Економічний аналіз - Мних Є.В. - 2.1. Метод економічного аналізу та його характеристики

2.1. Метод економічного аналізу та його характеристики

Економічний аналіз, ґрунтуючись на загальній теорії наукового пізнання та враховуючи особливість економічної теорії, має свою специфіку методу дослідження. Під методом економічного аналізу розуміється науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів І способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.

До характерних ознак методу економічного аналізу належать такі:

1. Розкладання та деталізація складних економічних систем. Це діалектичний підхід, який полягає в тому, що будь-яке явище чи процес розглядають як складну систему і в процесі дослідження треба виокремити їх елементну будову за цільовими ознаками аналізу та взаємозв'язки цих елементів. Наприклад, процес виробництва розглядають у взаємозв'язку використання знарядь праці, предметів праці, живої праці, організації виробництва і праці, управління ними, умов виробництва тощо. Такий поелементний поділ дає змогу глибше пізнати природу будь-якого явища чи процесу, чинники їх зміни та розвитку і, як наслідок, провадити синтез знань про ці системи та формувати організаційно-економічні механізми управління ними.

2. Виявлення та визначення взаємозв'язків елементів досліджуваної системи і причинно-наслідкових зв'язків зміни їх параметрів. Метод аналізу передбачає з'ясування типу та характеру зв'язків, побудову алгоритму факторної залежності і визначення послідовності оцінок впливу факторів. Економічні взаємозв'язки зазвичай відображають у вигляді математичних формул чи математичних моделей. Використання в аналізі аналітичних моделей дає змогу абстрактно (інформаційно) показати основні взаємозв'язки у реальній господарській системі. Звичайно, не вся сукупність зв'язків може бути формалізована, але чим точніший результат формалізації, тим об'єктивніші оцінки та висновки. Будь-який взаємозв'язок можна подати як функціональний. Функція — математична категорія, яка виражає залежність одних величин від інших. Якщо позначити досліджуваний результат як у, а фактори, від яких він залежить, — х,, х2,..., хп, то невизначену поки що залежність можна описати як

Чітке визначення аналітичної моделі можна дати на підставі таких досліджень:

• визначення конкретних факторів, які достатньо корелюються у функціональному зв'язку. їх сукупність і ступінь aгpeгованості залежать від глибини аналітичного дослідження;

• визначення алгоритму функціональної залежності та виокремлення кількісних і якісних факторів впливу.

3. Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить від того, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку і від коректності проведених обчислень. Вичерпність і точність аналітичних результатів перевіряють за критерієм балансової узгодженості (сума часткових результатів впливу окремих факторів дорівнює результату їх сумарної Дії).

4. Оцінка аналітичних результатів та обґрунтування висновків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важливим є досягнення об'єктивності оцінок.

Обираючи способи дослідження економічних явищ і процесів, важливо визначити характер функціональної залежності. Усі функціональні зв'язки можна поділити на детерміновані та стохастичні. Детерміновані зв'язки — це пропорційні залежності між двома чи більше параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра. Стохастичні зв'язки — це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли тому самому значенню фактора може відповідати декілька значень результатного параметра, тобто відповідний ступінь впливу виявляється у певному співвідношенні факторів.