7.1. Структура фінансової системи країни і державна фінансова політика
Фінансова політика держави - заходи держави щодо мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу та використання на основі фінансового законодавства для реалізації соціально-економічних цілей розвитку суспільства. Основними елементами державної фінансової політики є: політика державних видатків; фіскальна політика (стосується заходів щодо мобілізації коштів у державну скарбницю; питань формування та регулювання державного бюджету). Обумовлює фінансову політику держави, передусім, стан національної економіки.
Існують 2 типи державної фінансової політики:
1) дискреційна, тобто безпосередня, яка здійснюється за допомоги таких прямих засобів впливу, як держконтракт, держзамовлення, державні інвестиції, соціальні трансферти, зміни у податковому регулюванні, фінансування державних програм або громадських робіт тощо;
2) автоматична (недискреційна), на основі так званих стабілізаторів (податків, соціальних виплат тощо).
Фінансова політика держави пов'язана з поняттями фінансової і бюджетної системи країни, власне через які вона і реалізується, втілюється у життя, матеріалізується. З іншого боку, фінансово-бюджетне регулювання становить комплекс засобів державного
регулювання фінансової системи і насамперед використання державних фінансів.
Нефінансова система країни - це сукупність різноманітних фондів грошових ресурсів у державі і способів їх формування та використання. Вона охоплює у своїй структур такі елементи, як: державний бюджет, позабюджетні цільові (спеціальні) фонди, фінанси підприємств, місцеві фінанси (місцеві бюджети), фондовий ринок.
Основним елементом фінансової системи країни, який виступає одним із найважливіших комплексних регуляторних засобів у контексті державної фінансової політики, є державні фінанси. Власне через державні фінанси (державний, місцеві бюджети та позабюджетні цільові фонди) перерозподіляється значна частина ВВП.
Основу системи державних фінансів (яка є основним комплексом засобів державної фінансової політики) становить бюджетно система. Через неї проходять основні фінансові потоки доходів та видатків держави. Бюджетна система охоплює центральний (державний) бюджет, регіональні та місцеві бюджети. У загальному бюджет - це розпис, кошторис грошових доходів і витрат держави, міста, підприємства, які вони передбачають одержати і витратити в майбутньому періоді.
Залежно від адміністративно-територіального устрою управління країни бюджети бувають центральними (державними), регіональними і місцевими. Бюджет центрального уряду та бюджети регіональних і місцевих органів влади становлять так званий консолідований (зведений) бюджет. Бюджетний устрій у країні (організація бюджетної системи в країні, основні засади її побудови та взаємозв'язки між її елементами та ланками) визначається з урахуванням державного устрою та адміністративно-територіального поділу в країні. В Україні бюджетна система складається з Державного бюджету України, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів.
Правовою основою формування бюджетної системи та бюджетного регулювання в Україні є Конституція України, закон "Про бюджетну систему України" та інші нормативно-правові акти з цього питання.
інформаційно-аналітичним інструментом визначення обсягів фінансових ресурсів держави, можливостей їх використання для фінансування соціально-економічного розвитку, оптимальних напрямів їх розподілу та використання є щорічний зведений баланс фінансових ресурсів України. Зведений баланс фінансових ресурсів держави є складовою ДПЕСР України (розділ "Основні баланси національної економіки").
Взаємозв'язки елементів (ланок) фінансової системи регулюються чинним - законодавством.
7.3. Податкова політика держави
7.4. Грошово-кредитна політика держави. Інфраструктура грошово-кредитної системи
7.5. Засоби та заходи грошово-кредитної політики
7.6. Ціни як об'єкт та інструмент ДРЕ
7.7. Система органів і правова основа державного регулювання цін
7.8. Антиінфляційна політика держави
Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇДІЯЛЬНОСТІ
8.1. Зміст, засади і види зовнішньоекономічної діяльності
8.2. Форми і засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності