Вивчивши дану тему, Ви повинні знати:
o Мета та принципи управління навколишнім середовищем;
o Проведення первинного екологічного аналізу;
o Розробка екологічної політики підприємства;
o Планування екологічної діяльності, екологічні аудит та моніторинг;
o Структура моделі системи управління навколишнім середовищем;
o Аналіз та удосконаленнчя системи управління навколишнім середовищем.
8.1. Передумови впровадження міжнародних стандартів ISO серії 14000 на системи управління навколишнім середовищем в Україні
Своїм життям, самим фактом свого існування, а тим більше своїм господарюванням, людина впливає на навколишнє середовище. Впливаючи, перетворює його, про що наголошував ще В.І. Вернадський. Але людина розумна в процесі своєї ноосферної діяльності мусить контролювати, регулювати та регламентувати свої дії по відношенню до природи, тобто управляти впливом на навколишнє середовище.
На сучасному етапі розвитку суспільство велику увагу приділяє проблемам контролю забруднення навколишнього середовища, впровадженню попереджувальних природоохоронних заходів, заходів щодо ефективного використання природних ресурсів та екологічно чистих технологій. Концентрація зусиль світового співтовариства на цих проблемах, як частини концепції сталого розвитку, знайшла відображення у прийнятих Деклараціях про навколишнє середовище та розвиток (Ріо-де-Жанейро, 1992 р. та Йоханес-бург, 2002 р.).
Виходячи з своїх потреб світова спільнота формує, з одного боку, соціальне замовлення на певні види економічної діяльності, продукції та послуг, а з другого боку - такі вимоги щодо стану навколишнього середовища, виконання яких забезпечувало б повноцінне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище.
В той же час в процесі свого функціонування різні сфери економіки, в тому числі промисловість і сфера послуг, неодмінно створюють продукти чи відходи, які забруднюють навколишнє середовище. В структурі економіки України значне місце належить сферам виробництва, які щорічно створюють сотні мільйонів тон відходів. Наявність такої кількості відходів, в тому числі токсичних, є найбільш вагомим фактором забруднення навколишнього середовища, міграції токсичних та інших небезпечних речовин за межі окремих підприємств, регіонів, України в цілому.
Стан природного середовища, в свою чергу, визначає обмеження для функціонування економіки і існування всього живого. Тобто всі наведені вище чинники тісно пов'язані між собою нерозривними взаємозв'язками, а саме:
o використання природного середовища як простору існування живої матерії і розміщення виробничих сил;
o раціональне використання природних ресурсів в межах окремих країн та регіонів і конкретними суб'єктами економічної діяльності;
o використання природного середовища як буфера-приймача відходів життєдіяльності суспільства.
З цього випливає, що підтримка сталого розвитку вимагає створення системи управління природоохоронною діяльністю і екологічною безпекою на рівні світової спільноти, окремих країн, конкретних суб'єктів діяльності, тобто створення інтегрованої системи управління навколишнім середовищем, яка повинна бути пов'язана з загальною структурою світового економічного простору і охоплювати в комплексі всі питання ланцюгу "навколишнє середовище - виробництво - суспільство".
Створення такої структури регламентується міжнародними стандартами ISO серії 14000 на системи управління навколишнім середовищем, які мають суттєве значення для встановлення пріоритетів екологічних, економічних та соціальних завдань, що потребують вирішення для забезпечення та стабілізації сталого розвитку. На сьогодні це чи не єдина система, в рамках якої вектори економічних та екологічних інтересів суспільства повністю співпадають, тобто те, що вигідно підприємству економічно, абсолютно доцільно з екологічної точки зору.
3 метою відповідності систем управління навколишнім середовищем в Україні міжнародним стандартам створено та впроваджуються такі державні стандарти:
o ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанов щодо їх застосування;
o ДСТУ ISO14004-97. Системи управління навколишнім середовищем 3агальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення.
8.3. Проведення первинного екологічного аналізу
8.4. Розробка екологічної політики та планування
8.5. Переваги, які надає організації система управління навколишнім середовищем
Розділ 9. Міжнародний досвід і співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
9.1. Визначення пріоритетів в галузі міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
9.2. Міжнародне співробітництво та інтеграція в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
Інтеграція екологічної політики та роль судів в цьому процесі
Інтеграція екологічного управління
Екологічний аспект інтеграції України до Європейського союзу