Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 1.3. Предмет, зміст і завдання аналізу

Розглянуті вище питання щодо ролі аналізу дають підстави зробити висновок, що економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємств і об'єднань з метою оцінювання її результатів і виявлення наявних резервів. Отже, предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і об'єднань у всій її багатогранності, відображеній у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації.

Таке визначення предмета економічного аналізу, напевно, найповніше і найбільше відповідає його суті, але воно не єдине. В економічній літературі предмет економічного аналізу визначають по-різному. Найдоцільнішим із них, на нашу думку, є визначення, наведене у підручнику "Економічний аналіз діяльності підприємств і об'єднань" (за ред. С.Б. Барнгольца і Г.М. Тация. – М.: Финансы и статистика, 1986).

Предметом аналізу є господарська діяльність конкретних підприємств, їх структурних підрозділів, об'єднань, міністерств і відомств, спрямована на виконання плану та її ефективність, що відображена у системі показників плану, обліку та звітності й інших джерелах інформації. Цю діяльність розглядають перш за все з погляду її відповідності соціально-економічним і політичним завданням поставленим урядом з метою їх аналізу та виявлення резервів подальшого покращення.

Економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких здійснювалася господарська діяльність, та вплив на результати цієї діяльності. Через це об'єктами економічного аналізу є всі напрями діяльності, а також інші процеси, пов'язані з нею, стан засобів підприємства. Об'єкти і суть економічного аналізу залежать від досліджуваних питань, глибини вивчення резервів (характеру порівнянь, періодичності та термінів проведення).

Залежно від аспектів дослідження виокремлюють фінансово-економічний і техніко-економічний аналіз. Фінансово-економічний аналіз спрямований на розкриття суті фінансових показників (реалізації, прибутку, рентабельності) у їх зв'язку з виробничими. Проте такий аспект завузький, тому для виявлення впливу факторів техніки, технології, організації виробництва, якості продукції на зміни фінансових показників використовують техніко-економічний аналіз, спрямований на вивчення техніко-виробничих показників (використання техніки, матеріалів, сировини, якості продукції, продуктивності праці). Зазначені показники здебільшого аналізують не за підприємством в цілому, а за окремими цехами, дільницями, виробничими бригадами. Результати техніко-економічного та фінансово-економічного аналізу мають бути тісно пов'язані. їх використовують для комплексного оцінювання результатів господарської діяльності підприємства (об'єднання) загалом і визначення його резервів.

Залежно від аналізованих питань вирізняють повний і тематичний аналіз. Повний економічний аналіз охоплює всі характеристики досліджуваного об'єкта, а тематичний провадять, розглядаючи вузьке коло питань, певні характеристики. Метою тематичного аналізу є виявлення, використання (з урахуванням того чи іншого показника) і визначення можливих резервів поліпшення фінансово-господарської діяльності. Прикладом тематичного аналізу може бути аналіз продуктивності праці, якості випущеної продукції, реалізації продукції та ін.

Залежно від масштабів вивчення резервів об'єктів, що порівнюються, економічний аналіз буває внутрішньоцеховий, внутрішньозаводський, галузевий і міжгалузевий. Най детальнішим з них є внутрішньоцеховий аналіз.

Для оцінювання роботи окремих цехів і служб та відзначення їх впливу на загальні показники підприємства проводять внутрішньозаводський економічний аналіз. Його результати дають змогу виявити передові й відстаючі підрозділи. Міжзаводський галузевий і міжгалузевий аналіз проводять, використовуючи зведені звіти господарських об'єднань. Основним завданням таких видів аналізу є виявлення впливу отриманих результатів роботи окремих підприємств промислового об'єднання, до складу якого вони входять. Порівняльний аналіз, який проводять, вивчаючи показники передових і відстаючих підприємств, сприяє поширенню передового досвіду, виявленню і використанню резервів кожного з таких підприємств.

Будь-який аналіз проводять з певною періодичністю. Виокремлюють щоденний, декадний, місячний, квартальний і річний аналізи. Найглибшими і найширшими є програми аналізу річних і квартальних результатів роботи підприємств, оскільки за результатами такого аналізу розробляють комплекс заходів, спрямованих на поліпшення діяльності в майбутньому.

Останнім часом дедалі ширше використовують щоденний (щозмінний) або, як його ще називають, оперативний економічний аналіз. Його результати одразу після робочого дня (зміни) дають можливість впливати на хід виконання планів господарської діяльності. Особливістю оперативного економічного аналізу є те, що його проводять лише за основними (як правило, широкими) показниками, що мають найбільше значення в конкретних умовах роботи підприємств. Об'єктами оперативного економічного аналізу можуть бути показники випуску продукції, її якості, ритмічності виробництва, відвантаження і реалізації. Його результати дають змогу керівництву підприємств і об'єднань вчасно вживати відповідні заходи, спрямовані на ліквідацію недоліків у виконанні поставлених завдань. Питання організації оперативного економічного аналізу досліджували професори І.І. Каракоз, В.І. Стражев, С.Л. Шкарабан та ін.

Об'єктами економічного аналізу, згідно з визначенням його предмета, є всі напрями діяльності підприємств, які відображаються за допомогою системи показників, що характеризують стан економіки й ефективності виробництва.

При проведенні аналізу виникає необхідність встановити, за допомогою яких показників можна дати повну характеристику того чи іншого об'єкта аналізу і виявити чинники, що зумовили позитивні або негативні результати діяльності.

Система показників економічного аналізу безпосередньо пов'язана з системою показників планування, але не тотожна останній. Кількість показників, необхідна для повного аналізу і характеристики об'єкта, завжди буде більшою, ніж кількість показників планування.

Зауважимо, що система показників економічного аналізу, як і показників планування, потребує постійного вдосконалення.

У процесі проведення економічного аналізу важливо, щоб завдання були чітко сформульовані.

Виокремлюють такі основні завдання економічного аналізу:

• оцінювання якості, обґрунтованості й можливості виконання поставлених завдань;

• визначення основних показників, щоб забезпечити реальність виконання взятих контрактних зобов'язань;

• оцінка результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;

• визначення резервів поліпшення роботи та шляхів їх використання;

• прогнозування очікуваних результатів фінансово-господарської діяльності;

• підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень.