Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 3.2. Аналіз впливу структурних зрушень на обсяг продукції

Зміна встановленого асортименту продукції, тобто недовиконання завдання за одними позиціями і перевиконання за іншими, зумовлює зміну частки окремих видів виробів у загальному обсязі випуску порівняно з прогнозними, або, як прийнято називати, порушення прогнозної структури продукції. Ці порушення структури спричиняють зміну середньої гуртової ціни випуску обсягу стосовно товарної продукції. Відбувається розрив у співвідношенні вартісного вираження і безпосереднього вкладу колективу в кінцевий результат.

Розглянемо на конкретному прикладі вплив порушення у структурі випуску продукції на її обсяг у вартісному вираженні відносно обсягу товарної продукції, а також на інші показники діяльності підприємства (табл. 3.2).

Джерелами інформації для такого аналізу є прейскуранти галузевих нормативів, нормативні калькуляції на вироби, які складають на підприємстві.

Таблиця 3.2. Варіанти випуску продукції

Зіставивши два варіанти випуску виробів, визначимо, яку вигоду для підприємства становитиме порушення структури випуску. За однакової кількості виробленої продукції у натуральному вираженні її обсяг у вартісному вираженні зріс за другим варіантом на 350 грн., або на 1,9% відносно першого варіанта, трудомісткість знизилась на 500 грн., або на 7%, а очікуваний прибуток підвищився на 740 грн., що становить 6%.

Таким чином, за другим варіантом з меншими затратами трудових ресурсів досягнуто покращення аналізованих показників діяльності.

Для того, щоб визначити, наскільки змінився обсяг продукції внаслідок порушення прогнозної структури продукції, необхідно різницю у відсотках виконання завдання помножити на очікуваний обсяг продукції.

Наприклад, прогнозний обсяг товарної продукції за рік – 5000 тис. грн. Помноживши цей обсяг на різницю у відсотках виконання завдання щодо товарної продукції, одержимо додатковий випуск у сумі +15 тис. грн. .

3.3. Аналіз ритмічності випуску продукції

Ритмічність випуску продукції – це виробництво продукції у строгій відповідності з прийнятим завданням за певний проміжок часу (квартал, місяць, день). Ритмічність не завжди означає рівномірність, оскільки прогнозні завдання не можна розподілити порівну за місяцями, тому що кількість робочих днів у місяцях не однакова, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.

Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про частку випуску за місяцями і кварталами в цілому по підприємству.

Для такого аналізу використовуємо подану нижче аналітичну табл. 3.3.

Таблиця 3.3. Ритмічність випуску обсягу товарної продукції за кварталами року,%

У всіх кварталах частку випуску продукції в останньому місяці прогнозували вищу за одну третю від квартальної.

Порівняння фактичних часток із прогнозними свідчить, що на підприємстві наявні суттєві порушення ритмічності.

Частка випуску продукції у третьому місяці кварталу перевищує прогнозну на 9–12 пунктів.

Далі необхідно визначити ритмічність виробництва за місяць шляхом порівняння з прогнозом показників частки сум випуску за першу, другу і третю декади всіх дванадцяти місяців відповідно до річного обсягу продукції. Джерелами інформації для такого розрахунку є дані виробничого відділу про випуск продукції за декадами.

Оскільки ритмічність випуску готової продукції підприємства залежить від ритмічності роботи окремих цехів, то аналіз ритмічності проводять також за цехами (табл. 3.4).

Таблиця 3.4. Ритмічність випуску за декадами за цехами підприємства,% до місячного випуску

Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності. Коефіцієнт ритмічності () визначають так само, як середній відсоток виконання завдання щодо асортименту: до виконання завдання зараховують фактичний випуск у межах завдання й одержану суму зіставляють із завданням випуску.

Цей розрахунок можна провести як за абсолютними показниками випуску, так і за їх часткою.

У нашому прикладі коефіцієнт ритмічності дорівнює:

• у заготівельному цехові: ;

• у механічному цехові: ;

• у складальному цехові: .

Аналіз свідчить, що в першу декаду всі виробництва разом випускають від 20 до 25% місячного обсягу, а у третю декаду – від 45 до 52%.

Внаслідок того, що коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що також негативно впливає на загальну ритмічність, підраховують кількість випадків аритмічності, які дорівнюють сумі позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підприємство, тим більші значення аритмічності, і навпаки; при строгому виконанні прогнозних завдань протягом кожного проміжку часу значення аритмічності за період у цілому будуть дорівнювати нулю.

У нашому прикладі (див. табл. 3.4) значення аритмічності у першій декаді по всіх цехах були від'ємними і становили відповідно 7,5; 9,5 і 12,5 пункту; у другій декаді значення аритмічності також негативні та дорівнюють 3,5; 3,5 і 5,5 пункту. У третій декаді – позитивні і становлять відповідно 11; 13 і 18 пункту.

Розглянемо, до яких негативних наслідків призводить порушення ритмічності виробництва. Перш за все, має місце неповне завантаження виробничих потужностей і робочої сили з

початку місяця і спричинює впровадження надурочних робіт у третій декаді. Збільшується частка бракованої продукції. Неритмічна робота в кінці місяця призводить до різкого зменшення обсягів залишків незавершеного виробництва порівняно з нормативом і нагромадження наднормативних залишків готової продукції на складі. У зв'язку з неможливістю відвантажувати наднормативні запаси готової продукції в останні дні місяця не виконуються контрактні зобов'язання. За невиконання контрактів підприємство сплачує штрафи, що, разом з невиконанням обсягу реалізації продукції, зменшує обсяг прибутку підприємства.

За рахунок невиробничих витрат (оплата простоїв не з вини робітників, надурочних робіт, браку) зростає собівартість продукції і зменшується обсяг прибутку.