалів (використання радіоактивних ізотопів у медицині, у наукових дослідженнях і в промисловості). Рівень радіаційної та експлуатаційної небезпеки, пов'язаної з радіоактивними відходами, коливається від дуже низької (у випадку короткоживучих малоактивних відходів) до дуже значної (у випадку високоактивних відходів). Щорічно в усьому світі внаслідок виробництва ядерної енергії утворюється приблизно 200 000 м3 малоактивних і проміжних радіоактивних відходів і 10 000 м3 високоактивних відходів. Обсяг цих відходів зростає у зв'язку з введенням в експлуатацію нових ядерних енергоблоків, демонтажем ядерних установок і розширенням використання радіоактивних ізотопів. Високоактивні відходи містять приблизно 99 % радіоактивних ізотопів і завдяки цьому становлять значну радіаційну небезпеку.
Мета безпечного та екологічно обгрунтованого управління вилученням радіоактивних відходів полягає в тому, щоб забезпечити безпечне поводження з радіоактивними відходами, їх транспортування, зберігання та вилучення для охорони здоров'я людини і навколишнього середовища на більш широкій основі інтерактивного комплексного підходу до безпечного поводження з радіоактивними відходами.
Щоб досягти мети, потрібно:
• сприяти проведенню політики і прийняттю практичних заходів щодо мінімізації утворення радіоактивних відходів та забезпечувати їх безпечні обробку, кондиціонування, перевезення і вилучення;
• надавати підтримку заходам, що пов'язані з розробкою і розповсюдженням норм або керівних принципів і кодексів стосовно радіоактивних відходів, у вигляді міжнародно визнаної основи для безпечного та екологічно обгрунтованого поводження з радіоактивними відходами та їх вилучення.
Глава 8. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
8.1 Загальні положення
8.2 Специфіка інформаційних систем екологічного управління
8.3 Екологічне законодавство як системоутворювальна база даних
8.4 Інформація для прийняття рішень у контексті збалансованого розвитку
8.5 Кадастрова інформаційна система
8.6 Екологічний моніторинг
8.7 Екологічне картографування
Топографічні карти.