Серед сегментів світового ринку найдинамічнішим і найвагомішим є інформатизаційний. Він охоплює різні форми підприємницької діяльності, яка забезпечує бурхливий інноваційний розвиток, а також диверсифікацію сучасних видів економічної активності (зокрема, комп'ютерно-комунікативні послуги). Водночас інформатизація, з одного боку, може бути об'єктом макроекономічної політики, цілеспрямованої міжнародної кооперації, а з іншого - підставою для переоцінювання системних підходів до регулювання відносин щодо суспільного відтворення на рівні держав та наддержавних структур.
У структурі ринку інформаційних технологій переважають телекомунікації. Матеріальними носіями їх мають стати нові засоби зв'язку, передусім системи мобільного зв'язку, а об'єктом - Інтернет.
Лідером у світовій електроніці та розробленні інформаційних технологій, безумовно, є Сполучені Штати, особливо в галузі електронної промисловості (серед 100 провідних електронних компаній приблизно половина - американські). Серед інших країн - лідерів інформаційного ринку - деякі європейські країни, Канада, Сінгапур, країни Південно-Східної Азії з динамічним венчурним капіталом, що є економічним рушієм ринку високих технологій.
Домінування США у багатьох напрямах електронної індустрії підкріплюють новими досягненнями американські розробники. Наприклад, характерним атрибутом постіндустріальної моделі міжнародного співробітництва, що ґрунтується на тенденціях інформатизації, є синтез біотехнологій і комп'ютерних розробок, які значною мірою визначають світову торгівлю та кооперацію.
Важливим компонентом інформатизації є створення галузевих інтернет-ринків, наприклад ринку автомобільних комплектуючих. Так, автомобільні корпорації "Форд Мотор", "Дженерал Моторе" і "Даймлер-Край-слер" оголосили про намагання створити найбільший у світі спеціалізований автомобільний інтернет-ринок із метою сприяння закупівлі необхідної сировини, деталей до автомобілів та інших товарів, прискорення виробничого процесу, зниження собівартості кінцевої продукції. Крім того, інтернет-ринок дасть змогу зменшити термін доставки автомобілів покупцям (від двох місяців до 10- 20 днів).
Такий проект також започаткували провідні світові енергетичні Й нафтохімічні компанії. На чолі проекту та його ініціаторами стали галузеві лідери - BP Amoco і Royal Dutch/Shell. У проекті також беруть участь корпорації Conoco, Dow Chemical, Equilon Enterprises, Mitsubishi Corporation, Motiva Enterprises, Occidental Petroleum, Phillips Petroleum, Repsol YPF, Statoil, Tosco, TotalFinaElf та Unocal. Створена ними електронна біржа покликана обслуговувати великі поставки, вона знизить обігові витрати на 5-30%. Загалом галузь електронної комерції надзвичайно динамічна: із початку XXI ст. щорічно зростає удвічі, очікується ще динамічніший її розвиток.
Динаміка міжнародних економічних зв'язків означає істотне зростання кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також разових і довгострокових контактів, що поглиблює проблему інформаційного забезпечення інтернаціональної співпраці, розв'язання якої передбачає розвиток двох інформаційних напрямів: забезпечення необхідними відомостями про характер зовнішньоекономічних операцій, можливих партнерів, товари, кон'юнктуру закордонних ринків, потенційних корпорантів; інформаційні послуги закордонним фірмам стосовно характеру вітчизняного ринку, нормативної бази, що регулює його зовнішньоекономічну сферу, переліку товарів тощо.
Перспективи комерційної інформатизації пов'язані з максимально повною інтеграцією в міжнародний інформаційний простір, оскільки навіть найповніший національний банк даних не зможе відповідати вимогам системи міжнародного поділу праці початку XXI ст., якщо не забезпечуватиме доступу до світової комерційно-технічної інформації. У створенні такої інформаційної системи особливо зацікавлені безпосередні виробники, серед яких насамперед необхідно враховувати інтереси малих і середніх підприємств, що мають обмежені можливості міжнародних контактів порівняно з великими об'єднаннями, концернами. Доступ до інформаційної системи характеризується простотою організації та малозатратністю.
Метою цих заходів є створення розвинутої інформаційної бази, яка б уможливлювала підключення до всіх необхідних національних і міжнародних банків даних, одержання вичерпних консультацій, рекламних матеріалів кожним споживачем інформації.
Важливим прикладним аспектом інформатизації є стимулювання інструментів стандартизації та уніфікації умов виробництва і критеріїв якості продукції, умов споживання. Політика в галузі стандартів стала важливим чинником та передумовою інтеграції певної держави до системи світового господарства, засобом проведення ефективної міжнародної економічної діяльності. Завдання у цьому напрямі полягають у досягненні домовленостей про взаємне визнання сертифікатів відповідності товарів, гармонізації стандартів країн, широкому співробітництві між органами стандартизації, статистичними відомствами країн, які торгують та здійснюють кооперування, реалізують інші форми економічної взаємодії. З практичного погляду має значення і те, що система стандартизації та сертифікації забезпечує уніфікацію параметрів національної економічної діяльності з міжнародними нормами, мета якої - оптимізація умов спеціалізованого виробництва, експортної діяльності, недопущення надходження на національну територію дешевої неякісної продукції іноземного походження.
Крім того, міжнародний досвід свідчить про пріоритетність розв'язання проблем у сфері стандартизації стосовно проведення інтеграційних заходів. Важлива функція держави полягає в уніфікації режиму міжнародної економічної діяльності і передусім торгівлі. Зокрема, товарний класифікатор є необхідним інструментом регулювання експортно-імпортних операцій і підставою для застосування інструментів тарифного та нетарифного регулювання міжнародної торгівлі, здійснення митного оформлення товарів, ведення статистики міжнародної торгівлі.
Інструменти науково-технічного регулювання у відкритій економіці
Інформаційний тиск і новий світовий порядок: імперативи глобального інформаційного суспільства
2.3. Ресурсна складова перспективних геоекономічних позицій пострадянських країн
2.4. Економічні виміри глобальних енергетичних ресурсів
3.Сценарії розвитку головних центрів економічної сили
3.1. Економіка США і актуальні геополітичні перспективи
3.2. Зони вільної торгівлі європейського союзу: можливості для України
3.3. Китай: геоекономіка світового лідера
Передумови економічних досягнень Китаю