Для того щоб оцінити ефективність діяльності служби за допомогою коефіцієнтів, слід визначити ці коефіцієнти. Вони мають бути зорієнтовані на кінцевий результат у конкретному напрямі. Якщо, наприклад, в обов'язки служби безпеки входить перевірка благонадійності партнерів, то коефіцієнт, що розробляється, має оцінювати роботу служби безпеки саме за якістю цієї перевірки. Інакше кажучи, потрібно враховувати обсяг роботи, співвідношення кількості точних і приблизних оцінок благонадійності, а також втрати компанії через помилки служби безпеки.
Коефіцієнт якості відбору кандидатів (Кк) - це відношення кількості працівників, звільнених за шахрайство (або підозрюваних) з числа прийнятих на роботу за досліджуваний період (У), до загальної кількості прийнятих на роботу за цей період (77):
Очевидно, в ідеалі цей коефіцієнт дорівнює нулеві, а чим ближче його значення до одиниці, тим більше підстав говорити про повну некомпетентність служби безпеки. Але застосовувати його в чистому вигляді, без урахування конкретних обставин, не можна. Наприклад, факт шахрайства зафіксовано, а особу, що вчинила правопорушення, не виявлено. В такому разі У так само дорівнює нулеві, отже, і К також дорівнюватиме нулеві, а служба безпеки при цьому може не працювати взагалі.
Рівень втрат на одного прийнятого на роботу працівника (С ) - це відношення загальних втрат від умисних дій персоналу (Р) за досліджуваний період до загальної кількості прийнятих за цей час працівників (77):
Як і в попередньому випадку, найкращим показником є нуль, і чим ближче до нуля цей коефіцієнт, тим вища якість роботи служби безпеки. Проте цей метод ефективний тільки щодо перевірки кандидатів. Адже можливий і такий варіант. На підприємстві виявлено великий відсоток розкрадань. Однак, знаючи про це, на роботу прийняли значну кількість нових працівників. У результаті обсяг втрат залишився незмінним, а коефіцієнт істотно зменшився.
Оцінити ефективність роботи з клієнтами і партнерами допоможуть два показники.
1. Коефіцієнт якості перевірки партнерів (К), який обчислюють як відношення між кількістю партнерів, що вчинили шахрайство, з тих, з ким почали співпрацювати в досліджуваний період (А), до загальної кількості партнерів, з якими почалася робота в цей період (В):
Найкращий показник - нуль. Чим вищий коефіцієнт, тим нижча якість роботи служби безпеки. Якщо показник дорівнює одиниці, це свідчить про повну некомпетентність служби безпеки в цій галузі.
2. Рівень втрат на одного партнера (Сп). Це загальне відношення втрат від зловмисних дій партнерів (Г) за досліджуваний період до загальної кількості партнерів, з якими почалася робота в цей період
ІД)-
Ідеальний числовий вираз - нуль, і чим ближче до цього показника коефіцієнт, тим вища якість роботи служби безпеки.
Експертна оцінка
Суть цього методу зводиться до того, що в компанії виділяють групу фахівців (зазвичай топ-менеджерів), так чи інакше пов'язаних із роботою служби безпеки, які стають експертами. Після закінчення звітного періоду кожен із них оцінює роботу служби безпеки за деякою умовною шкалою (наприклад, від 0 до 5). Потім обчислюють середній показник, який і є оцінкою роботи служби безпеки за певний період.
Оцінка за системою "BARS"
Складнішим, проте точнішим є метод "BARS". Для його застосування потрібні експерти (група Б) і фахівці для розроблення методики (група А). Краще, якщо це будуть люди, які тісно пов'язані з роботою служби безпеки або беруть у ній безпосередню участь.
Експерти групи А описують специфічні ситуації ефективного й неефективного виконання обов'язків або кожного працівника служби безпеки окремо чи всієї служби загалом. Схожі ситуації об'єднують у невеликі групи, які потім стисло характеризують. Ці самі фахівці проводять ранжування поведінки, описаної в кожному випадку, всередині групи за допомогою 7-9-рівневих шкал.
Експерти групи Б з певною періодичністю оцінюють роботу служби безпеки за визначеними шкалами на основі встановлених критеріїв.
На першому етапі для побудови шкал і визначення критеріїв потрібні значні витрати переважно часових і людських ресурсів. Але кінцевий продукт можна ефективно використовувати протягом тривалого періоду без серйозних змін.
Оцінка за сукупністю показників
Основу цього способу становить розроблена в компанії система показників, яка може охоплювати:
* об'єктивні вимоги, наприклад, зовнішній вигляд працівника (особливо якщо це впливає на якість виконання обов'язків), стан поста (робочого місця), трудову дисципліну (прогули, запізнення, порушення) і т.ін.;
o знання теорії і практики, яких досягають тренуванням і навчанням (перевіряються атестаційною комісією або безпосереднім керівником); цей показник дещо суб'єктивний, проте добре відпрацьовує навички;
o загальні результати роботи ввіреного сектора компанії (є розкрадання - показник знижується, виявлено порушника - показник підвищується).
* непланові перевірки, які проводяться за допомогою "навчальних" порушників.
До кожного з перелічених критеріїв можна "прив'язати" частину зарплати, стимулюючи цим працівників служби безпеки.
ТЕМА 4. Недобросовісна конкуренція і захист комерційної таємниці
4.1. Сутність і значення комерційної інформації. Комерційна таємниця підприємства
4.2. Правові аспекти комерційної таємниці
4.3. Механізм визначення переліку інформації, що становить комерційну таємницю
1. Тотальний
2. Плагіаторський
3. Аналітичний
4. Експертний
4.4. Недобросовісна конкуренція і методи викрадення таємниць підприємства